Піднесім свій народ культурно, навчаймо його. Не тільки учитель може навчати, але може його навчати та виховувати і урядовець, вояк, промисловець чи інший.
Августин Волошин, український політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття

Стільниковий зв’язок і гени людини

Від негативного впливу на здоров’я можна і треба захищатися
28 жовтня, 2011 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Нині немає жодної технології у порівнянні з мобільним зв’язком, яка мала б всеохопний, широко розповсюджений вплив на щоденне житті населення. Тільки за 20 років число користувачів мобільних телефонів по всьому світу зросло від нуля до 4,6 мільярдів. Розвиток мережі мобільного зв’язку ініціював появу розгалуженої мережі базових станцій мобільних телефонів високої та малої потужності. Мережа зв’язку постійно розширюється, відтак зростають побоювання громадськості щодо можливих впливів даних систем зв’язку на стан здоров’я населення.

Рівень заклопотаності суттєво зріс після опублікування результатів досліджень за проектом REFLEX, який здійснювався у 2000 — 2004 роках 12-ма дослідницькими колективами із семи європейських країн, що його фінансували. Результати, отримані в Медичному університеті Відня показали, що низькочастотні, також як і високочастотні техногенні електромагнітні випромінювання (ЕМВ) впливають на живе на генному рівні.

Серед численних свідчень негативного впливу на біологічні об’єкти були однозначно доведені факти пошкодження ДНК від ЕМВ мобільних телефонів і зменшення кількості рухомих сперматозоїдів у чоловіків на 30% через 1,5 року користування мобільним телефоном. Встановлено, що найбільш ранніми клінічними проявами наслідків дії ЕМВ на людину є функціональні порушення нервової системи, що виявляється, перш за все, у вигляді негативних дисфункцій неврастенічного і астенічного синдрому. Особи, які тривалий час перебували в зоні ЕМВ, скаржаться на слабкість, дратливість, стомлюваність, ослаблення пам’яті, порушення сну.

Із наукової точки зору розвиток мобільного зв’язку викликає серйозну проблему: рівень знання про біологічні ефекти ЕМВ із низькою інтенсивністю на організм людини залишається недостатньо доказовим. Сучасні норми безпечного рівня ЕМВ базуються на припущенні, що ЕМВ не впливають на живе, поки їх дія не призводить до підвищення температури тіла, нібито це означає, що впливу на людський організм немає. Проте це припущення вступає у протиріччя з результатами низки експериментів із живими структурами. Оскільки енергія випромінювання мобільного телефона достатньо мала, то йдеться про дію електромагнітного випромінювання дуже низької інтенсивності, а біологічні ефекти, що досягаються при цьому, іменують ефектами нетеплової, інформаційної дії ЕМВ.

Дослідженнями дії ЕМВ нової системи UMTS (3G) було встановлено: розриви нитки ДНК відбувалися вже при величині опромінювання всього 1/40 від рекомендованих норм. Саме це вказує на те, що UMTS (3G) має генотоксичність приблизно вдесятеро більше, ніж ЕМВ GSM, що, безумовно, приводить до високого ризику ракових захворюваннь. Доцільно підкреслити, що факт розривів нитки ДНК відбувався вже за величини опромінювання набагато нижчої від рекомендованих норм, і це вказує на присутність в ЕМВ, принаймні, ще одного чинника. Цей чинник ми будемо називати інформаційною компонентою ЕМВ, яка також негативно впливає на здоров’я користувачів електронної техніки.

Для промисловості мобільного зв’язку результати проекту REFLEX були неприйнятні, тому що вони ставили під сумнів існуючі норми рівня ЕМВ. Професор Олександр Лерчл (Lerchl), на той час голова Комітету по неіонізуючому випромінюванні Німецької комісії з радіологічного захисту (SSK) Федерального офісу радіаційного захисту (BFS) і саме тому відповідальний за захист людей у Німеччині, зробив драматичний висновок: «Якби результати досліджень, отримані з Відня, підтвердилися, то це, можливо, було б початком кінця мобільного зв’язку».

Як уже згадувалося, електромагнітні випромінювання будь-якої природи містять так звану торсіонну компоненту, яка несе інформацію про процеси, які протікають в тому або іншому електронному приладі. Торсіонні поля (ТП) — мають високу проникаючу здатність і не піддаються екрануванню. Наявність структур, що впливають на процеси життєдіяльності в реальних біологічних об’єктах, дозволяє припустити, зокрема, існування механізму дії торсіонних (інформаційних) полів на живе. Тому одним із головних напрямків дослідження ТП є їх медично-біологічна дія на живу природу.

Якщо врахувати, що основним компонентом будь-якої живої структури є зв’язана вода живого, то картина кардинально зміниться, оскільки вода у природі живого є найчутливішим індикатором будь-яких за природою фізичних полів, а особливо техногенних ЕМВ і змінює свої властивості, на жаль, під опроміненням ЕМВ незворотньо. Численні дослідження зміни фізичних властивостей, в тому числі і структурних, різних природних вод під дією випромінювання мобільних телефонів, антен супроводу стільникового зв’язку, побутових приладів тощо, однозначно підтверджує, що через зміну властивостей води живого організму відбувається негативний вплив цих полів на людину.

Не викликає сумнівів щодо необхідності розробки захисних пристроїв від негативної дії таких техногенних ЕМВ. Пристрої, розроблені вченими ряду країн, для захисту від негативної дії на користувачів мобільних телефонів істотно зменшують рівень ЕМВ. Але при цьому гарантовано не усувають його впливу.

Про високий рівень розробок у напрямку захисту користувачів електронної техніки свідчать спільні роботи вчених України та Франції. Уперше було встановлено, що антена базової станції підсилює свій негативний вплив на людину і тварин, якщо її заземлення виконане в місці розташування гепатогенних аномалій, на розломах земної кори, водних потоках.

Українськими вченими розроблені захисні пристрої від негативного впливу базових станцій мобільних телефонів. Вони усувають дію геотехногенних випромінювань, виступаючи ефективним природоохоронним пристроєм, що підтверджене офіційними актами медично-біологічних досліджень. Дослідження 2005 року були проведені у Франції, у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» — у 2008-му і 2011 роках, а 2009 року — в Київському міському онкологічному центрі.

Ми переконані, що крапку в цьому питанні має ставити не бізнес, а наука, яка сьогодні однозначно доводить, що дія ЕМВ надслабких інтенсивностей і різних за спектром випромінювання частот впливають на основний компонент живих структур — на зв’язану воду. І вихід є лише один: мати безпечний біоенергоінформаційний захист живих структур від таких ЕМВ.

Анатолій ПАВЛЕНКО, професор Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Михайло КУРИК, доктор фізико-математичних наук, директор Інституту екології людини
Газета: 
Рубрика: