Краса - це нескінченність, виражена у закінченій формі.
Фрідріх Вільгельм Шеллінг, німецький філософ

Про моду на ідеї

Львівські та острозькі студенти — про майстер-класи веб-редактора «Дня»
29 березня, 2013 - 12:20
НЕ СХИЛЬНИЙ ДО ОФІЦІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ, СПІКЕР СПОНУКАВ КОЖНОГО ВІЛЬНО ПОЧУВАТИСЯ ТА ВИСЛОВЛЮВАТИСЯ. В АУДИТОРІЇ ДИСКУТУВАЛИ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ЖУРНАЛІСТА У ТВОРЕННІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ПРОДУКТУ, ПРО НАДАННЯ ПЕРЕВАГИ У НОВИННОМУ СВІТІ ЯКОСТІ НАД ШВИДКІСТЮ... / ФОТО АВТОРА

Нещодавно студенти факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка прослухали майстер-клас веб-редактора газети «День», редактора сайта «Україна Incognita» — Артема Жукова. Майстер-клас у Львові був своєрідним продовженням київської конференції «Нові медіа — нові можливості», що відбулася минулого тижня, на якій Артем говорив про платформу творення громадянської журналістики, а також серії майстер-класів для студентів спеціалізації «Журналістика» Острозької академії про творення розумного в українському інтернет-просторі.

У рамках майстер-класу для львівських студентів-журналістів веб-редактор «Дня» закцентував увагу на продукуванні громадянської журналістики на платформі сайта «Україна Incognita» через такі ініціативи, як «Сімейний альбом України», «Інтелектуальна карта України», «Маршрут №1». Важливо, що ця ідея пульсує й у рубриці «Музеї онлайн», де кожен українець, не відходячи від монітора комп’ютера, долучається до живої історії. На думку Артема, сучасна українська журналістика розмикає свої горизонти, через те творцем контенту може бути кожен, проте важливо, наскільки цей продукт буде якісним, тобто таким, що спонукатиме мислити. «Журналісти — своєрідні законодавці мод. Якби редакційна політика українських медій була консолідованою в продукуванні здорової думки, а не кон’юнктури, тоді б у суспільстві був тренд на ідеї», — зазначив Артем Жуков.

У студентській аудиторії дискутували про важливість громадянської позиції журналіста в творенні інформаційно-аналітичного продукту; про надання переваги в новинному світі якості над швидкістю. Оскільки в сучасному журналістському світі дедалі популярнішими стають інструментарії соціальних мереж, Артем звернув увагу на важливість проникнення будь-якого медіа в середовище Facebook, Twitter, вКонтакті, зокрема й «Дня». По-перше, це — найкраща нагода розширювати своє коло однодумців і пропагувати розумні ідеї; по-друге, — сприятливе джерело для отримання найсвіжішої інформації; по-третє, — хороша майстерня для вправляння в написанні матеріалів. Щодо останнього, то практичною порадою для студентів була думка веб-редактора про користування акаунтом у соціальній мережі Twitter, де думки, які на газетній шпальті можна вмістити максимум у тисячі рядках, потрібно сконцентрувати в ста сорока.

Упродовж львівського майстер-класу Артем Жуков наводив думки острозьких колег, а також журналістів-практиків із київської конференції про важливість функціонування таких платформ, які відроджують національну пам’ять та історію. «На мою думку, для того, щоб був попит на ідею в сьогоднішньому українському медіа-просторі, варто звернути увагу на плекання нового покоління журналістів; людей, які займатимуться популяризацією справжнього», — наголосив Артем Жуков.

ВРАЖЕННЯ

Анастасія ВОЛЧУК, студентка III курсу Національного університету «Острозька академія»:

— Ми отримали максимум потрібної інформації, особливо про роботу сайта «Україна Incognita». Важливо, щоб історія не залишалася в архівах і на полицях. Реанімація національної свідомості — більш ніж важлива, особливо в сучасному українському суспільстві.

Оксана МУЗИЧИШИН, студентка III курсу Національного університету «Острозька академія»:

— Тренінг з Артемом Жуковим не виправдав моїх сподівань — він їх у рази перевершив. Студенти спілкувалися з веб-редактором газети «День» на рівних. Кожен міг запитати Артема (до речі, випускника Острога) про особливості його професійної діяльності, про творчий шлях і становлення як молодого редактора. Проте найважливіша теза, до якої спровокували роздуми після майстер-класу, — не боятися пропагувати справжнє. Артем Жуков представив нам роботу інтернет-майданчика «Україна Incognita», показавши на реальних прикладах творення та функціонування рубрик, що ця модель діє, навіть якщо вона на сьогодні, на перший погляд, не є настільки популяризованою.

Марія ПАСЕЛЬСЬКА, студентка III курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:

— Приємно, що газета «День» не лише позиціонує себе як просвітника та вчителя, а й бажає діалогу з суспільством, тобто відкрита до нового й не цурається вчитися у людей. Про це свідчить цілий ряд проектів, спрямованих на реакцію та участь громадськості. Артем Жуков дуже часто наголошував на ролі журналістів, на відповідальності. «Пробуджувати українське в українцях». Коли почула це від нашого гостя, то боялася, що далі будуть типові заклики про те, що нас треба відроджувати, й ненавидіти ворогів, але... Йшлося не лише про ідентифікацію, а глибше — про нашу історію та наше ставлення до неї. Щоб відчувати себе розумним українцем, ми повинні не лише сприймати історію як щось статичне й давно написане в підручниках, але також і відновлювати забуті факти, творити її разом. Окрім отримання прибутків, є щось вище, є мета й бажання піднести інтелектуальний рівень суспільства. Журналістику часто звинувачують у цинізмі та байдужості. І от скажіть мені після цього, хіба справедливо?

Ірина МАЛЮК, студентка III курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:

— Тема лекції, з якою виступав Артем Жуков, зацікавлювала вже самою назвою — «Громадянська журналістика як підхід до наповнення онлайн-ЗМІ». І тут, на мою думку, варто звернути увагу на словосполуку «громадянська журналістика», оскільки часто медіа забувають, про кого вони пишуть і для кого. Громадянська журналістика — це насамперед історія з життя людини, громади, суспільства. Читаючи сайт «Україна Incognita», потрапляєш у такий часовий відрізок, який описують самі читачі, й кожна історія є унікальною та особливою. Така журналістика ніколи не керується стадним інстинктом, не плагіатить, не копіпастить, не піддається критиці. Чи цікава вона людям — це інше питання, хоча веб-редактор запевнив, що має попит, а це не може не тішити. А навіть якби не була комусь не до душі, то це «нецікаво» все одно безсиле, щоб стерти історичну пам’ять, часовий простір, де творилась історія принаймні однієї людини.

Дмитро ПАЛЬЧИКОВ, студент I курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:

— У своїй лекції Артем Жуков процитував Петра Кралюка: «Підвищена увага до своєї історії — це ознака запізнілого націєтворення». Ми відносно «не вчора» вирвалися із закритого радянського полону й маємо значно більше можливості консолідувати площини та працею заради ідеї направити їх у правильне забуте русло. Ми справді зараз можемо долучитися до творення власної історії, й газета «День» концентрує на цьому увагу. На мій погляд, проект «Україна Incognita» є хорошою платформою для інтелектуально-ідейного буму. Зокрема, цьому допоможуть і «Сімейний альбом України», «Інтелектуальний календар», «Інтелектуальна карта України», «Музеї онлайн» тощо. Гадаю, це один із добрих способів знищити манкуртизм у душах і зробити українськість як «моду». Впродовж майстер-класу Артем Жуков показав, скільки способів вирішення проблеми моє в собі одна платформа.

Юліана ЛАВРИШ, аспірантка факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка
Газета: 
Рубрика: