— Не варто спокушатися: низка «провідних» зарубіжних фірм, «розкручених» у нас, у себе на батьківщині є другорядними, а те, що надходить у нашу аптечну мережу, як правило, для них учорашній день. Біда в тому, що навіть ретельно перевірені ліки стають шкідливими для здоров'я і небезпечними для життя після надактивної і безвідповідальної реклами. Бадьорі заклики вбити ворога (хворобу), повністю очистити печінку та інші рекламні трюки, медикаменти, що видаються за панацею, — така реклама просто злочинна. Адже однобічна інформація замовчує побічні ефекти «дива-ліків», вона не завжди об'єктивна в оцінках. Хворий, по суті, купує картинку-казку про зцілення, до того ж він самостійно лікується, а точніше — калічиться.
— Вікторе Івановичу, не могли б ви проілюструвати сказане.
— Згідно зі статистикою, більше ніж 25% населення планети страждає на грибкові захворювання. Патогенні мікроорганізми, яких майже сто видів, надзвичайно токсичні, знижують імунітет, загострюють алергічні захворювання, викликають системні мікози аж до менінгіту, що загрожує летальним результатом. Лікування мікозів перестало бути проблемою після появи протигрибкових препаратів нового покоління. Про один із них, ламізил, у «Фактах» від 30 квітня розповідалося як про суперефективний та абсолютно безпечний. Мовляв, 15 млн. хворих у 40 країнах світу вилікувалося ним без негативних наслідків для здоров'я. Тим часом в інструкції сказано про серйозну побічну дію його на шкіру, печінку та інші органи. Стаття замовчує і те, що ламізил дієвий тільки стосовно однієї групи грибків. Тим часом існують препарати із більш широким спектром дії. Висновок: бігти треба не в аптеку, а до фахівця, який порекомендує потрібні ліки і призначить курс лікування.
— А яка ситуація із грибковими захворюваннями в нашій країні?
— Попередні результати «Ахіллеспроекту», керованого нашою кафедрою, засвідчили, що на них сьогодні страждають більше як 30% із 90 тисяч обстежених. Це результати самолікування, невчасного звертання до фахівців, недотримання особистої гігієни, а також недостатньої кваліфікації в частини дерматологів. Мікологічну службу в Україні має бути наново відбудовано. Усвідомлюючи це, ми створили на базі «Жовтневої лікарні» за допомогою міськдержадміністрації Києва міський дерматовенерологічний центр при однойменній кафедрі Національного медуніверситету. Думаю, він міг би координувати систему таких служб в Україні.
— І все ж таки за яких умов реклама може з «ворога» медицини перетворитися на її друга?
— На мій погляд, публікації про користь лікарських засобів мають виходити від лікарів-фахівців після узагальнення клінічного випробування або обов'язкового рецензування. Бажано, як це заведено в усьому світі, вміщувати їх у науково-медичних журналах. Зрозуміло, що і масовим виданням треба виживати, що в реклами свої закони. Проте на пачці сигарет — «Мінздоров'я застерігає», чому б і під рекламою медикаментів не застерегти, що застосування їх без рекомендації фахівця небезпечне для здоров'я.
— Як можна вирішити проблему відповідальності рекламодавача, виготовлювача медпрепаратів, лікаря?
— Найближчим часом ми плануємо створення медасоціації дерматовенерологів, яка буде також контролювати проблеми, пов'язані з використанням ліків, і проблеми відповідальності кожного фахівця за здоров'я пацієнта. Крім того, необхідно переглянути порядок видачі ліцензій на право індивідуальної діяльності людей, котрі практикують поза державною медициною. Нині в галузі дерматовенерології, і не тільки, — повна необмеженість: у «РІО» я нарахував більше як 20 оголошень про послуги дерматовенерологів-«профі». Після їхньої «кваліфікованої допомоги» до нас потім звертаються хворі із запущеними, хронічними й ускладненими формами дерматозів та венеричних захворювань. Переконаний, усі інфекційні хвороби на цьому етапі мають бути під контролем державної медицини. Олександр ФАНДЄЄВ, «День»
ДО РЕЧІ
Майже половина ліків, одержаних Рівненською обласною дитячою лікарнею з Німеччини, повідомляє кореспондент «Дня» Володимир КОНЄВ, виявилися непридатними для використання. Уся партія медикаментів, що складалася, якщо вірити супровідним документам, із шести з половинною тонн вантажу на суму 620 тисяч марок, надійшла в Рівне як гуманітарна допомога. За словами водія вантажівки, що доставив її з Німеччини, медикаменти були завантажені на німецьких військових складах, і проблем із перетином кордону в нього не було.
Рівненські медики вчасно виявили непридатність частини медикаментів і після тривалих переговорів домовилися про відправку їх назад.
Останніми роками на Рівненщині дедалі частіше одержують під виглядом гуманітарної допомоги промислові відходи, медикаменти і товари із простроченим терміном придатності. При цьому дарувальники в разі виявлення подібних фактів не дуже поспішають забрати назад таку «допомогу». У таких умовах перед вантажоодержувачем постає дилема: самому знищити вантаж ачи витратити значну суму на його транспортування назад. У будь-якому випадку це досить дорого і клопітно. Із цієї причини багато які організації на Рівненщині, що одержували роками допомогу з-за кордону, останнім часом починають дедалі обережніше ставитися до пропозицій про допомогу.
...Днями, як повідомляє агентство УНІАН, фахівці Головного київського управління із захисту прав споживачів проінспектували 11 аптек міста. Перевірялися наявність ліцензій на право роздрібної торгівлі, санітарно-гігієнічні умови зберігання лікарських засобів, сертифікати відповідності та інші документи, що підтверджують якість і безпеку препаратів. Унаслідок цього 11 посадових осіб притягнено до адмінвідповідальності.
Частка лікарських засобів зарубіжного виробництва в Києві становить нині 64% від загального обсягу ліків.







