Історія - найвищий учитель, в якого найгірші учні
Індіра Ганді — прем'єр-міністр Індії.

Українська книжка для кримських татар

8 квітня, 2005 - 00:00
ЧЛЕН МЕДЖЛІСУ НАДИР БЕКІРОВ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ БОДРІЙЯРОМ

Поки наші політики вкотре нарікають на розділеність України, діячі культури, не чекаючи підтримки влади, ініціюють живий діалог — міжрегіональний і міжетнічний. Один iз інтелектуальних лідерів українського книговидавництва — львівська «Кальварія» — подарувала понад сотню своїх книг бібліотеці ім. Ісмаїла Гаспринського в Сімферополі.

Республіканську кримськотатарську бібліотеку було засновано в 1990 році. Сьогодні вона знаходиться в реконструйованому особняку неповторно витонченої татарської архітектури в столиці Криму. Це один із не багатьох на півострові реально діючих центрів, які не тільки вивчають і відроджують культурні традиції колишніх депортованих народів півострова, а й сприяють міжетнічній культурній взаємодії. Її гостями й дарувальниками були подвижники, які, повернувшись зі сталінського вигнання, по крупинках збирали знищувані в СРСР пам’ятники книгодрукування Криму, видані до 1944 року, зарубіжні представники корінних народів Криму, української діаспори.

Саме ім’я Ісмаїла Мустафа оглу Гаспринського — один із символів світового значення кримської культури, яка аж ніяк не обмежується іменами прославлених російських поетів. Ще за життя Гаспринського не тільки в татарських, а й в азербайджанських, узбецьких, уйгурських, туркменських культурних колах називали Улуг устазом — Великим вчителем. Праці й діяльність просвітника, письменника, видавця, який п’ять років обіймав посаду міського голови Бахчисарая, були відомі від Петербурга до Стамбула. Він створив першу на території Російської імперії тюркомовну газету «Терджіман», активно сприяв діалогу народів Сходу і Європи, дружбою з ним пишався батько української орієнталістики академік Агатангел Кримський, поглядами й ідеями цікавився Михайло Грушевський.

«Для українського видавця торкнутися пам’яті такої особистості, як Гаспринський — висока честь. Я пишаюся тим, що наші книжки будуть у зібранні імені першого тюркського видавця», — відмітив головний редактор «Кальварії» Петро Мацкевич. «Але насамперед ми переконані, що українська мова, українська книжка дійсно потрібні сьогодні кримськотатарській молоді. Вона починає усвідомлювати, що Україна — її рідна країна, що свої таланти, амбіції, спрямування вона зможе — і повинна — реалізувати не тільки в Сімферополі та Бахчисараї, а й у Києві. Знання української мови відкриває можливості для цього, а кращим провідником у мову є якісна література», — продовжив він. І резюмував: «Крим — багатонаціональний регіон, офіційно тут три державні мови: українська, кримськотатарська і російська. Але хто з кримських чиновників сьогодні володіє якоюсь із них, крім російської? Переконаний: щоб Крим перестав бути місцем міжетнічних спекуляцій, щоб тут розпочалося засноване на взаємній повазі відродження, законодавчо необхідно закріпити правило: кожен держслужбовець зобов’язаний здати іспит на володіння кожною з державних мов автономії! Сподіваюся, наш подарунок бібліотеці ім. І. Гаспринського зможе їм у майбутньому в цьому допомогти».

Дарунок «Кальварії» кримчанам включає весь спектр діяльності видавництва. Тут проза і поезія сучасних українських авторів — Марини Мєднікової, Тараса Прохаська, Юрія Покальчука, Василя Шкляра та багатьох інших; вітчизняні та перекладні наукові книги з політології, соціології, філософії, прав людини, твори зірок європейської літератури та філософської думки, зокрема — Арто Паасилінни і Жана Бодрійяра. Директор бібліотеки ім. І. Гаспринського, видавець однієї iз найінтелігентніших кримських газет «Півострів» Айдер-бей Еміров зорганізував із нагоди такого поповнення фондів «круглий стіл» за участi представників кримської культурної та громадської еліти.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Надир Бекіров сказав на ньому: «Сьогодні — день, про який я довго мріяв. Я знав, що серед української інтелігенції є люди, які розуміють, що коріння наших народів у далекому минулому — близьке, родинне. Це дуже здоровий, підбадьорюючий симптом, що українськими видавництвами керують люди з такими поглядами». Заступник міністра освіти АР Крим Шевкет Меметов також вітав жест видавця Петра Мацкевича, констатувавши, що приватна ініціатива у налагодженні міжетнічного діалогу сьогодні тим цінніша, що «перемін, які очікувалися від нового Президента, ми ще не відчули». Заслужений артист АР Крим Рустем Меметов говорив про паралелі та зв’язки в народній музичній спадщині українців і кримських татар: «Мелодійна нитка, фактура мелодії деяких пісень наших народів настільки ідентичні, що неможливо тепер зрозуміти, виокремити, який твір був першоджерелом. А може, й не треба, головне — усвідомити цю спорідненість». Виконані ним старовинна татарська пісня і знаменитий романс «Ніч яка місячна...» стали вражаючим підтвердженням цієї тези.

В «круглому столі» також взяли участь кримськотатарський класик contemporary art Ісмет Шейх-Заде; директор творчого агентства Хазарія киянин Костянтин Дорошенко, чия стаття «Кримські татари — це ми» на всесвітньому татарському сервері «Tatarlar.ru» зробила великий резонанс у культурних колах Києва та Криму; заступник директора Бахчисарайського музею-заповідника, автор блискучих історичних нарисів з історії Кримського ханства Олекса Гайворонський. Саме він сформулював одну з найпринциповіших тез дискусії: «Український погляд на Крим досі не сформовано. Наші підручники історії, наша громадська свідомість дивляться на Крим чужим поглядом, що виник в іншій країні».

Координатором кримського візиту «Кальварії» виступив молодий підприємець Ельдар Акімов — багатогранна особистість, чия активність реалізовується і в творчості, і в соціальній позиції: він блискуче зіграв в одному з найкращих фільмів українського незалежного кінематографа — «Мамай» Олеся Саніна, був радником Івана Салія в Криму в дні помаранчевої революції. Зараз пан Акімов сприяє максимальному зануренню гостей із «Кальварії» в культуру і традиції кримських татар. Відвідання Хансарая, палацу Юсупових, Зинджирли медресе, прекрасні екскурсії Олекси Гайворонського, гостинність лідера Асоціації Місцевих Туристичних Ініціатив «Мухульдур» Рінарта Саранаєва в його унікальному готелі — татарській садибі XIX століття з автентичним інтер’єром і кухнею, — бесіди з народними майстрами про їх традиції і про іслам — грунт, на якому неодмінно визріють нові ініціативи впливового видавництва, звернені до Криму, татар і всієї України.

Азіз ЄРАЛІЄВ, спеціально для «Дня», фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments