Найбільша і найважливіша частина виховання кожного — це те, що ми даємо собі самі.
Едвард Ґіббон, британський історик, член Парламенту Великої Британії

«Справа, яка об’єднала всіх людей»

У Соловичах на Волині — аншлагова вистава місцевого аматорського театру
16 лютого, 2017 - 13:42
ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Незабаром цей театр  має отримати звання народного, що підтвердить перед поважним журі виставою у селі Радовичі. Він створений соловичівським сільським головою Ярославом Кашубою, і лише рік самодіяльні артисти не ставили вистави, бо голова (і один з найактивніших артистів) служив у підрозділі спецпризначення «Світязь» на сході, в який записався добровольцем.

До того, як стати сільським головою, Ярослав Кашуба служив офіцером міліції, вийшовши на пенсію, повернувся на батьківське обійстя у рідні Соловичі. Очільником громади його обирають вже втретє, і «День» вже розповідав  про цього неординарного та креативного голову (див. «Інвестиції у тверезе суспільство» від 24.09. 2008 р. та «Проти «зеленого змія»— зеленим... туризмом» від 16.09. 2010 р.)

У Соловичах облаштували стадіон, почали працювати спортивні секції (сам голова — майстер спорту із самбо), проводилися турніри не лише районні, а й міжобласні і навіть міждержавні. На озерах (а їх тут аж шість) облаштували рекреаційні зони, невеличкі бази, і це теж стало приносити прибуток громаді.

Аматорським театром керує його товариш, колишній вчитель школи Володимир Бринь. Остання прем’єра — «Сватання на Гончарівці» — також зібрала повний аншлаг у Соловичах. Та що казати,коли і в районному Будинку культури у Турійську, коли там виступають соловичівці, заповнені  всі 900 місць! Зараз же везуть виставу в Обенижі, це населений пункт, який входить у Соловичівську сільську раду. І хоча виконавець ролі Стецька прихворів, й виступ міг зірватися (а люди ж чекають), проте, каже Ярослав Кашуба, чоловіка підлікували, і «гастроль» відбудеться.

Головне, що театр став справою, яка об’єднала всіх людей. Декорації ж виготовляють самі, костюми шиють переважно власним коштом. Для ролі полковника у «Назарі Стодолі», де мав три рази виходити у різному одязі, сам Кашуба витратив свої 6 тисяч гривень, бо все, що робить, має бути якісним.

У селі ніхто не шкодує речі з дому, яка може стати деталлю костюма чи декорації. Ставлять лише українську класику: «Фараони», «Ніч перед Різдвом», «Назар Стодоля»... Ці «вічні» твори мають популярність і у молоді, що для артистів дуже важливо. Аматорський театр успішно діяв у Соловичах ще в 60-х роках минулого століття, і його засновником став... батько Ярослава Івановича Кашуби, якого громада також обирала сільським головою.

Наразі з виставами соловичівці виступають у рідному районі, нема, певно, села, де б не гастролювали. На звання народного покладають великі надії, адже тоді буде і окрема людина на окладі, яка опікуватиметься театром, і можливість поповнення потреб театру спонсорськими коштами. Театр у Соловичах — це вже більше, ніж просто вистава, це справа, яка займає людей, радує їх, об’єднує, і таки відводить  від «зеленого змія», з боротьби з яким і починав свою діяльність Ярослав Кашуба.

Наталія МАЛІМОН,«День», Луцьк
Газета: 
Рубрика: