Робота над «вогняними» помилками
Київ завершив перевірку пожежної безпеки у закладах освіти. «День» дізнався, як подолати виявлені проблеми
Після трагедії в одеському таборі «Вікторія», де від вогню загинуло троє дітей, питання безпеки у навчальних закладах стало ледь не важливішим за сам процес навчання. Батьки цікавилися в керівників шкіл і дитсадочків, чи справні вогнегасники, чи працює пожежна сигналізація, чи фінансують місцеві органи влади цю сферу шкільного життя. Міський голова Києва Віталій Кличко одразу після трагедії в Одесі доручив підлеглим провести спільну з Державною службою з надзвичайних ситуацій перевірку всіх загальноосвітніх і дошкільних закладів на дотримання техніки пожежної безпеки.
Спочатку мерія планувала провести перевірку за тиждень, та вона розтяглася на кілька місяців. Загалом цей крок є дуже своєчасним та важливим. Ще до офіційного оприлюднення перших результатів перевірки, наприкінці листопада, в одній зі столичних шкіл на проспекті Володимира Маяковського, 21-Г, що у Деснянському районі, виникла пожежа. Як повідомляли в Головному управлінні ДСНС у місті Києві, вогнеборці встановили, що загорання виникло в підсобному приміщенні на другому поверсі. Унаслідок пожежі пошкоджено шафу, закопчено стіни та стелю. На щастя, вогонь швидко приборкали, ніхто не постраждав. Причину загорання пожежники визначають.
РОБОТА НА 170 МІЛЬЙОНІВ
Приводів для появи вогню може бути багато. Так, департамент освіти і науки, молоді та спорту Київської міської держадміністрації вже має результати перевірки та поволі вирішує виявлені проблеми. Деталі «День» дізнався через запит до освітнього департаменту. З відповіді зрозуміло, що для кожного навчального закладу місто розробило індивідуальний план вирішення проблем, бо комусь треба встановити протипожежну сигналізацію та пульти охорони, комусь — оновити вогнегасники, іншим — замовити проектну документацію для встановлення автоматичної сигналізації та укласти договори на її обслуговування. Крім того, деякі школи та дитсадки мають дерев’яні перекриття, які слід обробити вогнезахисною сумішшю, а ще — встановити протипожежні двері в електрощитових.
«Для Дарницького району складено перспективний план, до проекту бюджету 2018 року надано пропозиції закласти кошти на виконання протипожежних заходів у закладах освіти на суму 80 мільйонів гривень, зокрема на встановлення автоматичної пожежної сигналізації — 64 мільйони гривень», — пояснювали в департаменті освіти і науки, молоді та спорту КМДА.
Місто доволі серйозно взялося за виправлення проблем, що накопичувалися багато років. Як раніше пояснювали «Дню» керівники столичних шкіл, з міського бюджету не завжди надходило достатньо коштів для закупівлі нових вогнегасників та установлення пожежної сигналізації, не кажучи вже про навчання персоналу, як поводитися з тими ж вогнегасниками або як діяти при виникненні вогню.
Зараз міська влада намагається надолужити втрачений час і дофінансувати те, на що не зважали раніше. Так, у бюджеті на наступний рік районні управління освіти просять закласти 170 мільйонів гривень, щоб продовжити роботу з поліпшення пожежної безпеки в закладах освіти. Цього року київський бюджет галузі освіти на пожежну безпеку передбачав утричі менше коштів, 52,8 мільйона гривень. А в департаменті освіти і науки, молоді та спорту наполягають на появі цільової міської програми з обладнання навчальних закладів столиці автоматичною пожежною сигналізацією.
«ЦЕ — ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ»
Експертів з освіти така позиція не дивує, адже відповідальність за пожежну безпеку лежить на плечах саме місцевої влади. Зараз це виглядає так, що чиновники виправляють власні помилки. «Законодавство покладає відповідальність за матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів на місцеву владу, — пояснює Ірина Когут, експертка аналітичного центру CEDOS. — Коли ми говоримо про фінансову автономію шкіл, яку вони отримають з новим законом про освіту, то маємо на увазі, що директор сам визначає, який у нього буде штатний розпис відповідно до бюджету. Але питаннями охорони, харчування, ремонту, що часто лежить на директорах, за законом має займатися місцева влада. Директор у розвинутих країнах рідко опікується господарськими питаннями, бо це не освітня складова. Це завдання управлінь освіти. Адже їм зручніше провести тендери для закупівлі послуг на всі школи району чи міста, це буде дешевше і легше. У будь-якому випадку закон говорить, що це — відповідальність місцевої влади. Однак потрібен час, щоб місцева влада перелаштувалась, що в освітній процес вона більше не втручається, не контролює, не інспектує, а натомість господарські питання, які перекладалися на директорів, перебувають саме в її віданні. Адже це дикість, коли директор платить, умовно кажучи, зі своєї кишені, штраф за те, що в нього немає пожежного гідранта. Наразі ця система працює трохи нелогічно, і новий закон про освіту має виправити це».
Батьки у цій ситуації мають важливу місію — контроль і нагляд. Голова ради громадської організації «Точка росту: освіта і наука» Світлана Благодєтєлєва-Вовк прогнозує, що зараз, коли тема пожежної безпеки актуалізувалась, на рівні міст впроваджуватимуть централізовані підходи до вирішення проблеми. Тому експертка радить батьківським комітетам контролювати сам процес усунення «вогняних» помилок, стежити за якістю наданих послуг, вимагати від місцевих органів влади довести усі плани та проекти до кінця, а також моніторити сферу безпеки у школах, залучаючи до цього профільних експертів.
