Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Страх за життя

Як війна вплинула на запити, з якими українці 24/7 звертаються на Національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації
29 квітня, 2022 - 14:12
Альона КРИВУЛЯК

Два місяці триває повномасштабна війна за Україну. У цей складний час Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації продовжує надавати консультації та психологічну підтримку з будь-яких питань, які актуальні станом на сьогодні. Від початку поточного року консультанти отримали понад вісім тисяч звернень. За два місяці війни — з 24 лютого до 24 квітня було надано майже чотири тисячі консультацій. Більша частина звернень продовжує стосуватися домашнього насильства. Навіть під час війни воно нікуди не поділося, а почасти навіть загострилося. Та чимало запитів консультанти отримують щодо психологічної підтримки людей під час війни, питань евакуації, міграції, безпечного виїзду за кордон жінок та дітей.

Найважчим напрямком, за словами директорки департаменту національних гарячих ліній «Ла Страда-Україна» Альони КРИВУЛЯК, є консультації постраждалих від сексуального насильства під час війни. Від початку великої війни на гарячу лінію надійшло 13 таких звернень. Хоча на всіх територіях України, які були звільнені від російських окупантів, зокрема в Херсонській, Харківській, Чернігівській, Київській, Донецькій, Луганській областях, правоохоронці фіксують численні випадки ґвалтування та глумління стосовно жінок, чоловіків, літніх людей, підлітків та дітей. Однак розповісти про пережите постраждалі не завжди наважуються. Навіть анонімно, по телефону чи в месенджерах вони натякають на отримані травми, не маючи готовності говорити про трагедію вголос і офіційно свідчити проти кривдників.

«Якщо раніше ми працювали за трьома основними напрямками — це протидія домашньому насильству, протидія торгівлі людьми і протидія ґендерній дискримінації, то, звичайно, повномасштабна війна внесла свої корективи. Тож починаючи з 24 лютого ми відповідаємо на запити і внутрішньо переміщених осіб, і людей, котрі виїхали (чи збираються виїжджати) за кордон, чи тих, корі перебувають на непідконтрольних територіях, — розповідає Альона. — Це питання, які стосуються евакуації, отримання гуманітарної допомоги, відновлення втрачених документів тощо. Значну роботу займає психологічний блок. Звертаються люди, котрі мають страх смерті, у котрих стаються панічні атаки чи котрі переживають втрату близької людини. Найважчими є звернення від людей, котрі постраждали від насильства з боку російських окупантів. Їх не багато, хоч і до повномасштабної війни в Україні у нас не було багато запитів, які стосувалися сексуального насильства чи зґвалтування. Але будь-який факт насильства над цивільним населенням є військовим злочином, тому його не можна приховувати».

«БІЛЬШІСТЬ ЖІНОК, КОТРІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ЗҐВАЛТУВАННЯ З БОКУ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАНТІВ, ЗВЕРТАЮТЬСЯ АНОНІМНО»

Про звірства в Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших містах довкола Києва, а також на Чернігівському, Сумському і Харківському напрямку, Україна та світ дізналися після їх звільнення, тобто на початку квітня. Та перші звернення з приводу зґвалтувань і знущань від рашистів почали надходити на Національну гарячу лінію «Ла Страда» ще за місяць до того. 4 березня через соціальні мережі до консультантів звернулася мешканка Херсона, який на той час уже був окупований. Вона анонімно повідомила, що зазнала психологічного й фізичного насильства з боку російських окупантів. Згодом жінка зізналася, що вона та її неповнолітня донька постраждали від групового зґвалтування з боку російських окупантів. Для самої жінки це травматична подія, та зважаючи на те, що вона як мама бачила звірства окупантів стосовно своєї дитини, ситуація перетворилася на трагедію.

Таких постраждалих психологи «Ла Страда» намагаються не відпускати, а супроводжувати, пояснює Альона Кривуляк, бо вони потребують тривалої психологічної допомоги й підтримки. Надавати її фахівці можуть як анонімно, так і відкрито — все залежить від бажання постраждалої особи. Буває, що по допомогу звертається не сама постраждала особа, а її знайома, котрій вона довірилася. Часом про зґвалтування повідомляють громадські організації чи волонтери, котрі надають допомогу в гарячих точках або займаються евакуацією.

«Станом на сьогодні ми маємо 13 таких звернень — одне із них стосовно неповнолітньої особи, тобто дитини, — продовжує директорка департаменту національних гарячих ліній «Ла Страда-Україна». — Якщо ми маємо персональну інформацію від постраждалої особи, то можемо від її імені звернутися до правоохоронних органів, або офісу Генеральної прокуратури України, або за потреби — до офісу Уповноваженої Верховної Ради з прав люди. Але більшість таких жінок, котрі постраждали від зґвалтування з боку російських окупантів, звертаються анонімно, вони бояться і соромляться надавати персональну інформацію про себе. Їм обов’язково надається психологічна консультація, ми ведемо з ними подальшу комунікацію. Зараз три жінки перебувають на нашому супроводі, котрим ми безпосередньо допомагаємо і в плані консультування, і надання гуманітарної допомоги».

«ЛЮДИ, БУДУЧИ ЩЕ В УКРАЇНІ, НАМАГАЮТЬСЯ МІНІМІЗУВАТИ БУДЬ-ЯКІ РИЗИКИ СВОГО ПЕРЕБУВАННЯ ЗА КОРДОНОМ»

Дуже багато звернень, які надходять на Національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації, стосуються безпечного виїзду за кордон із гарячих точок України. Від початку російського вторгнення в Україну кількість людей, котрі були змушені поїхати в пошуках безпеки і захисту за кордон, сягнула 5 мільйонів 265 тисяч. Про це свідчать дані Верховного комісара ООН у справах біженців. Найбільше українців прийняли Польща (майже 2 млн осіб), Румунія (782 тис. осіб), Молдова (496 тис. осіб); далі такі країни, як Угорщина, Словаччина. Виїхавши за кордон, українці стикаються з низкою питань, які потребують вирішення. Це, зокрема, отримання притулку, оформлення статусу біженця або тимчасового захисту, забезпечення житлом, продуктами харчування, одягом, лікарськими засобами тощо, оформлення віз до інших країн, працевлаштування, влаштування дітей у заклади освіти і забезпечення інших потреб. Задля допомоги в розв'язанні цих та інших проблем місцевою владою країн-членів ЄС створені спеціальні «гарячі» телефонні лінії та гуманітарні центри. Але чимало українців звертаються із запитами також на гарячі лінії «Ла Страда», відзначає Альона Кривуляк. Це стосується передусім тих, хто планує виїхати і прагне подбати про безпеку своїх рідних та близьких.

«Найбільше запитів надходить стосовно безпечного виїзду за кордон. Тобто люди, будучи ще в Україні, намагаються мінімізувати будь-які ризики, пов’язані з торгівлею людьми за кордоном, працевлаштуванням, житлом. Словом, намагаються їхати максимально підготовлені, — відзначає Альона. — Питання матеріальної допомоги за кордоном, пошук роботи і житла — це досить актуальні запити. А також психологічний блок: туга за домом, бажання повернутися в Україну, переживання за рідних. Тобто психологи покривають чималий напрямок роботи з емоціями і станами людей, котрі звертаються до нас. На щастя, за весь період повномасштабної війни, тобто за два місяці, ми не отримали жодного звернення, в якому був би зафіксований факт торгівлі людьми».

Але є інші випадки, які викликають занепокоєння. Вони стосуються примусового вивезення українців до росії. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила ДЕНІСОВА розповіла «Суспільному» , що її офіс щодня отримує понад сотню звернень. Більшість з них стосуються пошуку зниклих безвісти. Наразі вже шукають понад 16 тисяч людей: дві тисячі — військові, решта — цивільні. Чверть із них — це мешканці Маріуполя. За її інформацією, кордон з рф перетнуло 96 тисяч автомобілів. Очевидно, що ці люди поїхали далі, через Росію в держави Європейського Союзу. Але яка доля тих, кого вивезли примусово, наразі невідомо. До слова, за даними Верховного комісара ООН у справах біженців, до росії вивезли/виїхали 614 тисяч українців.

 

«НЕ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО КІЛЬКІСТЬ ВИПАДКІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЗМЕНШИЛАСЯ»

Продовжують надходити на гарячу лінії звернення і щодо домашнього насильства. Війна загострила агресію і призвела до конфліктів та загальної напруженості навіть там, де цього раніше не було. Однак від того це негативне явище стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Людям, котрі зазнали такого насильства зараз, складніше знайти вихід — вони часто обмежені в пересуванні, їм немає в кого попросити про допомогу, вони ще більше залежать від кривдників фізично та матеріально. Більше того, вони ладні терпіти насильство, бо на перше місце тепер виходить страх померти від ворожого обстрілу чи осколка. Через воєнний стан люди не вірять, що їхній дзвінок може щось змінити, а поліція задіяна в охороні громадського порядку і не завжди виїздить на випадки домашнього насильства.

«Від початку року до 24 лютого ми отримали в середньому чотири тисячі звернень, більшість із них стосувалися домашнього насильства. Після початку повномасштабної війни напрямки надання консультацій змінилися, але не можна сказати, що кількість випадків домашнього насильства зменшилася чи мінімізувалася, — констатує Альона Кривуляк. — Просто зараз на перший щабель вийшли дещо інші базові проблеми, зокрема потреба в безпеці. Якщо людина перебуває в зоні активних бойових дій і там їй немає що їсти і вона сидить у підвалі, то вона не буде заявляти про домашнє насильство, бо головне її питання — як евакуюватися у безпечне місце. Тому зараз на перше місце вийшли запити, які стосуються безпосередньо війни та її наслідків».

Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерній дискримінації працює 24/7 за принципом анонімності та конфіденційності й на безоплатній основі. Тобто хоч би на якій території перебувала людина — на підконтрольній Україні, чи на окупованій, чи взагалі за межами країни, — вона може звернутися на гарячу лінію. Консультації надають не лише в телефонному режимі, а й в електронному. Номери незмінні: 0 800 500 335, короткий 116 123. Telegram: @NHL116123. Skype: @lastrada-ukraine. Фейсбук.  Консультації надають психологи, юристи і соціальні працівники. Команда складається із 20 фахівців, які забезпечують роботу гарячої лінії. Консультанти мають розширену базу контактів різних організацій, державних установ, гарячих ліній, волонтерських рухів, лікарів, яка постійно оновлюється. Вони точно допоможуть, розкажуть і підкажуть.

 

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», ілюстрації і фото надані Ла Страда-Україна
Газета: 
Рубрика: