Найстрашніші в житті ті люди, які прочитали одну книжку. З людиною ж, яка багато читає, завжди матимеш про що поговорити, і тобі поруч з нею нічого не загрожуватиме.
Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Про регрес міста часів олігархату

Як у Маріуполі новий університет споруджувати збираються
14 квітня, 2021 - 21:01
ТАК, ЗА ЗАДУМОМ «МЕТІНВЕСТУ», МАЄ ВИГЛЯДАТИ НОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ. АЛЕ ЧОМУСЬ У КОМПАНІЇ ЗАБУЛИ, ЩО ЦИВІЛІЗОВАНА ПРАКТИКА — СПОЧАТКУ УНІВЕРСИТЕТ, А ПОТІМ КОЛО НЬОГО ВИРОСТАЄ ПАРК, А НЕ УНІВЕРСИТЕТ ПРИХОДИТЬ В УЖЕ ГОТОВИЙ ПАРК І ТИМ САМИМ ЙОГО НИЩИТЬ / ВІЗУАЛІЗАЦІЯ З САЙТА METINVESTHOLDING.COM

Мабуть, далеко не всі маріупольці, якщо прочитають цей матеріал, погодяться з нами. І це теж буде виразною прикметою часу. «День» давно стежить за новою «історією» цього приазовського міста, звертаючи увагу на його точки росту, яких із 2014 року виникло чимало. Та цього разу йдеться про ситуацію, коли справді позитивний проєкт прагнуть втілити, можна сказати, в стилі київських забудовників. До речі, вже цього четверга може бути ухвалене рішення, що таку оборудку схвалить.

УНІВЕРСИТЕТ VS МІСЬКИЙ САД

У місті має з’явитися перший в Україні недержавний ультрасучасний технічний університет. І це справді неабияка позитивна ініціатива компанії «Метінвест». На її сайті йдеться, що університет, заснований Групою Метінвест у червні 2020 року, отримує «ліцензії лише на актуальні та перспективні технічні спеціальності. Навчальні програми розробляються з урахуванням сучасних вимог бізнесу і найкращих світових практик... Перший набір двохсот студентів бакалаврату планується в 2022 році». Здавалося б, можна тільки порадіти за місто, що й роблять на сайті міської ради, наприклад, представники місцевих вишів.

«У Маріуполі для Метінвест Політехніки та його студентів побудують навчальний корпус і кампус за дизайн-проєктом нідерландського бюро MASA Architects архітектора Хірокі Мацуури, відомого своїми роботами в низці країн світу. Корпус університету буде побудовано за найсучаснішими технологіями зі сталі Метінвесту. Завдяки будівництву нового вишу в Маріуполі буде реконструйовано міський сад — одне з улюблених місць відпочинку містян. Місто також отримає сучасний реконструйований стадіон «Азовець», — читаємо далі на сайті metinvestholding.com, і саме тут виникає велике та головне запитання, яке вже поставила владі частина громади Маріуполя: навіщо будувати виш на території міського саду, «одного з улюблених місць відпочинку містян»?

«Наразі весь Маріуполь, звісно, «за» університет. Але проти його будівництва саме тут, — каже депутат Маріупольської міської ради від партії «Сила людей» Олег ХАРЧЕНКО. — В нас увесь отой парк — чотири гектари. Тобто якщо його забрати потихеньку під університет, то якраз для ліцензії йому буде нормально».

«За цим, звісно, повинна стежити місцева влада. Але коли вона лобіює інтереси забудовника... Я розумію, що така експансія за рахунок парку буде відбуватися, але вона буде відбуватися не юридично, а фактично», — прогнозує депутат, і він, схоже, знає, про що говорить.

ПРОДУМАНА «БАГАТОХОДІВОЧКА»?

«У жовтні 2020 року компанія «Метінвест Політехніка» звернулася до Маріупольської міської ради щодо зміни сторони по договору оренди землі. Повідомили, що в червні, здається, придбали будівлю, яка міститься на території міського саду. Придбали її в маріупольського відділення Торгово-промислової палати, яка її купила ще 2007 року — зараз я вибудовую цей ланцюжок — у якогось посередника. Чотири роки будівля стояла чи, можливо, палата користувалася нею як складом», — розповідає «Дню» Олег Харченко.

«У 2011 році відбулося порушення чинного на той час закону, підписаного ще Віктором Януковичем, який у 2011 році наклав мораторій на зміну цільового призначення земель рекреації. Я так розумію, що парки і сквери вони хотіли ділити самі, — усміхається співрозмовник «Дня», — тому всій країні наклали мораторій. Це було в березні, закон набув чинності з моменту підписання. А в листопаді Маріупольська міська рада за зверненням колишнього власника цієї будівлі, літнього кінотеатру, який має площу приблизно 900 квадратних метрів, відвела йому з території рекреаційного призначення міського парку 4400 квадратних метрів, тобто в п’ять разів більше. В цьому рішенні використана така хитра фраза: «враховувати цю земельну ділянку як землі громадської забудови»».

Усі ці деталі стали відомі громадськості лише зараз. «Від парку «відгризли» шматочок території і змінили її цільове призначення під громадську забудову. І тепер це основний аргумент посадовців Маріупольської міської ради, які ходять, мені здається, по лезу ножа в плані корупції. Адже вони відкрито лобіюють інтереси свого колишнього працедавця, «Метінвест». Вони прикриваються тим, що це дуже велика інвестиція, місто не може від неї відмовитися. І другий, юридичний їхній козир, — що це не земля парку», — пояснює депутат і розповідає, як хитро проводилися потрібні компанії рішення через міськраду.

«У жовтні, певно, всі вже були «у виборах», але, втім, ми читали цей проєкт рішення, ми бачили слово «Метінвест», але ми бачили «Метінвест Політехніка» — нічого такого зрадливого ми, як і інші депутати, не побачили. Тому що вони чітко зазначили, що придбали приміщення, яке Торгово-промислова палата планувала використовувати як виставковий центр. І навіть у рішенні щодо оренди землі чітко було прописано — під громадську забудову, а в дужках — «(будівництво та експлуатація виставкового павільйону)». Наче жодної зради. Депутати підняли руки, проголосували, — каже Олег Харченко. — А тепер з’явився проєкт, що це буде не виставковий павільйон заввишки дев’ять метрів, а 12-поверхова будівля, дуже сучасна, зі скла і металу».

Найбільше обурює пана Олега, що «Метінвест», як і посадовці Маріупольської міської ради, мовчав до останнього. «Моя думка, що правду можливо було сказати ще в жовтні. Зараз триває якась гра в наперстки. Тепер, мовляв, земля вже в нас в оренді, ми хочемо змінити цільове призначення. І тільки коли побачили, що назріває якийсь скандал (а жителі міста вже кілька разів виходили на мітинги проти цієї забудови, в соцмережах створили хештег #СохранимГородскойСад. — Ред.), міськрада почала влаштовувати, як вони називають, панельні дискусії», — говорить депутат. Крім того, для отримання ліцензії на вищу освіту (наразі ТОВ «Технічний університет «Метінвест Політехніка» має їх лише на проведення курсів підвищення кваліфікації), виш має мати достатнього розміру будівлю, що відповідає визначеним вимогам, стадіон і гуртожиток.

«А просто через дорогу від міського саду, де вони хочуть звести основну будівлю, розташовується комунальний стадіон. І тут планується гуртожиток — іншого слова, крім «схема», я добрати не можу, — каже Олег Харченко. — Так само в жовтні, тихенько, запропонували депутатам ще попереднього скликання розділити земельну ділянку стадіону на дві — одну, яка займає 3/4, залишити з цільовим призначенням під заклади спорту, а 1/4 — змінити цільове призначення на «будівництво будівель тимчасового проживання», тобто це гуртожиток. Але поки це комунальна земля — вся. В жовтні депутати надали таке право і в січні вже були готові документи — проєкт землеустрою, технічна документація, які після новорічних свят принесли депутатам. Ніхто ж не сказав депутатам, що за цим криється».

ЗАКОННІ АРГУМЕНТИ VS ДЕПУТАТСЬКІ ГОЛОСИ

«Які є ще нюанси? З одного боку цього міського саду проходить вулиця, яка є кордоном історико-архітектурного центру міста. А все, що в безпосередній близькості до історико-архітектурного центру, це територія регульованої забудови. Прямо навпроти цього майбутнього університету, десь метрів за 40 — 50, міститься будівля відомого в Маріуполі архітектора Нільсена. Вона в приватній власності, — веде далі Олег Харченко. — Ось зараз вони планують побудувати там надсучасну будівлю, яка буде розташовуватися за 40 метрів від цього «будиночка з химерами». Нонсенс». До слова, Олег Харченко пригадує, що в грудні депутатам подали на обговорення проєкт затвердження історико-архітектурного опорного плану центру міста, де прописані всі обмеження (зокрема й неможливість забудови в парку вище за дев’ять метрів), а потім зняли його на доопрацювання.

Тож аргументів проти такої забудови вистачає. Але в міських посадовців є вагоміший важіль — голоси депутатів. Питання щодо зміни цільового призначення ділянки парку може бути розглянуло на пленарному засіданні вже 15 квітня, і очікування в Олега Харченка щодо нього песимістичні. І не лише в нього. «Коли в нас відбулися чергові місцеві вибори і ми бачили, що в Блока Вадима Бойченка (уже вдруге міського голови Маріуполя. — Ред.) немає вагомої переваги в голосах, то сподівалися, що це дасть платформу для співпраці з іншими фракціями, це буде майданчик для пошуку компромісів, завдяки якому виграють усі мешканці міста, — розповідає Анна РОМАНЕНКО, редакторка сайта 0629.сom.ua. — Але відбулося інакше — Блок Вадима Бойченка просто домовився з кількома людьми у фракції «Опозиційна платформа — за життя». І ці 4 особи голосують в унісон із Блоком Вадима Бойченка. Тобто зараз БВБ не потрібні голоси з інших фракцій, у них є голоси для ухвалення будь-яких рішень».

РОЛЬ КОРПОРАТИВНИХ МЕДІА

Анна Романенко констатує: «Метінвест» дедалі активніше зазіхає на суспільний простір. Те, що раніше було суцільно територією громади, зараз стає територією «Метінвесту». Я бачу в цьому велику проблему, тому що, на мою думку, ідеальна картина — коли підприємство добре працює, модернізує своє виробництво та сплачує податки і за рахунок цих податків ми приводимо до ладу саме місто. Це нормальні взаємини між містом та бізнесом. Але в нас виникла ситуація, коли поширюється думка, завдяки корпоративним медіа, яких більшість у місті, що все, що відбувається в Маріуполі, — відбувається завдяки «Метінвесту». Ми зіткнулися з цим, коли вийшли на вулиці Маріуполя робити опитування і запитували: як ви ставитеся до «Метінвесту»? Дуже багато людей нам відповідали: «ну як ми можемо погано до нього ставитися, якщо в нас «Метінвест» модернізував парк, театральний сквер, площу Свободи, вони так багато роблять!»

«Але все це робиться або за рахунок коштів місцевого бюджету, або коштів обласного бюджету, або вони це роблять 50 на 50 і плюс гроші європейських інституцій — ЄБРР тощо. Тобто «Метінвест», звісно, певну допомогу надає, але це не настільки суттєво, щоб казати, що «Метінвест» у нас усе реконструює, — переконана пані Анна. — Але в свідомості людей саме така картина. І це робиться завдяки корпоративним медіа. Крім того, родичі міського голови, заступники голови отримують дуже велику заробітну платню на «Метінвесті». Вплив компанії на роботу муніципалітету очевидний».

І щодо можливої забудови в міській раді роблять опитування, анкетування мешканців будинків, які поряд. «Але вони ставлять питання: ви проти університету? Звісно, що люди відповідають: ні, ми за, — розповідає Олег Харченко. — Але вони не розширюють питання: чи ви проти університету в міському саду?»

Анна Романенко наголошує: «Там, де інтереси міста не перетинаються з інтересами «Метінвесту», наш муніципалітет працює ефективно. Але якщо ці інтереси перетинаються, то муніципалітет відверто стає на бік олігарха, а не громади. І мені дуже шкода, що так відбувається, тому що досить позитивний проєкт із будівництва приватного університету просто на рівному місці перетворився на протистояння громади і «Метінвесту».

«Якщо уявити таку фантастичну ситуацію, що вони зараз кажуть: «Люди, добре, ми вас почули. Якась частина громади не хоче, щоб університет був саме в цьому місці. Ми вирішили, що підемо вам назустріч, бо це така добра справа для міста». Тоді вони вбили б двох зайців! — переконана Анна. — Вибудували цей університет, отримали дуже позитивний відгук від громади, «галочку» муніципалітет би наш отримав, що ось він теж на боці громади. Тобто всім був би плюс. Я не розумію, чому вони цього не прораховують».

Водночас Анна Романенко звертає увагу, що стратегія міської влади в діалозі (якщо це можна так назвати) з громадою — максимально заполітизувати це питання: «З першого дня протесту люди, які виходили на мітинг, казали: ми поза політикою. Ми вийшли рятувати міський сад. А міська влада на кожній зустрічі починала свою розмову з громадою з того, що є партії, які політизують тему міського саду».

Що ж, «День» стежитиме за розвитком ситуації.

Ольга ХАРЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: