Жалься, Боже, з України, що не вкупі має сини!
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман

Теоретичний «крок назустріч»

Нова Стратегія для переселенців і... шість старих проблем
1 листопада, 2017 - 10:02
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Хто знає, як відновити пенсію з інвалідності й соцвиплати для переселенця, якщо ти прописаний у Львові, а живеш у Києві?» — з таким запитанням нещодавно звернувся громадянин Х до юристів-волонтерів, які працюють із внутрішньо переміщеними особами. Це звернення відносно свіже. Здавалося, за три роки бойових дій на сході України держава мала б продумати всі механізми, щоб переселенці не почувалися непотрібними, обмеженими у правах, дискримінованими та залишеними зі своїми бідами сам на сам. Відповідні документи з’являються, але ситуація не змінюється.

НАГОЛОС НА ІНТЕГРАЦІЇ

Два роки тому Міністерство соціальної політики розробило, а Кабмін затвердив Комплексну державну цільову програму щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони країни, на період до 2017 року.

Документ одразу розкритикували громадські активісти, бо він не вирішував питання житла, роботи, пільгових кредитів для ведення малого бізнесу тощо. Оскільки програма завершується цього року, на заміну їй Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб підготувало та винесло на громадське обговорення Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року.

Із нового та позитивного — Стратегія доволі детально прописує шлях інтеграції переселенців у життя нових міст і сіл. Адже навчитися жити в новому середовищі — так само, як впустити у своє життя чужих, не завжди просто. Тому планується провести моніторинг стану інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громадах, що приймають, підтримати їх фінансово з державного бюджету, навчити громади вести діалог з переселенцями та владою. Також є намір запровадити пільгові фінансово-кредитні механізми підтримки малого та середнього бізнесу внутрішньо переміщених осіб.

До речі, у багатьох регіонах такі програми ухвалюються на місцевому рівні. Так, Сєверодонецька міська рада нещодавно запропонувала програму пільгового кредитування молоді, включивши до неї переселенців та учасників АТО. Орієнтовно це охопить сотню родин.

УРОЗРІЗ ІЗ ПОЗИЦІЄЮ ІНШИХ МІНІСТЕРСТВ

Активісти давно просили державу про пільгові кредити для придбання житла переселенцям. У новій Стратегії цього поки немає. Натомість МінТОТ пропонує гарантувати законом пріоритетне право ВПО на отримання соціального та тимчасового житла і ще — зменшити ставку податку для тих, хто здає в оренду житло переміщеним особам.

Проте пільгові кредити для переселенців за державною програмою «Доступне житло» пропонує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Чомусь Стратегія не містить цієї інформації. У розробці документа не брали участь інші відомства, що є великим мінусом.

«Ми розуміємо, що ця стратегія розроблялася в рамках одного міністерства, але це питання входить до повноважень багатьох відомств, — зауважує Ольга Гвоздьова, координаторка з адвокації громадської організації «Донбас SOS». — Якщо говоримо про блок пенсійного забезпечення, прописаного в Стратегії, то до його розробки мають залучатися працівники Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду. Якщо йдеться про вирішення питань житла, то до цього має долучатися Мінрегіонбуд. Бо зараз прописані в Стратегії речі йдуть урозріз із позицією та діями інших міністерств. Коли переміщеним особам призупиняють виплату пенсій, то, якщо вони не мають довідки переселенця, втрутитися у проблему має Мінсоц і Пенсійний фонд. Але вони цього не роблять. Ця Стратегія підтверджує, що для Кабміну внутрішньо переміщені особи не є пріоритетом. Утім, дуже сподіваюся, що Стратегію ухвалять. Зараз ми готуємо до неї пропозиції, але не хочеться, щоб це був суто декларативний документ, а МінТОТ залишилося з ним сам на сам — як у розробці, так і у виконанні».

УСЕ ЩЕ НЕРЕАЛЬНА КОМПЕНСАЦІЯ

Інша пропозиція Стратегії — матеріальна компенсація за втрачене майно на непідконтрольній території. У парламенті зареєстровано відповідний законопроект. МінТОТ пропонує створити нову процедуру розслідування та перевірки права власності й інших майнових прав на житло, землю та інше майно, запровадивши реєстр зруйнованого чи пошкодженого нерухомого майна. І, відповідно, розробити довготривалу програму компенсації та поновлення порушених майнових прав. Але проштовхнути законодавчо механізм компенсації за втрачене майно важко.

«Із 2014 року ми наголошуємо, що ця ситуація підпадає під дію закону про боротьбу з тероризмом, — пояснювала народний депутат Наталія Веселова на своїй сторінці у «Фейсбуці». — Якщо внаслідок терористичної діяльності житло знищено, то держава компенсує людині його вартість. Реальність інша — в Україні ніхто компенсацію не отримує. Суди постійно скасовують рішення перших інстанцій щодо необхідності відшкодування. А після ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу вийде, що одні люди житимуть по законах 2014 — 2017 років, а інші використовуватимуть терміни і право 2017 року. Тому нічого не зміниться для тих, у кого житло зруйноване до 2017 року».

«НЕПОМІЧЕНІ» ПРОБЛЕМИ

Активісти побоюються, що нова Стратегія повторить шлях попередньої програми. Як і «попередниця», Стратегія не прописує конкретних сум, виділених на неї з держбюджету. А стара програма через це демонструє практично нульові результати.

«Останній звіт щодо виконання програми до 2017 року готувався наприкінці літа. Обласні адміністрації пишуть, що вони зробили, — розповідає Ольга Гвоздьова. — У цей опис включають абсолютно все: які міжнародні програми в них діють, які громадські організації працюють; часто описують те, що зробили недержавні органи. У старій концепції є цікаві моменти, наприклад, про те, щоб дослідити потребу ВПО у проживанні в сільській місцевості. Ми такого дослідження не бачили».

Як наголошує активістка, є ще кілька проблем переселенців, які Стратегія взагалі не зачіпає. «Наприклад, спрощення механізмів отримання та поновлення соціальної допомоги та окремо — пенсій. Адже всі перевірки показують, що чинні механізми дорого обходяться управлінням соцзахисту, часто недієві та дискримінаційні щодо ВПО, — констатує Ольга Гвоздьова. — Ось нещодавно ухвалили зміни щодо отримання соцвиплат. За ними від перевірок управліннями соцзахисту звільняються переселенці, які є військовими та державними службовцями. Але чому така дискримінація? І ця проблема штучна. Якщо проблеми житла та працевлаштування системні, їхні причини більш-менш зрозумілі, то остання повністю лежить у площині вирішення питання Кабміном і Верховною Радою. Так само і повноцінна участь у житті громади. Досі переселенці не можуть голосувати на місцевих виборах, за відповідний законопроект парламент ще не брався. І ці два аспекти не прописано у Стратегії».

Що найбільше хвилює переселенців:

1 Пошук житла. Як частина питання — поява пільгових кредитів на його придбання.

2 Працевлаштування. Зокрема, підтримка малого і середнього бізнесу.

3 Механізм отримання соцвиплат і пенсій.

4 Компенсація за зруйноване чи пошкоджене через бойові дії майно.

5 Інтеграція у нові громади.

6 Забезпечення виборчих прав. Можливість голосувати на місцевих виборах.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments