Привілей «у конверті»

Незважаючи на те, що рівень корупції в Україні останнім часом зростає буквально на очах, мало не більшість громадян нашої країни схильні виправдовувати це соціальне зло, запевняючи, що без хабарів жодну проблему в нашій країні вирішити неможливо. При цьому, навіть попри те, що частина українців все ж таки готова протистояти корупції, усі вони стверджують, що поодинці робити цього не стануть.

Таких невтішних висновків дійшли аналітики проекту «Гідна Україна», ініційованого корпорацією «Виклики тисячоліття», які в лютому—березні поточного року провели всеукраїнське дослідження розвитку проблеми корупції в нашій країні. Дворічний проект було розроблено у рамках домовленості між урядами України та США, і його головною метою є зниження рівня корупції в державному секторі України. Загалом у дослідженні взяли участь понад 10,5 тис. респондентів зі всіх областей України й АРК Крим, при цьому особливий акцент робився на опитуванні саме тих громадян, які вже так чи інакше стикалися з корупцією на особистому досвіді. І передусім на перший план у цьому дослідженні вийшов Донбас, як один із найбільш «корупційно насичених» регіонів.

Як повідомила менеджер із моніторингу та досліджень цього проекту Світлана Гірська, загалом у Донецькій області сьогодні понад 77% респондентів (у середньому по Україні їх 77,3%) переконані, що у порівнянні з 2004 роком рівень корупції на різних етапах суспільного життя лише виріс. Найбільшими ж корупційними сферами життя регіону безперечно визнані органи влади, які вирішують земельні проблеми, судова система, система працевлаштування до державних органів влади та Державтоінспекція. Крім того, донеччани скаржаться також на всю міліцію загалом і на систему охорони здоров’я, в якій корумпованими виявляються буквально всі — від лікарів до аптекарів.

При цьому, як уже згадувалося, 52% опитаних в один голос стверджують, що вони готові виправдовувати такий стан речей, адже корупція сьогодні, по суті, є одним із найбільш зручних механізмів розв’язання проблем. Загалом, на думку донеччан, звичка платити працівникам ДАІ, чиновникам і лікарям уже давно стала нормою поведінки, й у багатьох громадян вона вже, як-то кажуть, «у крові». Як показало дослідження, вже зовсім не дивно, що молодь і шахтарського регіону, й усієї України загалом, уже навіть не здогадується, що, скажімо, заліки й екзамени можна здавати і безкоштовно. У результаті рівень так званої добровільної корупції в регіоні буквально зашкалює, й виходить свого роду замкнене коло: клієнт уже від початку настроєний на хабар, і той, хто робить ту чи іншу послугу або здійснює якусь перевірку, інколи навіть мимоволі звикає до того, що його робота оплачується, «окрім прейскуранта».

«ГАРЯЧІ ТОЧКИ»

Особливо звикли до такого стану речей, згідно зі статистикою, чиновники, які опікуються земельними питаннями. Як показує практика, саме на цьому можна «заробити» вельми солідні суми, а підприємці тільки раді з цього приводу — їм просто вигідно купувати «хлібні» ділянки землі й потім отримувати з них прибуток, тому вони не соромляться, у разі чого, «переплатити» — все одно все окупиться сторицею. Та й узагалі найчастіше добровільне хабарництво виникає на рівні взаємодії бізнесу та чиновників — коли підприємцям потрібно отримати ті чи інші дозвільні документи на певний вид діяльності, а чиновники не бажають йти назустріч без додаткової «винагороди».

У результаті, скажімо, в земельних питаннях нерідко виявляються проданими навіть території державних заповідників й історичних пам’ятників. Так, буквально нещодавно в Артемівському районі Донецької області за спеціальну «винагороду» був розпайований старовинний курган, який мав статус пам’ятки археології, й який посадова особа місцевого виконкому без усілякого сорому передала у власність приватному підприємцю. У результаті держава понесла збиток у розмірі 300 тис. грн., і хоч недбайлива посадова особа зараз перебуває під слідством, подібні ситуацiї в регіоні продовжують траплятися із завидною регулярністю. Аналогічний випадок стався й у Мар’янському районі Донеччини, де посадові особи сільради дали дозвіл на розорювання кургану в селі Георгіївка, внаслідок чого державі був нанесений збиток у сумі понад один млн. гривень.

До речі, як повідомляє прес-служба прокуратури Донецької області, порушення при використанні земель заповідної категорії носять в області поширений характер, і особливо часто в цьому плані промишляють чиновники сільських районів, де такі землі якраз і розташованi.

Не менш регулярні у Донбасі й скарги на судову систему, в якій раз у раз виявляються злісні вимагачі та хабарники, які вимагають у підслідних та їхніх родичів вельми солідну винагороду за певні послуги. При цьому, якщо при вирішенні бізнес-питань говорити про жертви здирства не доводиться — багато хто з них іде на це добровільно, то в судовій системі дуже часто залякані родичі обвинувачених просто вимушені платити буквально за кожний крок слідчого. Наприклад, нещодавно в м. Артемівську Донецької області був засуджений слідчий міського суду, який вимагав у обвинуваченого в злочині $200 за вибір запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. До речі, при розслідуванні цього злочину було встановлено й доведено, що даний випадок здирства для злочинця не був єдиним: раніше він вимагав 2000 гривень у немолодої жінки, онука якої було звинувачено у здійсненні злочину, щоправда, тоді слідчий отримав лише половину суми.

При цьому, як повідомляє прес-служба прокуратури Донецької області, майже відразу після того, як слідчого-хабарника було заарештовано, у його ж відділку було на гарячому спіймано співробітницю, яка також вимагала у підслідного хабар у розмірі $300 в обмін на обіцянку обрати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, хоча злочин був тяжким і передбачав арешт обвинуваченого...

БОРОТИСЯ — НЕ ПРОТИ. АЛЕ ЯК?

Одначе, незважаючи на всі ці факти, дослідження показують, що загалом, українці мало схильні боротися з таким соціальним злом як корупція. Наприклад, на сьогоднішній день у Донецькій області зафіксовано один із найвищих індексів сприяння корупції (37,4), й у цьому плані Донбас поступається лише Києву (54,4), Миколаївській (44,8) і Кіровоградській (42,8) областям. До речі, саме Донеччина вирізняється дуже високим рівнем добровільної корупції: якщо загалом по Україні здирництво трапляється вдвічі частіше за добровільне хабарництво, то в Донецькій області тих, хто бажає платити чиновникам згідно «незаконного тарифу», як правило, виявляється стільки ж, скільки й самих вимагачів.

При цьому, якщо всі ці індекси й відсотки виглядають дещо абстрактно, то конкретні суми, які українцям щорічно доводиться витрачати на хабарі, дійсно, вражають. Так, за даними Світлани Гірської, «у перерахунку» на сімейний бюджет середнього українця ці цифри трансформуються мінімум у $160, які українці витрачають на дрібні подарунки та шоколадки держслужбовцям, цукерки для лікарів у лікарні, подарунки вчителям і хабарі співробітникам ДАЇ.

При цьому найбільш вразливими категоріями населення в корупційному плані, як не дивно, є саме громадяни із середнім або низьким рівнем доходу — тобто ті, хто заробляє не більше за 1000— 1500 гривень на місяць. І саме ці ж громадяни звичайно й є найбільш лояльними по відношенню до корупції.

У результаті, як стверджують фахівці, загалом у поточному році з проблемами корупції так чи інакше стикнулися 67% українців. При цьому більшість із них хоч і готові боротися з корупцією, одначе не знають, як це зробити: люди, як і раніше, не довіряють владі й переконані, що всі кроки із боротьби зі здирством на всіх рівнях будуть ліквідовані у корені.

Скажімо, кожний третій житель Донбасу, згідно з опитуванням, дійсно, готовий відстоювати свої права, одначе більшість із них не знає про зусилля влади в аспекті боротьби з корупцією й вважає, що таких зусиль насправді не докладають. У результаті багато донеччан навіть не здогадуються, якими можуть бути заходи боротьби з цим соціальним злом: донбасівці досі не знають жодного телефону, по якому можна було б звернутися зі скаргою на якогось чиновника.

У результаті, поки в країні триває створення ефективних заходів подолання хабарництва на різних рівнях, світові експерти радять нам почати з малого: тобто не боротися з результатами зсередини системи, яка прогнила, а викорінювати проблему, що називається, у зародку. Наприклад, основний натиск рекомендується зробити не на арешті недбайливих держслужбовців, які отримали $200 хабара, а, передусім, на наданні цим держслужбовцям нормальних умов роботи — з адекватною зарплатою та гідною матеріальною базою.

З іншого боку, карати слід і тих, хто продовжує брати хабарі, незважаючи ні на що. І тут уже працювати повинні не лише міжнародні фонди, але й усі, хто зацікавлений у тому, щоб корупції в Україні не було. І передусім — самі ж «маленькі українці», яким просто необхiдно позбутися сумнівного стереотипу, що за сто доларів, сплачених комусь «у конверті», можна купити якийсь сумнівний привілей.