Що може звичайна нитка?

У Києві проходить II Всеукраїнська трієнале художнього текстилю.Звичайні предмети нашого побуту: нитка, полотно, сувій, рушник, сорочка, килим, коли потрапляють до рук майстрів, стають витворами мистецтва. Це переконання з'являється, коли переступаєш поріг Будинку художників, де презентують художній текстиль на виставці «Від давніх традицій до сучасних новацій». Тут можна поблукати поміж витканих дерев Гронської (об'ємно- просторова композиція «Ліс для уяви»), помилуватися витканим «Райським деревом» Борисенко або порахувати «Зоряні квіти» на аплікації Фоміної й побачити ще 200 дивовижних робіт майстрів.

— Текстиль — це радісна й фантазійна «гра із грою», що захоплює та закохує в себе глядача, вражає розмаїттям несподіваних образно-пластичних знахідок у поєднанні із глибинними національними символами, — переконана співкуратор трієнале Зоя Чегусова. — Ця експозиція переконує, що український художній текстиль здатний дивувати гармонійним входженням в національне архітектурно-просторове середовище.

Трієнале — презентація раз на три роки найкращих здобутків майстрів певної мистецької галузі, а нині це не лише виставка художнього текстилю, а й конкурс. На розгляд журі було представлено близько 500 робіт майстрів із різних областей нашої країни. Для експозиції відібрали 200 робіт, а журі назвали переможців. Найкращою роботою трієнале (I місце) визнано гобелен львів'янки Ольги Парути-Вітрук «Решето Всесвіту».

— Львів — це центр декоративного мистецтва, бо саме тут щорічно відбуваються тематичні виставки декоративної творчості моїх земляків, — розповів співкуратор заходу Таміла Печенюк. — Ми розцінюємо трієнале у Києві як усеукраїнське визнання цього виду мистецтва, здатного підкорити не тільки українського поціновувача, а й зробити крок до Європи.

Переможці були названі у різних номінаціях, зокрема, «За вірність класичним традиціям», «Образність філософського вирішення», «Найкраще об'ємно-просторове рішення». Майстри отримали дипломи та подарунки.