Справжня особиста свобода неможлива без економічної безпеки і незалежності. Голодні та безробітні люди — це кадри для диктатури.
Франклін Делано Рузвельт, 32-ий президент США, демократ.

Переполох у оранжереях

Чи справді в Національному ботанічному саду імені М. Гришка розпродують рослини?
18 жовтня, 2019 - 12:15

Нещодавно через Viber отримала сповіщення про розпродаж рослин у Національному ботанічному саду ім.М.Гришка начебто через закриття оранжерей. Пояснювалося, що ботсаду бракує коштів на їхнє утримання в зимовий період. Це ж саме повідомлення дублювали знайомі в Facebook. За кілька днів новини дійшли аж до Одеси, користувачі соцмереж сприйняли інформацію, що розпродаж рослин стосується саме одеського ботанічного саду.

Сила соціальних мереж зробила свою справу: кияни сполохалися, що київський ботсад наважився на закриття оранжерей, а значить — ставить під загрозу збереження унікальних та численних колекцій. А як же статус національного? Чому жодних рішень не приймає київська влада чи Національна академія наук, якій установа підпорядкована? Може, краще бити на сполох, щоб ботсаду ввімкнули опалення?

«БЕЗЦЕРЕМОННЕ ВТРУЧАННЯ ТРЕТЬОЇ СТОРОНИ»

Через поширені панічні настрої слово довелося взяти адміністрації установи. Завідувач відділу тропічних та субтропічних рослин Людмила Буюн пояснила у FB, що «втручання «третьої сторони» у внутрішні справи великої наукової установи, бажання «допомогти» в реалізації рослин було неприпустимо некоректним, а правильніше сказати — безцеремонним». За її словами, особи, які складали анонс про продаж рослин, не знають, що колекції тропічних та субтропічних рослин саду мають статус Національного надбання з 1999 року, тобто вже 20 років.

«Щороку ми звітуємо перед НАН України, як основним розпорядником коштів на підтримку об’єкта Національного надбання, на що було використано цільові кошти. Кожна рослина підлягає строгому обліку. Для реалізації пропонуються лише спеціально для цього розмножені рослини, які користуються попитом у широкого загалу, — зазначала Людмила Буюн. — Факт скорочення площі оранжерей, які взимку опалюються, з метою заощадження коштів, яких не вистачає для обігріву всіх оранжерей, ніхто не приховував. Тим паче, це було відображено в щорічних звітах, які НБС подавав до президії НАН. Оранжереї, які було відключено від опалення, використовувались улітку для розмноження рослин. Якщо хтось реально хоче допомогти саду, для цього існує безліч можливостей».

У цьому Людмила Буюн цілком має рацію. На вихідних у ботсаду відбувся ярмарок «Насіннєвий челендж», де можна придбати і рослини з колекції ботсаду, і рідкісні види, виведені селекторами-аматорами.

Згодом на сайті Національного ботсаду ім.Гришка з’явилося офіційне роз’яснення, що розміщена в мережі інформація була не узгоджена з адміністрацією і не є коректною. «Наголошуємо, що Ботанічний сад імені М.Гришка та його оранжерейний комплекс працюють у штатному режимі й жодних скорочень колекцій чи обмежень для відвідувачів не передбачається. Проте НБС імені М.Гришка НАН України дійсно проводить щорічний осінній продаж тропічних і субтропічних рослин, пов’язаний з підготовкою до зимового періоду теплиць і оранжерей саду, і відповідним ущільненням колекційних фондів. Унаслідок цього з’явилася можливість реалізувати за низькими цінами рослини, що є в достатній кількості. НБС пропонує найбільш декоративні, екологічно стійкі в умовах інтер’єру тропічні та субтропічні рослини».

АЖІОТАЖНА ОПТИМІЗАЦІЯ КОЛЕКЦІЇ

З одного боку, факт розпродажу рослин спростували, з іншого — не заперечили проблем із фінансуванням. У розмові з «Днем» заступник директора НБС ім. М. Гришка Микола Гапоненко пояснив, що зараз справді ущільнюють так звані робочі оранжереї. Основна оранжерея продовжує працювати для відвідувачів у звичайному режимі.

Як додав пан Гапоненко, вочевидь, приватні розмови між співробітниками саду та знайомими набули значно більшого масштабу, ніж очікувалося. Першою поширила інформацію про розпродаж колекції користувачка Facebook Даша Смірнова. Після ажіотажу на її FB-сторінці з’явився допис, що інформація вже неактуальна, продавці рослин просять більше не телефонувати.

Сезонний розпродаж рослин ботанічний сад влаштовував і раніше, але тоді обходилось без помічників у соцмережах. Не секрет, що установа хотіла б отримувати більше фінансування. Цього року ботанічний сад отримав 30 мільйонів гривень, ще 15 мільйонів закладу вдається заробляти за рахунок продажі вхідних квитків, проведення екскурсій чи інших просвітницьких заходів. За словами заступника директора саду, цих коштів вистачає на заробітну плату та комунальні послуги. Оскільки минула весна не тішила гарною погодою, в саду було значно менше відвідувачів, ніж традиційно в травневу пору. Відповідно, заробітки теж упали. Тому, власне, й виникла потреба скоротити витрати на утримання оранжерей.

«Нічого екстраординарного в цьому році не сталося. Зараз у нас відбувається планова рокіровка рослин. Це оптимізація колекції, а деякі рослини дійсно можемо реалізувати. Нам справді хотілося б мати більше коштів на розвиток, і це відчули б наші відвідувачі. Лише опалення нам обходиться в 7 мільйонів гривень на рік, але обігрів корпусів, де працюють співробітники, це всього 10 — 15%. Більшість тягнуть оранжереї, які проектувалися в радянські часи, коли теплова енергія та газ були дешеві, — пояснив Микола Гапоненко. — Ми модернізувалися, перейшли на альтернативні джерела, відключилися від централізованого теплопостачання та опалюємося на палетах. На 20—25% це допомогло скоротити витрати на тепло. Але все одно не вистачає коштів на те, щоб повністю модернізувати та утеплити оранжереї».

Улітку всі рослини повернуться на свої місця, обіцяють у ботсаду. Зараз — головне пережити зиму. Дехто з киян пропонував скинутися по сотні гривень на утримання оранжерейних комплексів. У будь-якому разі дотичні до історії сторони повинні зробити для себе висновки: перш ніж поширювати певну інформацію, варто запитати дозволу. Як-не-як ідеться про імідж установи з національним статусом. Адміністрації саду вдалося вийти з конфлікту з більш-менш незаплямованою репутацією. Хоча проблеми фінансування це не вирішує. В бюджеті на 2020 рік на фінансування НАНУ передбачено 3,6 мільярда гривень, що на 5% менше, ніж торік (було 4,1 мільярда гривень). Вочевидь, підпорядкований академії ботанічний сад теж отримає менше коштів.


ГОЛОС ІЗ Facebook

«УСІ, ХТО ЗАЙМАЄТЬСЯ БОТАНІКОЮ В УКРАЇНІ, — СВЯТІ ЛЮДИ»

Живодана Жарікова, киянка:

«Для мене всі, хто займається ботанікою в Україні, — святі люди, оскільки це дуже важко через недофінансування і погані умови праці, ті, хто займається підтримкою ботанічних садів, теж мають німб з рослин над головами. Люблю ботаніку, ботаніків і натуралістів усім серцем. Мрію, щоб наші ботанічні сади були привітні до відвідувачів і мали освітні центри, де ви можете послухати лекцію про спільне в рослини і людини, наприклад, а наукові співробітники в них були щасливі, забезпечені хорошими умовами праці та заробітною платою, протирали свої окуляри Prada і їздили на роботу на електрокарах, читали класні лекції і робили прекрасні селекції».

Інна ЛИХОВИД. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ