Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

Про літературу — в широкому контексті

Інтернет-видання «ЛітАкцент» святкує 4 роки!
15 грудня, 2011 - 00:00

Сьогодні в холі культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії популярне інтернет-видання «ЛітАкцент» (www.litakcent.com) відзначатиме своє 4-річчя (Київ, вул. Іллінська, 9. Початок о 18 год.). У програмі: презентація бібліотечної серії проекту, зокрема новинки «Зроби або помри: морські історії» Джозефа Конрада; фотовиставка «Ракурси і акценти» із голосуванням та визначенням знімку глядацьких симпатій — за традицією «Дня», зазначає головний редактор «ЛітАкценту», наш давній друг Володимир ПАНЧЕНКО. А також привітання від цікавих гостей. І, очевидно, чимало сюрпризів. Власне, у переддень про це говоримо з Володимиром Євгеновичем.

— «ЛітАкцент» започаткований восени 2007-го, коли я пішов з посади віце-президента з навчальної роботи Могилянки, продовжуючи там працювати просто професором. Вивільнилося багато часу. Якраз виникла ідея займатися чимось на зразок друкованого літературного журналу. Однак її втілення потребувало величезних фінансових затрат. І тоді ми, Києво-Могилянська академія в партнерстві з відомим видавництвом «Темпора», задумали літературний сайт. Так, у виші був створений Науковий центр досліджень сучасної літератури, а сторінка в Інтернеті стала його продуктом. Наша мета полягала в тому, щоб спробувати заперечити дуже поширену тезу, мовляв, літературної критики в Україні не існує. Така думка значною мірою була справедлива. Вона й сьогодні, до певної міри, актуальна. Але з цим, що називається, душа не погоджувалася. Хотілося зрушити справу в кращий бік.

«ЛітАкцент» оновлюється щодня. Початково для мене було важливо, аби українська сучасна література постала в широкому контексті, через те з’являється чимало матеріалів, що стосуються й інших літератур. Для того є відповідні рубрики.

Ще один наріжний принцип — перебувати поза тусовками. На мій погляд, нецікаво бути частиною якоїсь тусовки і виражати її інтереси, збиваючи оціночний критерій. Для кожної літератури в будь-який момент розвитку важливою є ієрархія цінностей.

Треба сказати, що маємо велике коло авторів різного віку. Багато молодих. Ми й зорієнтовані, може, в першу чергу на молодого реципієнта. До речі, нас читають далеко поза межами країни. В США та Канаді, приміром. А ще в Голландії, Норвегії та навіть Японії.

Оскільки чотири роки — не так і мало, тому намагаємося змінювати, втілюючи цікаві ідеї.

— Наприклад, створення «Бібліотеки ЛітАкценту».

— Доволі швидко ухвалили рішення дублювати найбільш важливі матеріали у книжкових виданнях, тому що Інтернет — миттєвий, так би мовити, а книжка — на десятиліття. Її можна читати через 20 років, коли критика вже стане історією літератури. Таким чином вийшли друком чотири великі випуски альманахів, де зібрані матеріали, що складають разом літературну панораму 2008-2009 років. Після чого з’явилася книжкова серія. На даний момент вона складається з п’яти видань: «Луйтра в небо» Петра Мідянки (поезія), «Сині води» у двох томах Володимира Рутківського (дитяча історична проза), «Траєкторія доль» Наталії Кузякіної (монографія про Миколу Куліша), «Просторінь Шевченкового слова» Юрія Барабаша (монографія про Тараса Шевченка). А п’яту — «Зроби або помри: морські історії» Джозефа Конрада — представлятимемо завтра.

— А як «ЛітАкцент» вийшов на Конрада?

— Тут є кілька підстав. По-перше, це дуже важлива постать у світовій літературі. І, на превеликий жаль, сьогодні вона, сказати б, призабута. В Україні немає моди на Конрада, не дивлячись на те, що він — наш — родом із Житомирщини. А ще Польща раз на два роки присуджує премію його імені молодим українським літераторам. От післязавтра її вручать комусь із трьох: Маріанні Кіановській, Наталці Снядалко або Андрію Бондарю. Тож я подумав: був би добрий жест у відповідь полякам — видати твори Конрада українською.

— Розкажіть, будь ласка, про ваш книжковий рейтинг, в якому, на відміну від усіх інших рейтингів, є антипремія «Золота булька».

— Ми маємо авторитетних експертів, які міняються раз на два роки, щоб не було «застою». Щороку вони визначають кращих за двома номінаціями: художня література та літературознавство. Між іншим, книжки з «Бібліотеки ЛітАкценту» — переможці рейтингу різних років. Щодо антипремії, то її отримує видання, яке, на наше переконання, можна назвати невдахою року. Підсумки 2011 року підбиватимемо у січні. А поки що готуємо збірку літературно-критичних статей, портретів і нарисів про популярних вітчизняних письменників. (Їх може бути близько 20-ти). Покажемо в ній різних авторів — від Івана Дзюби і Миколи Ільницького до Юрка Андруховича і Василя Шкляра. Чекайте незабаром!

Надія ТИСЯЧНА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments