Підставна стратегія

Чому я пішла на конференцію «Муніципальна стратегія Києва»? Заінтригувала назва, адже про проблеми міста у різних сферах пишу давно. А тут була надія почути конструктивні рецепти вирішення проблеми. Це обіцяв список спікерів, серед яких — відомі архітектори, експерти з містобудування, політтехнологи, економісти та науковці. Відповідно, перелік тем, що пропонувався для обговорення: урбаністика, хаотична забудова столиці, брак соціальних об’єктів, проблеми екології. Одним словом, дискусія мала бути цікавою та корисною.

Перше розчарування спіткало, коли разом з програмою заходу мені видали брошуру про житловий масив «Патріотика на озерах». Нагадаємо, це проект акціонерного банку «Аркада», близько 40 будинків по 25 поверхів мають з’явитися на території Південних Осокорків між озерами Тягле, Небреж та Мартишів.

Кияни свого часу підтримали петицію про створення на цій території екологічного парку. Місто стало на їхній бік, що, погодьтеся, буває нечасто. Зокрема, у Київраді ухвалили рішення про розірвання договору оренди з ТОВ «Контактбудсервіс», підрядником «Аркади». Наразі забудовник оскаржує це рішення в суді. Та у Київраді продовжують підтримувати містян, у лютому цього року депутати ухвалили ще одне рішення — створити на цій території ландшафтний заказник «Осокорківські луки».

АБСТРАКТНА РОЗМОВА

Поява «Патріотики на озерах» в дискусії про розвиток Києва дуже здивувала. Організатор події, Центр муніципальних стратегій, обіцяв акцентувати увагу на зовсім іншому. Так, модераторка зустрічі, політична консультантка і голова Інституту демократії та розвитку «PolitA» Катерина ОДАРЧЕНКО запевнила, що після зустрічі обов’язково будуть створені робочі групи за заявленими темами, а експерти напишуть стратегію Києва, яку за пару місяців винесуть на обговорення на сайті kyivstrategy.com.ua. Це спеціальний ресурс, створений під «Муніципальну стратегію Києва», серед експертів на сайті згадується голова правління банку «Аркада» Костянтин Паливода.

Перша частина дискусії побіжно вписувалась у цю концепцію. Так, науковець Юрій СЕНЮК нагадав, що Київ ще тисячу років тому був центром формування цивілізацій, а сьогодні він цю функцію остаточно втратив. Політолог Костянтин САЛІЙ звернув увагу на вплив псевдоактивістів на розвиток міста. Мовляв, вони просувають у Київраді свої інтереси всупереч планам внутрішнього бізнесу, як у випадку з екопарком на Осокорках. У підсумку, на думку Салія, місто втрачає кошти для свого розвитку.

Екс-міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій КУЧЕРЕНКО додав, що Київ сьогодні некерований і став годівницею для потужних лобістських груп різних сфер, з міста вилучається величезний інвестиційний потенціал, а інфраструктура відстає шаленими темпами. Та конкретних пропозицій від спікерів, як же будувати міську стратегію та вирішувати перераховані ними проблеми, не прозвучало.

ПЕРЕМОЖЦІ

Родзинкою заходу стала презентація кращих проектів, які жителі столиці нібито вважають доцільними для розвитку міста. За них люди голосували на сайті kyivstrategy.com.ua. Якщо вірити даним сайту, до голосування долучилося 113 тисяч киян. 

У списку переможців — знайомий читачам «Дня» парк «Наталка», точніше, громадська організація з однойменною назвою, котра ініціювала перетворення закинутого пустиря на сучасну зелену зону. У категорії «Освіта та культура» переміг проект парку інновацій UNIT.City. Відзначили також проект Urban Space 500, що поєднує гастрономічну складову з освітнім і бізнес-напрямком. У категорії  «Благодійне майбутнє» кияни підтримали благодійну школу «Розумне майбутнє», що вчить ІТ-технологіям дітей-сиріт, дітей з проблемами здоров’я та дітей з багатодітних родин.

Відзначили також ініціативу Sky Art Foundation, що підтримує молодих художників, котрі покривають старі будівлі муралами. Найкращим благодійним проектом, що відповідає соціальним потребам міста, визначили «Пробіг під каштанами», певно, наймасштабнішу спортивно-благодійну ініціативу України, що проводиться вже 27 років.

СПЕКУЛЯЦІЇ

До цих переможців зауважень немає. А от у номінації «Урбаністика (житлові забудови)» кращим проектом, що відповідає критеріям якості соціальної інфраструктури, екологічності, надійності забудовника та інклюзивності визнано... «Патріотику на озерах».

На жаль, деталей голосування організатори не розкрили. На фейсбук-сторінці «Муніципальної стратегії Києва» можна відстежити, що про голосування оголосили 11 березня, а заявки можна було подавати до 17 березня.

Далі — цікавіше. Прес-секретарка АБ «Аркада» Людмила ГОРИЦЬКА хвилин десять розповідала присутнім, що проти їхнього проекту ведеться негативна інформаційна кампанія, що забудовнику не дають змоги пояснити у ЗМІ свою позицію. А, власне, сам проект некомерційний, законний і стане ледь не єдиним в Україні проектом зеленої забудови, бо планується облаштувати парки та набережні вздовж озер. Парки та озера тут справді повинні зберегтися, бо так передбачає чинний генеральний план Києва до 2020 року.

ДИВНА ПІДТРИМКА

Що здивувало найбільше те, що проект забудови Осокорків підтримав віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України Георгій ДУХОВИЧНИЙ. Він аналізував документацію «Патріотики на озерах» і готував експертні висновки. На його думку, претензії треба висувати не до забудовника, а до міської влади, котра свого часу виділила цю землю під будівництво. У будь-якому випадку, треба апелювати до норм закону, а він, за словами архітектора, на боці «Аркади».

Архітектор та експерт з містобудування Віктор ГЛЕБА, котрий мав стати спікером у наступній частині конференції, прокоментував цю заяву так: «Це все, що треба знати про стратегію Києва». Здалося, експерти, котрих запросили до дискусії, були розчаровані таким обманом, адже замість розмови про проблеми Києва та шляхи їх вирішення, левова частка зустрічі була присвячена «Аркаді» та її проекту на Осокорках.

РЕЦЕПТ КОРИСНОЇ ДИСКУСІЇ

Якою має бути стратегія Києва, так і незрозуміло. Чомусь організатори заходу не згадали, що у Києва, власне, вже є затверджена «Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року». Над нею два роки працювали архітектори, екологи, урбаністи, експерти з містобудування та соціологи. Як прокоментував директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр СЕРГІЄНКО, який прийшов на зустріч як слухач, недоліком цього документу є те, що стратегія розроблялась за затвердженою урядом методикою, котра більше годиться для областей.

«Я думав, що тут збереться робоча група і почнеться робота над громадською стратегією розвитку міста. Ми могли б поговорити про іншу методику побудови стратегії, бо урядова методика розробки стратегії для області — це одне, а для міста, як концентрованого простору з іншою природою стосунків та інфраструктурою, це зовсім інше. На жаль, перша панель вилилась у критику влади, причому змішали в купу усіх мерів Києва. Але ж ми знаємо, що найбільші земельні роздачі були при Леонідові Черновецькому (був міським головою у 2006— 2012 роках. — Ред.). А тепер звинувачують в усьому Віталія Кличка», — продовжує експерт.

«Друга панель — це відверте лобіювання та проштовхування проекту «Патріотика на озерах», — констатує Олександр Сергієнко. — Якщо говорити про те, якою б мала бути ця дискусія, то, по-перше, треба було визначатися з термінами, бо терміну «муніципальний» у законодавстві немає. По-друге, є усталені механізми розробки стратегії, має бути бачення майбутнього і те, як до цього рухатися. Треба було б говорити, що Київ варто розглядати як агломерацію і, відштовхуючись від цього, визначати, де будувати школи, розв’язки тощо».

Проте дискусія пішла хибним шляхом — як і розвиток міста загалом.