Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Так і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися з силою доброї, щирого людини! Ніщо не може протистояти йому.
Генрі Девід Торо, американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч

Щоб не стати Атлантидою...

Українські науковці змоделювали, як виглядатимуть узбережжя країни 2100 року внаслідок зміни клімату
24 січня, 2019 - 10:28
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

На початку січня громадська організація «Екодія» разом з науковцями представила унікальне дослідження про вплив підвищення рівня моря на прибережні зони в Україні внаслідок зміни клімату. Україна має одну з найдовших берегових ліній в Європі, тому негативні наслідки підвищення рівня моря будуть відображатись і на нашому узбережжі.

Результати дослідження та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі, дороги, екологічно небезпечні об’єкти і частини природно-заповідного фонду можуть бути затоплені Чорним та Азовським морями до кінця століття. За підрахунками фахівців, 75 тисяч людей можуть стати кліматичними переселенцями. До 2100 року можуть бути затоплені частково 34 українські міста, а повністю — 62 села, 660 екологічно небезпечних об’єктів, 200 тисяч га сільськогосподарських земель. У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитись об’єкти історико-культурної спадщини, зокрема археологічна пам’ятка «Херсонес Таврійський», внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Уникнути цих змін повністю неможливо, але до них можна підготуватися й мінімізувати їх.

Про подальшу долю дослідження у нас відбулася розмова з однією із його авторок і кампейнеркою з питань кліматичної політики ГО «Екодія» Софією САДОГОРСЬКОЮ.

ПРОБЛЕМИ З ДАНИМИ

— Софія, звідки виникла ідея створити таке дослідження?

— Останні десятиліття стає очевидним: зміна клімату є головною глобальною проблемою, що загрожує існуванню як людства, так і загалом біорізноманіття на Землі. Однак, на жаль, часто результати наукових досліджень про зміну клімату в Україні або недоступні, або просто важко зрозумілі. Наприклад, в Україні раніше проводилися дослідження впливів зміни клімату на Чорне та Азовське моря. Проте ми зіткнулися з тим, що для України майже відсутні зрозумілі й візуалізовані дані про зростання рівнів Чорного та Азовського морів, які мали б якісне наукове підґрунтя. У зв’язку з цим постало питання підготовки зрозумілих і доступних карт підвищення рівня моря для формування чіткого бачення впливу цієї проблеми на берегові зони України та подальшої розробки адаптаційних планів для цих зон.

Мета рамкового дослідження — продемонструвати можливі наслідки для України від підвищення рівня моря внаслідок зміни клімату, актуалізувати питання необхідності подальшого вивчення процесів, що відбуваються, і стимулювати уряд і міста протидіяти зміні клімату й водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення.

Нам хотілося створити такий проект, який би ще раз підкреслив: так, зміна клімату вже відбувається, і так, — це так само важлива проблема для України, як і для всього світу.

— З якими труднощами зіткнулися під час підготовки? Наскільки взагалі в Україні ця тема розроблена?

— Головне питання, яке постало першим: звідки брати дані для моделювання? Це пов’язано з проблемою доступу до інформації в Україні, передусім до кадастрових карт. Наприклад, дані Державного земельного кадастру, Державного картографічного фонду, плани територіального розвитку, містобудівна документація важкодоступні як організаційно, так і технічно і не забезпечують рівномірного покриття узбережжя.

Зважаючи на те, що детальні дані або недоступні, або вони дорого коштують, ми зупинилися на відкритих джерелах даних.

В Україні є науковці, які проводять дослідження в цьому напрямку, однак, на нашу думку, належної уваги та фінансування від держави не було. Як зазначають вчені, наразі важливим питанням є впровадження компенсаційних організаційних заходів, пов’язаних з втратою Україною спеціалізованих океанологічних установ Криму, які проводили дослідження з проблем прогнозування гідрометеорологічного й екологічного стану Чорного та Азовського морів. На сьогодні немає української профільної установи, яка посіла би місце Морського гідрофізичного інституту НАН України в океанографічних дослідженнях Чорного моря. Тому є необхідність створення структури, яка буде проводити цілеспрямовані дослідження в галузі фізичної океанографії та екології морських і річкових систем методами моделювання інформатики, а також здобуде місце МГІ в міжнародних наукових програмах.

ХТО І ЯК ПРОВОДИВ ДОСЛІДЖЕННЯ

— Розкажи про методологію дослідження і про те, як її розробляли.

— Дослідження враховує всі прибережні території південних областей України: Одеської, Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, також Автономної республіки Крим та міста Севастополь. Для максимальної змодельованої зони затоплення — а це разом з водоймами близько 1,8 мільйона га — підраховували кількість об’єктів (населених пунктів, інфраструктури, об’єктів ПЗФ тощо), які туди потрапляють.

Науковці Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату ООН зазначають, що температура на планеті вже зросла на один градус, і ми бачимо, яких негативних наслідків це завдає вже зараз. За їхніми прогнозами, існує кілька сценаріїв розвитку подій. Якщо країни скорочуватимуть викиди парникових газів, ми ще можемо втримати потепління в межах 1,5 градуса за Цельсієм. Однак, якщо ми будемо рухатися нинішніми темпами, то потепління до кінця століття може сягнути чотирьох градусів, а то й більше. Ось саме цей песимістичний сценарій ми й узяли за основу цього дослідження. Чому? Тому що, коли ми говоримо про ті загрози, які можуть бути спричинені зміною клімату, варто готуватися до найважчих наслідків.


ІЛЮСТРАЦІЮ НАДАНО ГО «ЕКОДІЯ»

Моделювання зон затоплення здійснене науковцями з Інституту географії НАН України та експертами міжнародної організації Society for Conservation GIS, ми співпрацювали з експертами їхнього українського відділення. Моделювання проводилось на основі аналізу відкритої цифрової моделі рельєфу Shuttle Radar Topography Mission Digital Elevation Model (SRTM DEM). Ці дані мають доволі велику похибку, однак використання даних SRTM цілком виправдане для досягнення головної мети дослідження — попередній аналіз ризиків і комунікація проблеми.

Отримані показники коригувалися й узгоджувалися з мапою сучасних рухів земної кори. Для визначення можливих наслідків підтоплень були використані дані Open Street Map (OSM) у поєднанні з іншими відкритими джерелами. Тут варто відзначити роль численних волонтерів, яким ми дуже вдячні за допомогу в уточненні відкритих даних OSM.

За результатами моделювання сформовано дві зони затоплення на 2100 рік, які можна побачити на інтерактивній мапі на нашому сайті. У зоні І показані наслідки підвищення рівня Світового океану на 82 сантиметри. Зона ІІ має сезонний характер і залежить від нагонів води, які внаслідок сильних штормів можуть підіймати рівень води ще майже на метр у Чорному морі.

«БАЧИМО ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ У ДОСЛІДЖЕННІ»

— Для кого насамперед призначено це дослідження? Чи розсилали вже його в державні установи і чи була якась реакція?

— Для нас дуже важливим було залучення зацікавлених сторін із самого початку роботи над дослідженням. Ще в травні минулого року, під час планування, ми організували зустріч, куди запросили представників Міністерства екології, наукових інститутів та університетів, міжнародних і локальних громадських організацій із приморських областей, щоб обговорити важливі аспекти проекту, присвяченого підвищенню рівня моря в Україні через зміну клімату.

Нам важливо було, по-перше, почути їхні думки щодо такого проекту, дізнатися, що їх хвилює, на які моменти варто звернути увагу. По-друге, такі зустрічі — це місце для діалогу, для пошуку подальших рішень цієї проблеми.

Минулого тижня, після прес-конференції, на якій були представлені результати дослідження, ми провели окрему подію для експертів і представників держустанов, щоб поділитися отриманими результатами. Бачимо зацікавленість у цьому дослідженні не тільки серед представників громадськості та наукових інститутів, а й у Мінприроди, яке, наприклад, у подальшому буде відповідальним за розробку Стратегії з адаптації до зміни клімату.

Ми вважаємо, що наше дослідження має привернути увагу до проблеми зміни клімату в Україні, стимулювати проведення більш детальних локалізованих досліджень у прибережних зонах і стати основою для розробки планів з адаптації до зміни клімату.

Надалі ми плануємо розіслати наші публікації у державні установи на місцевому рівні, а також у профільні міністерства й відомства, адже проблема зміни клімату та її наслідки впливають не лише на природні процеси, а й безпосередньо пов’язані з соціально-економічними сферами діяльності людини: промисловістю, сільським господарством, охороною природи — і повинні бути серед пріоритетів для всіх міністерств.

«У ПРОГНОЗОВАНУ ЗОНУ ЗАТОПЛЕННЯ 2100 РОКУ МОЖУТЬ ПОТРАПИТИ МАЙЖЕ 600 НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ»

— Що було найскладніше в роботі з цим проектом? Що найбільше вразило?

— Особисто мене дуже вражають ті наслідки, які може спричинити зміна клімату в найближчі десятиліття. Але найбільше вражають і вселяють надію результати наукових досліджень, які демонструють, що ще не пізно цього уникнути. Лише спільними активними діями всіх країн можна попередити кліматичну катастрофу.

У Паризькій угоді, яку Україна ратифікувала 2016 року, представлені два взаємодоповнюючих напрямки боротьби з глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату та адаптація до кліматичних змін. Україна, як і всі країни, має поставити амбітну мету — скорочення викидів парникових газів, ухвалити на національному рівні політику переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року і вже зараз приступити до впровадження заходів з адаптації до зміни клімату як на державному, так і на локальному рівнях. Лише так можна зробити наслідки зміни клімату не такими трагічними для людей.

— Як населені пункти і прибережна інфраструктура можуть постраждати внаслідок підвищення рівня моря?

— Інтенсивного впливу від підвищення рівня моря зазнають прибережні території південних областей України. Якщо країни не будуть зменшувати викиди парникових газів, що спричинюють глобальне потепління, то на 2100 рік, за проведеними розрахунками, слід очікувати на затоплення території України площею в майже 1,5 мільйона га, а з огляду на сезонні нагони моря — до 1,8 мільйона га. Найбільшого впливу зазнають Крим (північна частина півострова), Херсонська (район між Дніпровським лиманом і Тендрівською затокою, долина гирлової частини Дніпра) та Одеська області (дельта Дунаю).

Важливо, що в прогнозовану зону затоплення 2100 року можуть потрапити майже 600 населених пунктів в Україні. Це, насамперед, домівки для майже 76 тисяч людей. Частково або повністю можуть бути підтоплені як маленькі селища, так і великі міста, як Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Керч.

Такі порушення режиму землекористування в охоронній береговій зоні, як незаконні забудова та ведення сільського господарства, значно посилюють загрози від руйнування берега. Останніми роками становить проблему також будівництво в охоронних зонах посиленими темпами. Підвищення рівня ґрунтових вод зменшить термін експлуатації незатоплених будівель та інфраструктури, вплине на якість води, використовуваної в господарстві й побуті.

Для транспортної інфраструктури буде втрачено майже 5,5 тисяч кілометрів доріг з твердим покриттям, у тому числі 213 кілометрів міжнародного значення і 105 кілометрів національного значення. У зоні затоплення опиниться 850 кілометрів залізничних шляхів. Відчутними будуть втрати для електричних мереж — майже 700 кілометрів ліній електропередач будуть порушені.

— У межах дослідження окреслена потенційна кількість кліматичних переселенців. Чи є вже в Україні приклади тих, хто змушений покинути власний дім через зміну клімату? Чи є у світі практики та алгоритми допомоги кліматичним переселенцям?

— Наскільки мені відомо, в Україні не ведеться статистика щодо переселення людей, які зазнали впливу зміни клімату. Такі причинно-наслідкові зв’язки іноді дуже важко відстежити. Кліматичними переселенцями можна назвати і тих людей, будинки яких постраждали внаслідок екстремальних повеней, і тих, хто більше не може вести сільське господарство на своїй землі через те, що пересихають річки й колодязі. Це питання потребує подальших досліджень та уваги з боку держави.

У світі є стратегії роботи з кліматичними переселенцями, адже для багатьох країн це питання не на «завтра». Наприклад, для тихоокеанського регіону.

«РУЙНУВАННЯ БЕРЕГІВ, МАСШТАБНІ ЗСУВИ ТА ПІДТОПЛЕННЯ УЖЕ ЗАРАЗ Є ПРОБЛЕМОЮ»

— Чи є позитиви у підвищенні рівня моря?

— Науковці сходяться в думці, що навіть якщо і можна знайти якісь короткострокові плюси в проблемі зміни клімату й підвищенні рівня моря, то у глобальній перспективі — це все призводить лише до негативних наслідків. На мою думку, найбільша проблема в тому, що зміна клімату, спричинена людиною, відбувається настільки швидко і непередбачувано, що ми просто можемо не встигнути адаптуватися до таких змін.

— Які прояви зміни клімату в прибережних регіонах можна спостерігати вже сьогодні?

— Руйнування берегів, масштабні зсуви та підтоплення уже зараз є проблемою в деяких населених пунктах України. Щороку кількість штормів та екстремальних погодних явищ лише зростає, що впливає і на ті споруди, які розташовані дуже близько до моря. Наразі найбільшою мірою це стосується тих будинків, які були побудовані з порушенням законодавства — у прибережній охоронній зоні.

Мар’яна ВЕРБОВСЬКА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ