Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети.
Євген Маланюк, український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик

Ресурси на межі

«Зараз система охорони здоров’я працює на виснаження, а про вирішення проблеми згадали в останній момент», — експерт
26 жовтня, 2020 - 19:24
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

У Миколаївському тубдиспансері готують ковідне відділення на 200 ліжок, тут зможуть приймати хворих з легкою формою коронавірусу SARS-Cov-2. У Харкові вже бракує місць для розміщення пацієнтів у лікарнях міста, тому їх везуть до медичних закладів області. У Сумській центральній районній лікарні планують відкрити відділення для пацієнтів з COVID-19. Полтавщина звітує, що додаткові місця для прийому хворих з коронавірусом вже розгорнули у Миргороді та Лубнах. У самому обласному центрі та в Кременчуці планують перепрофілювати під ковідних пацієнтів не відділення, а окремі лікарні.

Попри те, що 80% хворих на коронавірус SARS-Cov-2 переносять хворобу легко, дехто навіть безсимптомно, медики кажуть, що в останні тижні побільшало хворих саме з тяжким перебігом захворювання. Таким людям потрібна госпіталізація, відповідно, медичні заклади повинні мати не просто вільні ліжка, а медперсонал та обладнання, зокрема, апарати штучної вентиляції легень і кисневі концентратори.

Минулого тижня на проблему із додатковими місцями для коронавірусних хворих звернули увагу і в Мінздоров’я, і в Офісі Президента. Так, Володимир Зеленський заявив, що високі показники завантаженості ліжок фіксують у медичних закладах Києва, Одеси та Донеччини. До речі, у Києві під прийом ковідних пацієнтів переобладнали міські лікарні №12 та 18 та міський центр радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. І як пояснювали в мерії, із обіцяних державою коштів на забезпечення новостворених відділень киснем ще не отримано.

Аби вирішити проблему із киснем, із державної субвенції перераховано 571 мільйон гривень у регіони (щоб забезпечити ним ліжко-місця). Також влада нібито вирішує питання ліцензування виробників кисню: ті, хто виробляє технічний кисень, повинні довести, що можуть постачати і медичний.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пояснював, що зараз відомство проводить аудит в усіх медичних закладах, підпорядкованих Медичній академії наук, «Укрзалізниці» тощо, аби можна було скористатися їхніми потужностями в екстрених випадках.

Кроки правильні, та чи не запізнілі? Так само рішення парламенту про створення штабу протидії коронавірусу під керівництвом президента — медичні експерти коментують у соцмережах, що над цим треба було працювати ще пів року тому, а не чекати, доки медична система почне виснажуватись.

«Ресурси закінчуються, а жодного механізму, як вирішити ситуацію, нема, крім введення надзвичайного стану. Влітку ми отримали передишку, але не використали її для того, щоб підготуватися, як слід, — коментує «Дню» лікар-епідеміолог, інфекціоніст Олексій ГАЛІМСЬКИЙ. — Найперший ресурс — кадровий. Він виснажувався роками, скорочувалися інфекційні відділення, вони фінансувалися за залишковим принципом, не було достатньої підготовки фахівців. Медреформа взагалі не передбачала фінансування існування інфекційних відділень — лише за лікування окремого випадку, і то за заниженими тарифами нижче від собівартості. А існування інфекційних відділень — це як існування пожежних станцій, війська чи поліцейських відділків — в ідеалі вони повинні мати високу готовність, здатність до розгортання та низьке завантаження. Не можна фінансувати інфекційні відділення за «ліжко-дні» або за «пролікований випадок», тоді ця служба в період між епідеміями просто помре, а під час епідемії відновити її буде неможливо».

«До недофінансування додається те, що медики продовжують масово звільнятися — в умовах епідемії виплати зарплати та надбавок здійснюються у ручному непрозорому режимі. На виході адекватних зарплат медперсонал не отримує, — продовжує медик. — Інший ресурс — ліжко-місця. Якщо це велика лікарня, де є інфекційне відділення чи інфекційний корпус, можна звільнити у ній інші корпуси чи відділення, наростити потужності, але все одно у цій лікарні бракуватиме лікарів. Однаково інші лікарі-спеціалісти за кожної нагоди просять в інфекціоністів консультації. А як можна лікарні, де немає жодного лікаря-інфекціоніста, перепрофілювати під ковідні — це нонсенс».

До речі, у постанові парламенту про створення антиковідного штабу також іде мова про «кадрове забезпечення потреб системи охорони здоров’я в епідеміологах, гігієністах і фахівцях з лабораторної діагностики» та про розбудову мережі інфекційних лікарень. Як пояснював Олексій Галімський, це за один день не робиться. Більшість рішень, котрі зараз приймає влада, відстають від потреб на місяці.

«Апарати ШВЛ почали як дороговартістні закуповувати ще навесні, а от точки подачі кисню і про сам кисень, як завжди, згадали в останній момент, — наводить приклад медик. — Та й загалом у світі зараз так звана «друга хвиля» коронавірусної інфекції, а в нас ще «перша», і ми успішно затягнули епідемію у холодний період. Для інфекцій дихальних шляхів холодний період року в наших широтах дає характерне сезонне зростання. У Європі «друга хвиля» зараз має більш сприятливий перебіг, з меншою кількістю померлих — бо врахували помилки. У нас зараз система охорони здоров’я працює на виснаження, її спроможність почне падати у найближчі дні, бо люди виснажені, найперше лікарі-інфекціоністи, виснажені працівники «швидкої допомога», працівники лабораторних центрів МОЗ, що роблять діагностику методом ПЛР».

Наскільки ще вистачить медичних ресурсів у регіонах, чи готують на місцях заклади, де розмістять додаткові ліжка для госпіталізації хворих на ковід, і за чий рахунок відбувається створення цих нових відділень — про це далі в огляді «Дня».

РЕГІОНИ

ХЕРСОНЩИНА — ЗАЙНЯТО 41% ЛІЖОК ДЛЯ ХВОРИХ НА СOVID-19

В області визначено десять лікарень першої хвилі для допомоги пацієнтам із COVID-19. Загальна кількість ліжок у цих лікарнях — 499. Вони розташовані у містах Нова Каховка, Каховка, Генічеськ, Берислав, Скадовськ, Гола Пристань, Олешки, Херсон. В районах області також визначені заклади другої хвилі на 700 місць. 

За інформацією Херсонської ОДА, станом на 20 жовтня на лікуванні у закладах охорони здоров’я перебувало 204 особи, з яких у важкій формі хворобу переносить 41 особа (34 особи отримують кисень, 7 осіб на ШВЛ). Середнього ступеня важкості — 151 особа, легкого ступеня — 12.

Всього по області відсоток зайнятих ліжок хворими на COVID-19 становить 41%. Найвища заповненість ліжок у центральній міській лікарні Нової Каховки (22 пацієнтів з 25 місць). У Скадовську з 10 ліжкомісць заповнені 8, у Каховці 14 пацієнтів з COVID-19, а лікарня може прийняти 20.

За офіційними даними, станом на 20 жовтня, у Херсонській області 2739 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус. З них: 1179 людей побороли недугу, 1502 інфікованих на COVID-19, 58 людей померли.

ВІННИЧЧИНА — МЕДИКІВ КАТАСТРОФІЧНО НЕ ВИСТАЧАЄ»

Про ситуацію в регіоні розповідає Олександр ШИШ, директор департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради: «На початку епідемії в місті Вінниця виділили 45 ліжок інфекційного відділення для лікування «ковідних» хворих. Зараз ця кількість становить 342. Загальний ліжковий фонд міста — 1220 ліжок. Свого часу ми досить суттєво оптимізували ліжковий фонд медичних закладів, тому зараз залишити місто без лікарні швидкої медичної допомоги, перинатального центру чи кардіоцентру не можемо. Тому для лікування пацієнтів інших профілів, у тому числі ургентних, залишили 620 ліжок. Разом з тим, розуміючи, що треба розгортати додаткові ліжка, ми вирішили переобладнати пологовий будинок №1 для лікування пацієнтів із COVID-19. Там буде розгорнуто ще 110 ліжок. Наразі вже завершуємо проєкт модернізації наявного «кисневого» забезпечення. Поточні ремонти у приміщенні робити не потрібно, а обладнання вже почали закуповувати — минулого тижня позачергова сесія Вінницької міської ради виділила 83,2 млн грн. До речі, з січня до вересня ВМР виділила на боротьбу з ковідом 82 млн грн. Маю надію, що за три тижні будемо мати плюс 110 ковідних ліжок. Проєкт реалізується за кошти міської громади. Хоча від держави заклади «якби» мають отримати кошти на облаштування кисневої магістралі, але використати їх на переобладнання пологового будинку не можемо, бо вони спрямовані тільки на ті заклади, які вже перебувають у переліку «ковідних» лікарень. Відтак, використати ці кошти на прокладання кисневої магістралі у пологовому будинку №1, який ми перепрофільовуємо, не вдасться, бо він ще не внесений у список «ковідних» медзакладів.

Ще один амбітний проєкт — відкриття муніципальної лабораторії з ПЛР-досліджень. На сьогодні діагностику і тестування на COVID-19 проводить Вінницький обласний лабораторний центр. Його консолідована потужність становить 720 ПЛР-досліджень на добу. Також у цьому напрямку працюють обласний центр СНІДу і приватні клініки. Не скажу, що черг немає, але вони здебільшого виникають через власне бажання людей пройти тестування, а не за направленнями від лікаря. Щоб розвантажити ситуацію, Вінницька міська рада у рамках програми «Вінничани важливі» завершила створення муніципальної ПЛР-лабораторії. 19 жовтня у нас були фахівці з Києва — ввели обладнання в експлуатацію. Сьогодні проводимо «контрольні» тестування. Коли процес тестування завершиться, ми почнемо працювати на повну і підставимо плече обласному лабораторному центру. Потужність лабораторії в одну зміну складатиме 200 досліджень. Максимальна потужність — 600 досліджень на добу.

Загалом цільових коштів від держави на реалізацію заходів з протидії епідемії COVID-19 місто не отримувало. Була гуманітарна допомога — два в’єтнамських ШВЛ та кілька партій індивідуальних засобів захисту. У Вінниці левову частку видатків перекриває міський бюджет. Остання сесія міської ради 9 жовтня виділила 38 млн грн на закуплю обладнання, 20 млн грн на медикаменти, ЗІЗи та деззасоби, 1,5 млн грн на кисневі точки, 860 тисяч грн — це закупівля ліжок та постільної білизни. Більше, ніж 22 млн грн видатків буде спрямовано на спеціальні муніципальні надбавки для медиків, які працюють у «ковідних» бригадах. Мова йде про +15 тисяч гривень до зарплати лікарю, +10 тисяч гривень медичній сестрі та +8 тисяч гривень санітарці. Відтак, починаючи з жовтня, лікарю вищої категорії «ковідної» команди буде нараховано 42 тисячі гривень, медичній сестрі з вищою категорією 31 тисяча гривень, молодшій медичній сестрі 25 тисяч гривень. Таку мотивацію довелося застосувати через брак кадрів — і це проблема № 1. Можна докупити ШВЛ, ліжка і медикаменти, а от медиків катастрофічно бракує!

Треба визнати — нам не вистачає «медичних рук». Якщо з середнім медичним персоналом ще більш-менш, то лікарський склад медичних «ковідних» команд недоукомплектований: маємо 16 вакансій реаніматологів і терапевтів. За останні дні звернулося 6 фахівців, лише один виявив бажання працювати, 5 ще думають. Зараз МОЗ розглядає пом’якшувальні зміни щодо складу «ковідних» команд. Побачимо, чи полегшить це процес укомлектування команд для лікування пацієнтів із важким перебігом коронавірусу, чисельність яких зростає. Взагалі, спроможність системи охорони здоров’я прийняти усіх хворих і надати їм вчасну адекватну допомогу — це найбільший виклик сьогодення. Якщо громадяни і далі продовжать «завзято інфікувати один одного», уже наприкінці листопада система охорони здоров’я може впасти.

ВОЛИНЬ — ПІД «ІНФЕКЦІЙНІ» ГОСПІТАЛІ ВІДДАЛИ ПОЛОГОВИЙ ТА ДИТЯЧЕ ВІДДІЛЕННЯ

На Волині, як повідомила на брифінгу в.о. начальника управління охорони здоров’я Волинської ОДА Людмила Тимощук, у 18 медичних закладах розгорнуто 1214 ліжок для пацієнтів із COVID-19. В інфекційній лікарні їхня завантаженість становить 62,1%, а в обласній клінічній, де пацієнтів приймають у спеціально створеному ще навесні інфекційному госпіталі в корпусі за містом, — 62,4%. Станом на 16 жовтня 48,8% цих хворих знаходилися на кисневій терапії.

Ситуація начебто не критична, бо ж і місць у лікарнях вистачає. Проте у Луцьку поспішили забрати у клінічного пологового будинку акушерський корпус й перепрофілювати його під інфекційний госпіталь. На випадок, як пояснюють у міській раді, якщо кількість хворих зростатиме, а тут є кисневі точки. Чому за сім місяців співжиття з коронавірусом не знайшли іншого приміщення для хворих на ковід, не облаштували там кисневі точки, історія, як кажуть, замовчує. Хоча у Луцьку і в околицях є заклади, які могли б перепрофілювати під інфекційний госпіталь з меншими репутаційними втратами, ніж пологовий будинок. Навіть на нараді в ОДА з приводу розгортання нових ліжок для коронавірусних директорка комунального підприємства «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Тетяна МАСІКОВА говорила, що заклад готовий прийняти таких пацієнтів, треба тільки відремонтувати один з ліфтів та перевести кисневі точки на лікарню. Протести працівників пологового будинку, які закликали не губити авторитетний заклад, нічого не дали, для виконання рішення Луцької міської ради про облаштування в ньому інфекційного шпиталю навіть залучили поліцію... У містечку Рожище, що недалеко від Луцька, під інфекційний госпіталь для хворих на «ковід» забрали дитяче відділення, щоправда, пацієнтам є місце у Волинській обласній клінічній лікарні.

Загалом враження, що серйозно, без політики і без метушні, без обіцянок, без відкладання на завтра працює Волинська обласна клінічна лікарня, котра ще навесні облаштувала інфекційний госпіталь у своєму корпусі, що за містом, у селі Боголюби. Її директор Олександр ДУДАР повідомив таке: «Щоденні нові виклики від Covid-19. Зміна інтенсивності заповнення стаціонару та щоденне зростання кількості складних киснезалежних пацієнтів. Постійно з командою в пошуку нових рішень. Мусить бути певне випередження всіх очікуваних проблем та чіткий рецепт їхнього розв’язання. Ми зрозуміли, що ліжка без кисню не вирішують жодних завдань. Тому хронічно продовжуємо модернізацію системи централізованого постачання кисню (розпочинали ми фактично з нуля, налічувалось близько 15и точок). Чітка реалізація визначеної стратегії дозволить обладнати кисневими точками фактично 85% ліжок ковідівського госпіталю, створити надійний запас медичного кисню. На сьогодні: 177 ліжок, 105 кисневих точок. Об’єм резервуару 10,0 тон. Вже завтра: 150 кисневих точок і резервуар на 10,0+10,0 =20,0 тон. Наші партнери розпочали монтаж та підготовку до запуску».

Також у Волинській обласній клінічній лікарні днями відкрили нову надсучасну лабораторію, яка дозволяє проводити ПЛР-аналіз.

ДНІПРО — З КОВІД-ФОНДУ МІСТО ОТРИМАЛО ОДИН АПАРАТ ШВЛ

«З Фонду щодо боротьби з COVID-19 на Дніпро ми отримали один апарат ШВЛ, і більш нічого», — заявляє мер Дніпра Борис Філатов. За його словами, з початку епідемії коронавирусу у Дніпрі практично не бачили підтримки від офіційного Києва, сказав Борис Філатов в ефірі «Cвободи слова на ICTV». «Якщо говорити про ситуацію у Дніпрі, то у нас заповнюваність ліжко-місць 30%. Це відбулося в результаті того, що ми, мабуть, одні з перших, якщо не перші, надали з резервного фонду 100 мільйонів гривень, переобладнали лікарні. У нас, наприклад, 8-а лікарня повністю порожня з приготованим киснем і порожніми ліжками. При цьому з Коронавірусного центру ми не отримали нічого. Це все зроблено за рахунок місцевого самоврядування та Фонду Пінчука, ще допомагав Фонд Порошенка», — зазначив Філатов.

Мер Дніпра зазначив, що в країні повністю провалено на державному рівні ПЛР-тестування. «Ми розуміємо, що люди чекають на результати тестів по тижню-десять днів. Їм вже потім немає сенсу їх здавати, вони або одужують, або їдуть до реанімації. Я не знаю, що пишуть, але я бачу це на власні очі, тому що я своїми ногами ходжу по землі «, — каже Філатов.

Станом на 21 жовтня у Дніпрі було підтверджено 8776 випадків захворювання на коронавірус. Одужали 3875 осіб. На амбулаторному лікуванні перебували 4541 осіб, 360 у стаціонарах. Так, у 21-й міській інфекційній лікарні лікується 171 пацієнт, з них один на ШВЛ, у 16-й лікарні — 63 пацієнти, з яких 2 — на ШВЛ, у дитячій лікарні №6 — 6 пацієнтів, у лікарні №4 — 74 пацієнти, лікарні № 6 — 24, троє на ШВЛ. Про це під час брифінгу повідомив заступник міського голови Дніпра, директор департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради Андрій Бабський. «За добу в місті 178 пацієнтів отримали позитивний результат тесту на COVID-19. Водночас учора одужали 303 пацієнти. Мобільні бригади з третього квітня цього року здійснили 5533 виїзди і обстежили 32315 пацієнтів», — зазначив Андрій Бабський. За його словами, зараз у місті підготовлено 1700 ліжок для хворих на COVID-19, вони заповнені на 30%. У Дніпрі продовжують працювати мобільні бригади з ПЛР-системою. Вони вже здійснили 5478 виїздів і обстежили 31755 пацієнтів. «Минулого тижня у Дніпрі захворіло +1884 осіб, а позаминулого тижня 1880. Зростання майже не відбулося. Це, звісно, позитивний момент, але я просив би вас усіх не розслаблятися. Дотримуйтесь, будь ласка, протиепідемічних вимог: носіть маски, дотримуйтеся дистанції, мийте руки. Ці прості правила допоможуть зупинити епідемію», — акцентує Андрій Бабський.

Інна ЛИХОВИД, «День», Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, Іван АНТИПЕНКО, Херсон, Наталія МАЛІМОН, Луцьк, Вадим РИЖКОВ, Дніпро, «День»
Газета: 
Рубрика: