Ти ніколи не розв'яжеш проблему, якщо будеш думати так само, як ті, хто її створив
Альберт Ейнштейн — один з найвизначніших фізиків XX століття

Про «безмежні» можливості землі

Як і чому норвезький дипломат організував на Чернігівщині фермерський туризм
10 листопада, 2017 - 11:23
ФОТО МИКОЛИ ТИЩЕНКА

Він вільно володіє 15-ма мовами, прекрасно знає нашу історію і може затягнути українську народну не гірше за самого Степана Гігу. Ойвінд НОРДСЛЕТТЕН — перший посол Норвегії у незалежній Україні, феноменальний дипломат, унікальна людина і великий друг нашої країни. Кажуть, не буває колишніх дипломатів. Якщо так, то ці слова сказані точно на адресу цього двометрового велетня, поглянувши на якого, так одразу й не скажеш, що йому 73. У смутний для України час уряд Норвегії попросив Ойвінда Нордслеттена ще раз послужити державі і той не відмовився. Вдруге за життя очоливши амбасаду країни вікінгів, Ойвінд залишив пост лиш у минулому році. Активний норвежець не звик сидіти вдома, склавши руки. Він — частий гість в Україні. Каже, полюбив її не менше від суворої і милої серцю Норвегії. Цього разу Ойвінд Нордслеттен приїхав в Україну як туристичний гід. Об’єкти як, власне, і самі туристи — доволі незвичні. Дипломат приїхав показати норвезьким фермерам наші землі. І, треба сказати, що він вразив своїх земляків!

ЗАСПІВАЛИ Й ПОТОВАРИШУВАЛИ

Гостинна сіверська земля зустрічає скандинавський десант. Зо два десятки фермерів із суворої Норвегії приїхали ближче познайомитися з дещо м’якшою за кліматом Чернігівщиною. Спочатку — екскурсія в столицю Гетьманщини — Батурин, потім у Чорнобиль, за ним — у столицю Сіверщини — Чернігів. А з веденням сільського господарства фермерів привезли ознайомлюватися в Борзнянський район, у село Носелівка. Впродовж восьми років тут успішно діє спільне україно-норвезьке підприємство. Основний інвестор — норвежець пан Хель Магнус Холланд. В аграрний бізнес він потрапив випадково.

— Я пригадую, що з бізнесу в нього був лише магазин одягу в Норвегії, — розповідає про свого земляка Ойвінд Нордслеттен. — Одного разу, під час відпустки, до мене підійшов Хель і попросив організувати поїздку в Україну. Справа в тому, що він є членом любительського хору і захотів виступити в Україні. Тут вони заспівали з місцевим хором «Оріана». Так через спів виникла велика дружба, і так Хель прийшов в аграрний бізнес.

— Пане Ойвінд, ви приїхали в Носелівку на чолі численної делегації...

— Це норвезькі фермери. Більшість із них вже на пенсії, і їхні справи ведуть діти. А потрапили ми сюди на прохання редакції норвезького сільськогосподарського журналу. Вони щороку організовують подорожі за кордон задля ознайомлення з культурою землеробства в інших країнах. Оскільки я двічі був послом в Україні, то мне попросили, щоби взявся за організацію екскурсії. Звісно, я не міг відмовити, тим паче, що тут, в Україні, успішно працює спільне норвезько-українське підприємство. Наші фермери орендують у вас понад 2500 гектарів землі і вирощують різні культури. Для норвезьких фермерів, звісно, цікаво познайомитися з культурою землеробства в Україні. Для мене це прекрасна нагода вкотре побувати в Україні, країні, яку ми з моєю родиною дуже полюбили. Я переживаю за неї і цікавлюсь її долею.

— Що ви можете сказати про сільське господарство України? Чи можна його порівнювати з норвезьким?

— Сільське господарство Норвегії та України, як кажуть у вас в Одесі, це цілком різні речі. 70 відсотків території України — це орні землі. Для порівняння: в Норвегії всього 3 відсотки орних земель. У нас маленька країна на Півночі, це — країна каміння та скель. Більшість полів займають площу не більше одного гектара, якщо поле має площу два гектари, то його прийнято вважати великим. Зайве порівнювати з вашими безмежними просторами! Норвежці, які вперше бачать українські землі, довго не можуть відійти від подиву. Наші фермери здебільшого займаються молочним скотарством, тримають у середньому 25—30 корів. Норвежці малоземельні порівняно з українцями. Того, хто має у власності 15—20 гектарів, у нас вважають великим фермером. Але на відміну від українського уряду, норвезька держава субсидарно підтримує національного товаровиробника. Треба сказати, що субсидії фермери отримують дуже великі. Для нас підтримка національного товаровиробника є питанням національної безпеки. Крім того, продукція норвезьких фермерів дуже високої якості.

— Як конкретно ваш уряд підтримує фермерів?

— Наприклад, що стосується молочного скотарства, то наші фермери отримують за один літр молока 5 крон — це 15 українських гривень. Наші фермери об’єднані у асоціації та кооперативи і продають продукцію також через них. Оскільки ми живемо далеко на півночі, то землеробство держава має підтримувати, оскільки конкурувати з країнами ЄС без такої підтримки неможливо. Наші фермери   — це забезпечені люди. Так, у норвезьких селах живуть навіть краще, ніж у містах.

— Ви згадували безмежні простори українських земель. А які, на вашу думку, перспективи нашого аграрного сектору?

— Перспективи України в аграрному секторі безмежні! Нині ми бачимо, як Україна виходить на передову у виробництві олійних культур, сої та гороху. Маючи такі землі, які є справжнім багатством, Україна може стати житницею Європи.

— Пане Ойвінд, яке ваше ставлення до ринку землі?

— Я розумію, що у вас інші традиції, але земля має бути приватною. Звісно, це не означає, що треба всі землі зробити приватними. У Норвегії великі пасовища є громадськими. Та загалом земля передається спадково, а більшість ферм існують у кількох поколіннях. Земля має належати фермерам.

— Ви організували приїзд фермерів. Він одноразовий чи будете і надалі знайомити норвежців з нашою країною?

— Цих я привіз уперше. Через тиждень привезу другу партію. Норвежці почують та побачать Україну на сторінках нашого журналу і з розповідей земляків. Більшість цих фермерів уже на пенсії, і їм цікаво, як ведуть господарство їхні земляки тут, в Україні, в країні, де можливості землі є значно більшими, ніж у Норвегії.

Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігівська область
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments