Зі зростанням випадків інфікування та нестачею ліжок у лікарнях перед українцями постає запитання: «Як реагувати на поширення COVID-19»? З початку введення карантину в Україні пройшло більше, ніж сім місяців. Поки чудодійну пігулку від COVID-19 не винайшли, громадські активісти благодійного фонду Stabilization Support Services шукають найкращі заходи боротьби з поширенням інфекції.
Наразі моніторинг політик кризового реагування на COVID-19 продовжується. Остаточні результати по всіх областях України представлять наприкінці листопада. Їх надсилатимуть електронною поштою місцевим представникам влади та обговорюватимуть онлайн. Це дасть можливість поділитися досвідом, покращити практики реагування та оновити стратегію щодо превенції захворювання та подолання наслідків коронавірусу. Про моніторинг та цікаві методи попередження та подолання наслідків пандемії, ми поспілкувалися з Анною БОРИСОВОЮ, координаторкою моніторингу кризових політик у Київській та Сумській областях.
- Анно, спершу розкажіть про сам моніторинг. Що це таке і чому він може допомогти українцям зараз?
- Моніторинг політик на реагування COVID-19 — це дослідження про те, що роблять у різних областях України під час поширення інфекції коронавірусу. Це стосується як заходів місцевої влади, так і громадськості: в інформаційному, соціальному, медичному та економічному аспектах. У нас є команда активістів, які збирають інформацію та оцінюють, що спрацювало, а що ні. Це дозволить містам ділитися досвідом та сформувати подальший ефективний план дій.
- Як саме ви збираєте інформацію?
- Спершу учасники надсилають інформаційні запити до органів місцевого самоврядування. Так ми дізнаємося про цільові програми карантинних заходів, попередження поширення та ліквідації наслідків інфікування. Потім опрацьовуємо дані з відкритих джерел: офіційні сайти, сторінки в соцмережах, ЗМІ. Насамкінець, ми запитуємо у жителів, чи виконувалися ці дії насправді, та яким був їхній результат.
- Я знаю, що вже готові перші результати по Київській області.
- Так, перше, що хочу сказати: антиковідні заходи в маленьких містах та обласних центрах дуже різняться. Важливу роль тут зіграли два фактори: поінформованість місцевих жителів та готовність діяти додатково, окрім рекомендацій Міністерства охорони здоров’я. Жителі маленьких міст навіть інакше підходили до лікування людей у період карантину. Деякі об’єднані територіальні громади реорганізували лікарні за віковими категоріями, посилаючись на інформацію про вікові групи ризику зараження COVID-19. Цей захід не був успішним у боротьбі з інфікуванням. Але це досвід, який координатори беруть до уваги. Запропонувати альтернативні та вдалі рішення місцевій владі — ось що важливо.
- Давайте поговоримо про інформування населення: у яких містах справилися найкраще?
- Всі міста Київської області інформували людей добре. Але Ржищів може бути прикладом навіть для Києва. На сайті Ржищівської об’єднаної територіальної громади є окрема сторінка «Все про COVID-19». Там доступно викладено офіційну статистику, ситуацію в Ржищівській ОТГ та порядок дій у разі захворювання. Також є розділ «Новини», що містить загальну інформацію по Україні та всі рішення місцевого виконавчого комітету. У розділах «Корисна інформація» та «Повернулись із-за кордону» є перелік різних інструкцій та корисних джерел, що стосуються боротьби з пандемією.
- А це дійсно впливає на рівень захворюваності — просто інформація?
- Так, я порівнювала з містами Сумської області, в яких не інформували жителів навіть про те, що потрібно носити маски. То там за два тижні місто потрапляло в червону зону. Але знову ж таки: інформація цінна, якщо ще й дотримуватися норм і порад в реальному житті. Навіть якщо це елементарні речі, такі як правильно помити руки, носити маску правильно, дотримуватися дистанції.
- А як щодо захисту медиків і позитивних практик у галузі медицини в боротьбі з Covid-19?
- У Київській області Фастів дуже піклувався про своїх медиків. Окрім придбання тестів, засобів дезінфекції та індивідуального захисту, були виділені кошти на виплату премій медичним працівникам. Зараз триває процес закупівлі обладнання для самостійного проведення тестів. Це економить бюджет, оскільки не буде необхідності возити тести до Києва, і швидше отримувати результати.
- За кордоном дуже популярна практика страхування медиків, а у нас депутати гарантують виплати з бюджету. Чому?
- Дійсно, страхування медиків було б набагато ефективніше. Координатор Дніпропетровської області поділився, що в Кривому Розі застрахували 792 медиків з місцевого бюджету, при населенні 600 000 жителів. Чому цього не зробили в Дніпрі, наприклад, де кількість населення більше, ніж три мільйони? Це взагалі може бути загальнонаціональна програма.
- А можете навести приклад хорошої ініціативи за кордоном, яка б не спрацювала тут?
- Наприклад, один з негативних методів, які у нас застосовували, це припинення міжміського сполучення. Тоді як в провідних європейських містах, навпаки, збільшили кількість транспорту, щоб було менше людей в автобусах та тримали дистанцію. В Україні цих людей ніби взагалі відрізали від світу, та бували випадки, коли організовували соціальне таксі для людей, яким постійно треба їздити у лікарню. Але Україна поки що не дуже багата країна, аби виділяти кошти на закупівлю додаткового транспорту.
- У нас нібито на ці кошти закуповують медичне обладнання та апарати ШВЛ...
- У європейських країнах теж купують ці апарати. Більше того, у нас створили спеціальний фонд для боротьби з коронавірусом. Там передбачені гроші на закупівлю ШВЛ, але чомусь їх все одно купують виключно за місцеві бюджети. Плюс в Європі процес закупки і доставки триває менше, ніж місяць, а у нас платять, замовляють і чекають пів року. Хоча знають, тут варто реагувати швидко.
- А є практики реагування на коронавірус, які можна назвати нейтральними?
- Це санітарна обробка вулиць і під’їздів. І невідомо, чи спрацьовує вона, бо в Україні немає ніяких прописаних норм і стандартів. А в багатьох інших європейських країнах є. Чим дезінфікувати, вирішували українці так, як того душа бажає: хлоркою, рідким милом, спиртовим розчином чи свяченою водою.
- Анно, ви також були координаторкою в Сумській області. Які були позитивні методи боротьби з коронавірусом, що можна запозичити?
- На Сумщині класно було те, що активно залучили громадськість. Міська влада оголосила конкурс проєктів з попередження і усунення наслідків COVID-19. Там була дуже класна ініціатива, яка вирішувала питання: де знаходитимуться діти, батьки яких перебувають на лікуванні від коронавірусу. Звісно, можливо, це не найкраще рішення залишати дітей в інтернаті. Але був випадок з одинокою мамою, яка виховувала трьох дітей і не мала родичів, які змогли б побути з малечею.
- А як справлялися з соціальною підтримкою в Київській області?
- У Пісківській ОТГ ключовими суб’єктами отримання підтримки стали соціальні працівники. Громада визначила, що соціальні працівники, які працюють з громадянами, нездатними до самообслуговування (похилий вік, хвороба, інвалідність) стають групою ризику та потребують додаткового фінансування у здійсненні своєї діяльності. Їм підняли заробітну плату вдвічі. Продуктові соціальні набори теж розвозили, залучаючи як громаду, місцеву владу, так і бізнес. Прикро якраз, що бізнес залишили без уваги.
- А щось взагалі робили для підтримки економіки на Київщині?
- Дуже мало. Було лише рішення зменшити або взагалі прибрати орендну плату за комунальну власність для підприємців. Думаю, не варто цим обмежуватися, а прийняти програми, які могли б підтримати місцевий бізнес в період заборони їхньої діяльності. Просто навіть стратегія з відновлення економіки має бути вже зараз.
Проєкт «Моніторинг політик кризового реагування на COVID-19 на регіональному і національному рівні силами громадянського суспільства» реалізується БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки Чорноморського Трастового Фонду (Black Sea Trust for Regional Cooperation), проєкту Німецького фонду Маршалла США (German Marshall Fund of the United States).







