Перед тим, як отримати запрошення пройти магістерську програму
в університеті штату Саскачеван, Тетяна за вельми короткий час стала відомим
майстром українського contemporaru art. Поряд із визнаними метрами вона
брала участь у гучних художніх проектах у Києві й Одесі, а рецензії на
авторські проекти Гершуні «Анабіоз» і «Ультрадіалог» обійшли всі (щоправда,
досі нечисленні) вітчизняні видання, присвячені сучасному мистецтву. Одне
з них навіть назвало художницю «своєрідним класиком», оскільки саме Ева
вперше використала в нашому мистецтві ультрафіолетове світло як спеціальний
візуальний ефект образотворчої творчості. Найбільш вражаюче його було реалізовано
в рамках виставки «Погляди з варенням» (куратор Марта Кузьма): збільшені
до розмірів 5-річної дитини дитячі малюнки Тетяни — улюблені дівчачі принцеси
— в ультрафіолетовому освітленні виглядали вражаюче монструозно.
У Канаді Тетяна, крім, власне, навчання і викладання малюнка
студентам свого ж університету, зайнялася особистими теоретичними дослідженнями.
Не покинула вона й експериментів із живописом, фотографією, інсталяціями
і перфомансами. Серед її останніх інтересів — історія Хазарського каганату
як предтечі Київської Русі. Щоправда, приїхавши на літо в Україну, пані
Гершуні повертається звідси з враженнями і роздумами куди менш теоретичними
і творчими. «Я побачила, як сильно загострилися тут за два роки соціальні
виразки, — говорить художниця. — Перший шок викликав випадок, коли жінка-інвалід,
якій я подала милостиню, кинулася цілувати мені руки. Я розридалася і день
після цього не могла примусити себе вийти з дому. За останній час почуття
приреченості і відчаю у багатьох людей в нашій країні, на наших вулицях,
стало очевидним».
Виїжджаючи до Канади з нелегким серцем, Тетяна все ж не
збирається втрачати зв'язки з батьківщиною. На жаль, її роботи сьогодні
можна побачити тільки у приватних колекціях в Україні, Норвегії, Канаді.
У період перебування Еви у Києві одне з її полотен вирушило в приватне
зібрання до Швейцарії. Але вже приблизно через півроку Тетяна має намір
знову приїхати до Києва — для участі в серйозній художній акції. Серед
приємних вражень, які залишилися від візиту до Вітчизни, особливо цінним
для Гершуні став перфоманс на тему української народної картини «Козак
Мамай» і хазарських ілюзій, проведений нею на попередній презентації проекту.
А ще — відвідини салону Вікторії Гресь і придбання сріблястого піджака
з колекції дизайнера «Солодкі обіцянки».
«Я дуже хочу, щоб до наступного мого приїзду в Україну
тут почалися прогресивні соціальні зміни», — говорить мисткиня. Як, втім,
і всі ми.







