Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

«Сон розуму породжує чудовиськ»

Грекам Криму корисно було б згадати свою історію і вивчити передбачення геніального художника Франсіско Гоя
30 квітня, 2021 - 11:49
ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG

Чиновники кримської російської влади успішно переймають тонкощі відносин Російської імперії з націями і національними групами не лише на своїй території, а й у інших країнах. Мета — забезпечити їх покірність і підтримку. Одним вони грубо загрожують війною, як наприклад, українцям, стверджуючи при цьому, що немає такого народу і немає такої країни. До інших ставляться індиферентно. З третіми кокетують і лестяться до них, спотворюючи історію їхніх відносин із Росією.

Показовим є ставлення кримської влади до грецької діаспори в Криму. Влада створила кишенькову «грецьку національно-культурну автономію», якій відкрила «зелене світло», сприяє в роботі, видає їм гранти. Але це доти, поки греки Криму, які називають себе «грецьким народом», підтримують і допомагають окупації Криму. І варто один раз заперечити, як усі блага, не кажучи вже про права, будуть відібрані.

РОЛЬ «ТАВРИДИ» В АНЕКСІЇ КРИМУ

За даними 2014 року, на півострові живуть 2877 греків, хоча за даними перепису 1897 року, в Криму проживало 17 144 грека. Зменшення катастрофічне. Після окупації в 2014 році колишня національно-культурна організація греків Криму була розформована і на її місці створено нову. Нинішні греки Криму об’єднані в регіональну національно-культурну автономію «Таврида». Вона відіграла значну роль у анексії Криму. Як зазначає сайт організації, ще до «референдуму», а саме 12 березня 2014 року, на так званому Всекримському з’їзді греків була визначена позиція грецького народу (так вони називають громаду греків у Криму. — Авт.) і ухвалено рішення про створення кардинально нової громадської організації греків Криму, яка (вони так планують. — Авт.) здатна консолідувати греків усього півострова, буде виражати волю і бажання грецького народу» (тобто греків, що живуть у Криму. — Авт.) А вже 6 травня 2014 року автономія греків Криму «Таврида» була прийнята до складу Федеральної організації греків Росії, що не тільки визначило, а й закріпило її антиукраїнську і проросійську позицію. Влітку 2014 року було створено молодіжну організацію греків Криму. Життя греків Росії висвітлюється провладною російською телевізійною програмою «Ельпіда», ведеться також мова про створення програми «Ельпіда +» про життя греків Криму замість колишньої грецької редакції Кримського телебачення України. В селі Чорнопілля діє Грецький етнографічний музей.

Із 21 квітня 2015 року (день підписання Володимиром Путіним указу «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, італійського, кримськотатарського та німецького народів і державну підтримку їхнього відродження і розвитку». — Авт.) відзначається так званий День відродження реабілітованих народів Криму, в святкуванні якого активісти організації греків беруть активну участь, а ансамбль грецького танцю «Артеміда» наповнює святковий концерт грецьким колоритом. Активну участь у всіх святкових заходах бере Народний грецький вокальний колектив «Мосаіко» з міста Керчі.

Організація греків Криму бере активну участь у проведенні так званої народної дипломатії, спрямованої на пропаганду в різних формах анексії Криму шляхом зв’язків із організаціями та регіонами Греції. Проводилися зустрічі з головою суспільно-політичного руху Греко-російський альянс Гавриїлом Аврамідісом, з мером і заступником мера міста Філіса, підписані меморандуми про дружбу і співпрацю між муніципалітетами Феодосії і Аспропіргоса тощо.

Провідну роль у цих подіях відіграє керівник «автономії» кримських греків Іван Шонус, який за вірність Росії отримав мандат депутата так званої держради Криму і звання «народного дипломата», інші пільги.

ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ

Така активність нинішніх кримських греків, спрямована на примирення з окупацією Криму, не дивує.

По-перше, в Криму владою культивується міф про те, що «греки є найдавнішим корінним народом Криму», що нібито підвищує їхній статус. Росія, культивуючи визнання нинішніми греками Криму її права на окупацію, мовби легітимізує анексію від імені нібито корінного народу. Хоча насправді, незважаючи на давність проживання греків у Криму, всі вони були приїжджими діаспорами тих греків, які жили в самій Греції або у Візантії. Згідно з міжнародним правом про корінні народи греки не можуть бути визнані корінним народом у Криму, оскільки формування їхньої нації відбувалося в іншому місці.

По-друге, нинішні греки Криму не мають стосунку до античних греків, що перекреслює твердження про давність нинішньої кримської діаспори.

Також насторожити нинішніх кримських греків мала б сама історія їхніх відносин із Росією. Греки, які в різні часи проживали в Криму, відрізняються особливостями мови, культури, суспільного укладу. Це практично різні народи. Перші — це античні греки, або елліни (VII століття до н.е. — VI століття н.е.). Друга діаспора — середньовічні греки (VI — XVIII стст.). За давністю років вони не були знайомі з диктатурою Росії.

Зате греки нового періоду (1775 — 1917 рр.) і новітнього часу (після 1917-го до сьогодні) добре знайомі з національною політикою Росії, але нічого не навчилися. Вона розпоряджалася їхньою долею і життям, не питаючи самих греків. Так, нащадків кримських греків середньовічного періоду називають маріупольськими. Доля їхня незавидна, і зараз навіть сам сайт грецької організації Криму сором’язливо про це пише: «У 1778 — 1779 роках за розпорядженням імператриці Катерини II стався «вихід» грецького населення Криму (18 395 осіб) в Азовську губернію, де були засновані місто Маріуполь і 20 сіл». Вихід? Тобто греки самі взяли і пішли? Насправді стосовно греків Росією тоді проведена одна з перших насильницьких депортацій із Криму за релігійною ознакою. І за наказом Катерини II здійснив її російський полководець Олександр Суворов.

Основу громади греків наприкінці XVIII — початку ХІХ століття становили греки-військові, що прибули в 1775 і 1787 — 1804 роках. Їх називають балаклавськими, адже більша їхня частина стала служити в Балаклавському грецькому піхотному батальйоні, охороняючи узбережжя від Севастополя до Феодосії. В ХIХ столітті в Криму з’явилися фракійці, понтійці та анатолійці — мігранти з Османської імперії, які осіли в селах і містах Східного Криму, а також Ялті, Керчі та Сімферополі. Багато з них постраждали від рук більшовиків на початку ХХ століття. Однак, попри всю відданість греків Росії і участь на боці СРСР під час Другої світової війни, в червні 1944 року кримських греків було звинувачено в пособництві нацистам і зазнали повторної депортації за національною ознакою. З півострова було вивезено 15 040 греків.

Сьогодні і сайт, і парламентська газета применшують жорстокість тієї операції і пишуть «відбулася депортація», так ніби греки взяли і самі себе вивезли з Криму, а не були насильно депортовані силами НКВС за наказом сталінської влади.

Нинішній рік оголошено в Росії перехресним Роком історії «Росія — Греція» і присвячений 200-річчю початку національно-визвольної боротьби греків за незалежність. На честь Дня незалежності, або ж Дня національного відродження Греції, на честь початку революції 1821 — 1829 років, який збігається зі святом Благовіщення, яке в Греції святкується 25 березня за григоріанським календарем, у Республіканському етнографічному музеї відкрилася фотовиставка «Греки Криму».

У експозиції представлені 39 справжніх чорно-білих і кольорових знімків кінця XIX — другої половини ХХ століття з фондів музею. На них зображені представники грецьких сімей в Криму і в місцях депортації, а також нащадки маріупольських греків, що заснували свої поселення на території Приазов’я.

Виходить парадоксальне поєднання: кримські греки не підтримують політику уряду своєї материнської країни Греції (9 квітня міністр закордонних справ Греції Нікос Дендіас запевнив у «солідарності Греції з Україною і тверду підтримку суверенітету і територіальної цілісності України». — Авт.) про територіальну цілісність України, і проживаючи на окупованій території України разом з усією Грецією святкують День незалежності від Османської імперії, але при цьому підтримують окупацію Російською імперією території, яку називають своєю другою Батьківщиною.

«Сон розуму породжує чудовиськ!» — назвав серію своїх офортів 1797 — 1799 років Франсіско Гоя. В той час він уже знав про анексію Криму Росією 1783 року, і цілком можливо, що відгомін і цього віроломного нападу відбився в його стражденній голові. Грекам Криму корисно було б згадати свою історію і вивчити передбачення геніального художника.

Микола СЕМЕНА
Газета: 
Рубрика: