1 квітня запорізькій дитячій газеті «Клякса» виповнилося
три роки. За цей час вона встигла стати улюбленкою не тільки школярів Запорізького
регіону, а й зробила важливий крок назустріч усім дітям України. І це стало
вирішальним моментом у діяльності газети, оскільки те, що вона робить для
дітей сьогодні визначить, якими вони виростуть уже завтра. Сьогодні видання
об’єднало навколо себе понад десять тисяч маленьких шанувальників і їхніх
батьків, які також з величезним задоволенням читають цю дитячу газету.
«Клякса» — це вісім яскравих, барвистих сторінок цікавої
інформації для дітей, захоплюючих ігор, нових пісень, анекдотів, головоломок,
кросвордів, різних конкурсів.
Однією з форм діяльності газети є регулярні акції на допомогу
дітям з малозабезпечених сімей, сиротам, дітям-інвалідам. І до свого дня
народження «Клякса» разом з багатьма провідними промисловими підприємствами
області зробила подарунок цим дітям: комусь оформила підписку, комусь —
підбірку газет. І всім подарувала частку своєї безмірної любові, повідомляє
Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, «День»
Якщо ви загубилися, зустрічайтеся в... притулку
Напевно, десять разів варто задуматися батькам, котрі в
пориві гніву обіцяють своїм дітям здати їх у притулок. А раптом їм там
сподобається?
У Миколаївський дитячий притулок потрапляють досить різні
діти, яких виловлюють під час рейдів міліції й які приходять самі підхарчуватися
й одягтися з підвалів і вокзалів, із кубел і досить благополучних сімей.
...Того ранку мамуся дуже поспішала на роботу. Добігла
з дочкою до хвіртки дитячого садка: «Ну, все, до групи підеш сама. Бувай»,
— і полетіла далі. Дівчинка постояла-постояла й вирішила трохи прогулятися.
Повернула за ріг, ще трохи пройшла і зрозуміла, що заблукала. Стояла в
розгубленості під вікнами Ленінської райпрокуратури, доки тамтешні працівники
не звернули на неї уваги.
— Дівчинко, тебе як звуть?
— Настя.
— А скільки тобі років?
— П’ять.
На цьому знання дитини закінчилися.
— А як твоє прізвище?
— Не знаю.
— А де ти живеш?
— Не знаю.
— А де твоя мама?
— Не знаю.
І таке інше.
Порадившись, дівчинку відправили до дитячого притулку,
повідомивши при цьому прикмети в міліцію. У притулку Настю оглянув лікар
— обов’язкова процедура — і відправив «у народ», до дітей. Сталося так,
що саме того дня до притулку спонсори понаїхати, свято влаштували: концерт,
пісні, танці, ігри, пригощання — солодощі й фрукти. Всім дітям, в тому
числі й Насті, подарунки подарували, презенти всілякі. Лафа!
Так день дівчинки й проминув — весело та цікаво. Одне тільки
засмутило Настю: коли ввечері на порозі з’явилася мама, вона була якась
стривожена й заплакана.
Прийшовши до садка, матуся дочку там, природно, не знайшла.
Паніка, істерика. Зателефонували до міліції й з’ясували, що дівчинка Настя
в притулку, повідомляє Данило КЛЯХІН, «День».






