Лариса НИКОНОВА, «День»
Антимонопольний комітет України ухвалив безпрецедентне рішення
— чотири підприємства, що розливають мінеральні води, були оштрафовані
за неправомірне використання торгової марки «Боржомі».
— У березні 1997 року Державна антимонопольна служба Грузії проінформувала
нас про те, що на українському ринку широко реалізовується штучно-мінералізована
вода з етикеткою «Боржомі», — повідомила кореспондента «Дня» головний фахівець
управління з питань несумлінної конкуренції Антимонопольного комітету України
Тамара Нестуля. — Ліцензію на розробку боржомських джерел і використання
цього товарного знаку терміном до 2007 року має тільки грузинська компанія
«Georgian Glass-Mineral Water Co.», без права передачі її третім особам.
У такому випадку, що ж продається у нас? Протягом двох місяців ми провели
широкомасштабне обстеження національного ринку мінеральної води. З’ясувалося,
що «Боржомі» виробляють близько 20 підприємств у різних регіонах. Причому
на етикетках вони так уміло копіювали справжній товарний знак, що навіть
фахівцям було важко визначити підробку.
Сплеск «боржомізації» почався в 1996—1997 роках, коли поставки води
з Грузії зменшилися, а попит на неї залишився високим. Тому підприємці
з різних регіонів, не змовляючись, вирішили «запозичити» всесвітньо відомий
товарний знак. Технологія виготовлення «українського «Боржомі» передбачає
розчинення у воді (артезіанській або звичайній водогінній) сольових сумішей
у поєднанні з питною содою і насичення розчину вуглекислим газом. Початковий
же продукт доречніше було б назвати знущанням над справжнім «Боржомі»,
котрий видобувається з унікальних природних джерел. Ступінь насиченості
мінералами в ньому настільки високий, що добитися її штучним шляхом неможливо.
До речі, значний прошарок її споживачів — люди, котрі страждають на ті
чи інші захворювання. Тому в цьому випадку можна говорити не лише про привласнення
чужого товарного знака, але й про порушення прав споживачів.
— Найцікавіше те, що практично всі підприємства мали повний комплект
документів з дозволом на виробництво мінеральної води, виданий компетентними
державними органами: Держстандартом, Мінздоров’я, СЕС, Комітетом із захисту
прав споживачів, — продовжує Тамара Нестуля. — Кожне відомство перевіряло
лише свою ділянку роботи, та ніхто не здогадався проаналізувати ситуацію
загалом. Подібний правовий нігілізм частково можна пояснити й тим, що закон
про несумлінну конкуренцію було прийнято порівняно недавно — 1 січня 1997
року і чимало елементів його ще недопрацьовано.
Як стало відомо «Дню», оштрафовані підприємства не збираються припиняти
випуск штучної мінералки, а тільки замінять товарний знак. Сьогодні розбираються
ще з чотирма подібними справами. Щоб виловити всіх «боржомістів» — а за
дуже приблизними даними таких підприємств не менше десяти — знадобиться
ще кілька місяців.
