У нас вже з'явилися перші "комп'ютерні маніяки"
Лариса НІКОНОВА, "День"
Історія з японськими школярами, котрі захворіли незрозумілою хворобою після перегляду мультфільмів на комп'ютері, наробила багато галасу в усьому світі. Більшість батьків тепер мають сумнів у тому, чи варто привчати дітей до роботи на комп'ютері. Важко передбачити, як це вплине на незміцнілу психіку дитини. Переважна більшість вчених на Заході стверджують, що захоплення комп'ютером привчає людей мислити схематично й прямолінійно, позбавляє фантазії й відводить на манівці від реального життя. Аби уникнути цього, в одній з каліфорнійських шкіл вигадали спосіб "паралельного навчання". Наприклад, коли діти вивчають у системі Інтернет тему, присвячену гризунам, до класу приносять і живих пацюків, якщо йдеться про рослини - їх ведуть до оранжереї... Вони мають можливість бачити різницю між комп'ютерною схемою та її живим втіленням.
Професор Філ Еванс з Вестмінстерського університету в Лондоні нещодавно провів спеціальне дослідження серед школярів, котрі вчаться на комп'ютері. Було встановлено, що під час сеансів багатьох комп'ютерних ігор або складних програм, артеріальний тиск підвищується у два-три рази, значно активізується імунна система... Фактично, у школярів спостерігалися всі ознаки стресу. В цьому немає нічого страшного, якщо гра нетривала. Короткотермінові стреси не пригнічують, а навпаки, тонізують організм. За годину після такої гри артеріальний тиск вже приходить у норму. Однак, якщо дитина часто і подовгу сидить за комп'ютером, то вона переживає вже хронічний, довготерміновий стрес. Це для незміцнілого організму непосильне навантаження.
У наш час у багатьох країнах світу набирає сили рух "За комп'ютером - не більше за годину на день!". Його активістами виступають лікарі й батьки, стурбовані здоров'ям сучасних підлітків.
Судячи з усього, українських школярів ця проблема поки ще обходить стороною. Комп'ютери (навіть найпримітивніших модифікацій) досі є далеко не у кожному класі, і, навіть, не в кожній школі. Нашому середньостатистичному підліткові вдається попрацювати на них лише... 20 хвилин на тиждень! Небезпека ж стати комп'ютерними маніяками у набагато більшій мірі загрожує дорослим.
"Нас дуже довго тримали на "голодному пайку, - вважає київський психолог Олександр Бурун. - Тому, коли сьогодні ми, нарешті, допалися до комп'ютерів, дехто просто починає з'їжджати з глузду. "Групою ризику" є, насамперед, студенти і службовці, котрі мають доступ до хорошої техніки. Усвідомивши всі можливості Інтернету, ці люди швидко потрапляють до його пастки: тепер вони і вчаться, і подорожують, і знайомляться, не відходячи від дисплея. Нещодавно мені довелося консультувати молоду подружню пару, яка після купівлі персонального комп'ютера практично перестала виходити з дому. Все коло їхніх інтересів тепер зосереджене на Інтернеті. Родичі насилу умовили подружжя прийти до нас. Самі вони себе хворими не вважають, навіть навпаки - їхній ілюзорний світ здається їм цікавішим за реальний".
А у Київському комерційному комп'ютерному центрі, що працює цілодобово, мені показали декількох завсідників, які проводять біля дисплеїв 24 і більше годин без перерви. "Ми намагаємося пояснити їм, що це шкідливо для здоров'я, - зізналася працівниця центру Віра Фоменко, - але... ніяка сила не може відірвати їх від комп'ютера. Більшість із цих людей зовсім небагаті і витрачають тут усі свої заробітки. На мій погляд, це вже різновид наркоманії".
Втім, і наші, і західні фахівці одностайні в одному: заборонами тут нічого не домогтися. "Комп'ютероманія" - на зразок кору, і перехворіти ним треба в дитинстві, бажано під керівництвом досвідчених вчителів. Інакше не обійтися без ускладнень...
