Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?
Йосип Сліпий, первоієрарх Української Греко-Католицької Церкви, верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал, визначний церковний і науковий діяч

Шанс для «будинку зі зміями»

Як планують відродити знамениту пам’ятку архітектури в Києві
31 жовтня, 2017 - 18:37

Багатостраждальний будинок на Великій Житомирській, 32 — пам’ятку архітектури початку ХХ століття, зразок європейського модерну — врятовано. Українська компанія B&H Film Distribution придбала його у власність і збирається проводити реставраційні роботи. Компанія позиціонує себе як мецената й інвестора пам’ятки. Газета «День» не один раз приділяла увагу проблемі аварійного стану цієї перлини столиці (наприклад, у матеріалі «Київський «Лаокоон», «День» №117 за 11 липня цього року). І ось — добра новина: за кілька років люди зможуть відвідувати так званий «будинок зі зміями та каштанами».

ЗА ПРИКЛАДОМ ВЕНЕЦІЇ

Про точний кошторис поки не йдеться, бо ще немає проекту реставраційних робіт. За словами генерального директора B&H Film Distribution Company Богдана Батруха, це мільйони доларів. Наразі представники компанії показали Міністерству культури та громадськості передпроектні ескізи та частину попередніх наукових досліджень будинку. З самим проектом реставраційних робіт будівлі площею близько двох тисяч квадратних метрів представники Мінкультури та громади ознайомляться за кілька місяців — його мають обговорити й затвердити на публічній раді, а тоді розпочинати роботи.

«Доля цієї пам’ятки архітектури залежить не тільки від мене як інвестора, а й від Мінкультури, Управління охорони культурної спадщини Києва та громадськості. Я багато читав про «будинок зі зміями та каштанами», бачив нарікання людей, що він знищений, пропадає. У мене теж виникали такі емоції і жаль, що нищиться культура та краса... — розповідає Богдан Батрух. — Коли ми вирішили купити цей будинок, поцікавилися світовим досвідом, тим, як це робиться в інших країнах. Спеціально поїхали до Венеції, де більшість пам’яток архітектури перебуває у приватній власності. При цьому власники цих об’єктів вміють співпрацювати з містом, бо все-таки будинки залишаються під опікою міста, та розвивають пам’ятки культурно. Ми побачили рівень, дотягнутися до якого нам, вважаю, під силу: ми знаємо багато митців, котрі зможуть це зробити».

«ВІДНОВЛЕННЯ ДЕЯКИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИКЛИКАЄ СУМНІВ»

Богдан Батрух поділився, що сьогодні відкритим питанням є те, що потрібно і що не слід змінювати, які елементи фасаду і внутрішнього декору будинку є важливими, де проводити реконструкцію, а де — реставрацію. Він наводить приклад відновленого київського «Прем’єр Палацу»: його збудували 1909 року, а зараз він є одним із найкращих готелів. Проте не всі представники громадськості та архітектурної спільноти погоджуються, що «будинок зі зміями та каштанами» треба реконструювати й використовувати аналогічно.

«Теперішній інвестор відповідає перед майбутніми поколіннями за долю «будинку зі зміями та каштанами», — акцентує Олена Терещенко (Єскіна), екс-депутатка Київради, член координаційної ради об’єднання громадських організацій «Київське віче». — Звісно, ми уважно слідкуватимемо за ходом реалізації проекту реставрації на всіх етапах. І я впевнена, що компанія B&H Film Distribution увійде в історію як така, що врятувала перлину Києва. Але хочу наголосити, що ми — за реставрацію з відновленням усіх втрачених елементів і без реконструкції. Випадок із «Прем’єр Палацом» інший: там зробили реконструкцію. Гадаю, Мінкультури в курсі справи, знає, що там не була здійснена реставрація в тій мірі, в якій могла б. Те, що «будинок зі зміями» нині в критично-аварійному стані, — наша спільна відповідальність. Він доведений до такого стану, що можливість відновлення деяких елементів ставиться під сумнів».

«ЦЕ БУДЕ ОФІС НАЙВИЩОГО ҐАТУНКУ»

Головний архітектор проекту Вероніка Лисенкова говорить, що на сьогодні жодних документів на «будинок зі зміями» не збережено. Для реставраційних робіт фрагментів недостатньо, проте фахівці мають велике бажання відновити втрачені фрагменти по збережених. Основні акценти в реставраційних роботах планують зробити на перших трьох поверхах, бо четвертий добудували 1935 року.

«Нині наша група досвідчених реставраторів — близько 40 осіб — займається реставраційними дослідженнями. Маємо достатньо спеціалістів різних напрямів. Це досвідчені інженери, технологи, реставратори, — перераховує Вероніка Лисенкова. — Управління культурної спадщини сповіщено про те, що ми тут робимо. Поки досліджуємо і збираємо інформацію — протягом двох місяців назбирали близько семи томів. У подальшому будемо проводити реставраційні роботи з відновленням втраченого. Все буде залишено в габаритах, які є на сьогодні».

Громадськість і представники Міністерства культури вітають рішення приватної компанії стати рятівником і меценатом культурного об’єкта. Досвід залучення приватних коштів для порятунку історичних об’єктів є звичною світовою практикою, як і подальше функціонування пам’ятки архітектури. Головне, щоб все відбувалось у партнерстві з владою та громадськістю.

Інвестор запевняє, що після реставрації будинок буде доступний для людей «у формі, загальноприйнятій у Європі». За документами, ця будівля адміністративна і такою залишиться після реставрації. Богдан Батрух обіцяє: «Це буде офіс найвищого ґатунку, з відновленими інтер’єрами, розрахований на дуже невелику кількість людей».

Оксана МИКОЛЮК, «День», фото Олексія ІВАНОВА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments