Мова росте елементарно, разом з душею народу
Іван Франко, видатний український письменник, поет, публіцист

Українці виявилися напрочуд серйознішими за себе

18 липня, 2012 - 00:00

Задумуючись, змаганням чого насправді є футбол — економік, політичних систем, спортивних технологій, — консолідуюсь у думці з тими, хто на перший план ставить радість змагальності юності, пригадуванням себе молодим, моторним, вправним. Вболіваючи на стадіоні, по телебаченню, радіо, вибухаєш емоціями уявної самодосконалості, досягненням бескидів розкутості і самовиявлення. Цей момент набуває драматичної тривалості в разі програшу. Перемога — подія безмежно радісна, але якась маломістка для аналізу й переоцінки.

Мій приятель-економіст доводив, що за такого уряду нашій збірній виграти було неможливо. Товариш-соціолог наголошував на політичній аморфності співвітчизників, яка спричинила поразку. Знайомий сексопатолог виявився у довготривалому відрядженні, на жаль.

Але погодьтеся, що роздуми про футбол під час спортивного форуму світового рівня часто-густо набували неочікуваних напрямків, у них з’являлася приємна філософська нота. Десь я читав, що в індійців влучення під час гри м’ячем у вівтар, який символізував центр землі, сприяло процвітанню племені. Можливо, і сучасний футбол більший за точність передачі, силу удару, швидкість пересування?

Абсолютно неочікувано для мене як уболівальника, палкість почуттів якого залишилася в епосі В.В.Лобановського, відкрилася радість пізнавання ароматів ментальностей у футбольному букеті націй.

Хіба улюблене греками прислів’я «Життя коротке, куди поспішати?» не було ментальним базисом стратегії неспішної оборони з поодинокими стрімкими сольно-дуетними набігами на ворота противника?

А хорвати чи не грали зі споконвічною від дідів-прадідів беззастережною непокорою всім найсильнішим загарбникам?

Термін «німецька якість» не виявляє ментальної домінанти, бо є її наслідком, яка визначається як німецька точність. Точність і як повага один до одного, і як шлях до якісного виконання обов’язків. Німці були тотально точними у своїй фінальній грі. Настанова на перемогу ніби застигла на обличчях, навіть по закінченню матчу не стерлася його результатом. А от розкуті італійці вирішили просто погратися. Вшанувати гру як таку.

До речі, пригадую, що італійський вислів «повісити локшину на вуха» народився після радіопередачі на День сміху, в якій сповістили, що виведено новий сорт локшини, яка виростає однієї довжини і яку дуже зручно пакувати, транспортувати, зберігати. Гори листів із проханням надіслати насіння примусили жартівників роз’яснити природу свого гумору. Італійські футболісти з гумором, посмішкою повернули грі гру, не сформалізовану вертикальністю, горизонтальністю, векторністю і ще купою дуже важливих тренерських винаходів, які, безумовно, збагачують гру, якщо не стають ланцюгами для неї.

Як завжди, яскраво виражені у своїй ментальності були росіяни. Що б там не сталося, вони завжди — переможці. Якщо хто не вірить — у морду.

Які ж були ми? Особливо у матчі з англійцями — яскравіші, ніж звичайно, як і має бути в надзвичайних обставинах, завзято хуторянські. Кожен хотів забити сам і ввійти в історію. Це так шкодить нам і в політиці, і в економіці. Ми настільки прагнемо ввійти в історію, що ніяк не даємо ввійти історії в нас. Проте навіть новітні приклади єднання нації демонструють могутність її духу. І так боязко подумати, що гордість за те, що Євро довело надійність українців, понівечиться розборами, хто, де, чого більше самі знаєте що... Боязко, що непідкупний патріотизм всюди сяючих золото-блакитних прапорів, який наперед виправдав усі видатки на Євро, може зав’янути в буденності й безмірному дефіциті свята існування.

Святом мудрим і шикарним поряд із футбольною велелюдністю став неймовірний концерт Елтона Джона і гурту «Queen» або гурту «Queen» і Елтона Джона. Складно когось назвати першим, а ще складніше уявити їх на одному иайданчику в один вечір. Цей мистецький акт став таким потужним іміджевим підкріпленням спортивним імпрезам, що позитивне хвилювання вихлюпнулося за межі футбольних полів.

Хороший театр керує часом. За нетривалу виставу глядач проживає ціле життя її героїв. Футбол часом керується, а вправністю гри змінює розміри поля. Таким маленьким воно було для іспанців і таким величезним — для італійців у фінальному матчі. А от керує футбол віком уболівальників. Стільки молодих, дорослих, зрілих людей знову відчули себе на березі юності, у морі високоамплітудних хвилювань, що пивні потоки видавалися дзвінким келихом шампанського на честь молодості людства, на честь славоукраїнців, які виявилися напрочуд серйознішими за себе.

Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, народний артист України
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments