Якщо свобода взагалі щось значить, то це право говорити іншим те, чого вони не хочуть чути
Джордж Оруелл, британський письменник і публіцист

Упритул до окупанта

«День» побував на адміністративній межі з Кримом і дізнався, як прикордонники, митники та місцеві жителі звикають до нових умов життя
21 січня, 2015 - 11:22
Упритул до окупанта
НА «ЧОНГАРІ» ПОМІТНО ЗМЕНШИВСЯ РУХ ТРАНСПОРТУ, ТОМУ СИТУАЦІЯ ЗОВНІ ВИГЛЯДАЄ СПОКІЙНОЮ. АЛЕ КОЛИ ЗА КІЛЬКАСОТ МЕТРІВ ВИСИТЬ РОСІЙСЬКИЙ ПРАПОР, РОЗСЛАБЛЯТИСЯ НЕ МОЖНА, КАЖУТЬ НАШІ ПРИКОРДОННИКИ

Навесні минулого року незаконні збройні формування із числа колишніх «беркутівців» та місцевих бандитів виставили блокпост на кордоні Криму та Херсонської області неподалік села Чонгар. Саме цю дорогу на півострів було закрито першою. Незабаром до злочинців приєдналися російські військові та інші українські міліціонери-зрадники. За кілька кілометрів до блокпоста (вже за селом Чонгар) розташувались і українські солдати.

Так тривало до кінця минулого року. У грудні українська влада домовилася з окупантами про відведення їхніх військ углиб Криму, тобто про повне звільнення території Херсонщини. Було також прийнято рішення скасувати регулярні рейси автобусів і потягів на Крим. Це помітно змінило ситуацію на прикордонні — як для військових, так і для цивільних.

Наші прикордонники і митники поступово переносять пункт в’їзду-виїзду на звільнену територію. Але це зробити непросто. Залишаючи цю частину української землі, росіяни розтрощили майно приватних кафе, залишили гори сміття, повиривали кабелі електромереж, вкрали декілька бетонних плит, загалом — по-варварськи повелися з усім, що не могли забрати із собою. Зараз українські та російські прикордонники стоять за кілька сотень метрів один від одного. Але особисто ні з ким із росіян не контактують, кажуть наші військові.

Тим часом для багатьох місцевих жителів окупація Криму стала приводом згорнути дрібний бізнес. Зазвичай дуже завантажена траса на курорти півострова дозволяла торгувати різними морепродуктами, заробляти на придорожніх ресторанах, закладах швидкого харчування і готелях. Тепер все це затихло.

ТРАНСПОРТНА ПРОБЛЕМА

Після скасування поїздів і автобусів пасажирське сполучення з півостровом значно ускладнилося. Ця ситуація дала змогу спекулянтам заробляти на безвиході людей, які мають нагальні справи на материковій Україні або в Криму. Хтось продовжує возити людей такими рейсами, як, наприклад, «Чернівці — Севастополь». Офіційно квитки продають тільки до Херсона, але цим автобусом люди перетинають адміністративний кордон. Російська сторона не заперечує, а з українською перевізники домовляються «втемну». Принаймні так говорять пасажири, які вже не раз їздили в Крим подібним чином. Щодо потягів, то вузловою станцією з українського боку тепер є Новоолексіївка. Але до «кордону» звідти ще 25 кілометрів. Місцеві таксисти вичислили цю проблему і тут же пропонують довезти людей до пункту в’їзду-виїзду за 200 — 500 гривень, а якщо треба в Крим, то «для того, щоб не шмонали», беруть ще кілька сотень і перевозять на півострів. Із Чонгара до Новоолексіївки розцінки такі самі. Хоча насправді ніякого «шмону» наші прикордонники не влаштовують. У  цьому автор переконався на власні очі. Все за звичайними процедурами і доволі швидко.

ПРИКОРДОННИКИ ОСВОЮЮТЬ НОВИЙ КВАДРОКОПТЕР. ДЕ ВЗЯЛИ ЦЕЙ КОРИСНИЙ ПРИСТРІЙ, НЕ ЗІЗНАЮТЬСЯ. «ГОЛОВНЕ, ЩОБ ПРОВОДИВ ЯКІСНУ ЗЙОМКУ», — ЗАЗНАЧАЮТЬ БІЙЦІ

 

«Місцеві ділки влаштували бізнес на складній ситуації в державі. Таксисти змовилися з власниками автобусів. За кожного підвезеного пасажира до Чонгара вони беруть божевільні суми, — коментує начальник відділу Державної прикордонної служби «Чонгар» підполковник Олександр МОСКВІН. — Зараз ми ведемо переговори з місцевою владою і порушили питання на обласному рівні. Цей бізнес буде закрито, і транспортне сполучення з Новоолексіївкою та Генічеськом буде комфортним для громадян».

ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

На пункті «Чонгар» з українського боку працюють прикордонники та митники. Як уже зазначалося, проблем із перетином цієї зони у громадян, які не везуть заборонених предметів і речовин,  немає. Хоча були й випадки нелегальних перевезень. За словами прикордонників, із Криму до нас везли наркотики, мисливську зброю та набої. Але це трапляється рідко. Основний товар із півострова — так званий кримський камінь, або ракушняк. Тоді як до Криму везуть переважно продуктові товари. На відміну від літніх перебоїв, наразі їх пропускають без проблем. Зате є затримка з промисловими товарами. У буферній зоні між пунктами пропуску стоять десятки вантажівок, які росіяни не впустили до Криму через відсутність нових дозвільних документів.

Деякі водії стоять тут уже шостий день. «Коли їхали сюди, сказали, що діє спрощена система пропуску, а виявилось не так. Ми везли в Крим меблі. Нашу митницю пройшли без проблем, а там завернули назад. Кажуть — не пустимо. Толком про документи не пояснили, нібито ми повинні самі все знати. Тепер треба скасовувати українську декларацію і їхати додому. Але коли це буде — не знаємо. Це залежить від начальства, — говорить  водій Олександр з Полтави. — Поки тримаємось, їмо все, що з собою було, спимо в машинах, а про інші зручності ви можете здогадатися. Навколо все поруйнували, немає де й погрітися або чашку кави нормально випити».

ХЛОПЦІ НЕСУТЬ ЧЕРГУВАННЯ НА КРАЙНІЙ ТОЧЦІ ХЕРСОНЩИНИ. ВОНИ ПИЛЬНУЮТЬ, ЩОБ ПІШОХОДИ І  АВТОМОБІЛІСТИ ЗА ПРАВИЛАМИ ПЕРЕТИНАЛИ АДМІНКОРДОН ІЗ КРИМОМ

 

Про перевезення вантажів через адміністративний кордон нам розповів начальник відділу митного оформлення № 2 (діє на пункті «Чонгар») херсонської митниці Міндоходів Владислав Ракша. «Особливості перевезення вантажів визначено Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим». Відбувається оформлення експортної документації, якщо вантаж іде з України, та імпортної — якщо з Криму. Кількість вантажів останнім часом зменшилася через те, що митники з кримської сторони ввели з 1 січня додаткове оформлення, — зазначає Владислав Ракша. — Тепер всі вантажі з України, окрім продуктових товарів, там підлягають оплаті в режимі «імпорт».

«МИ ОБРАЛИ СВОЮ ДОРОГУ. ВОНА — З УКРАЇНОЮ»

Прикордонна зона має підвищений ризик зростання злочинності. Тепер до Новоолексіївки, Чонгара, Генічеська прибувають люди з різною метою. У пресі неодноразово говорилося про випадки затримання кримчан, які воюють на боці «ДНР» і «ЛНР» або підпільно співпрацюють із терористами. Тому в Генічеському районі посилено охорону громадського порядку. Міліції, прикордонникам і військовим збройних сил суттєво допомагають місцеві жителі. Зокрема кримські татари, яких у районі нараховується близько восьми тисяч осіб. Вони створили своє громадське формування.

«Формування назвали «Хорт». Розробили статус, зареєструвалися в органах юстиції, вже замовили форму. Ми об’єдналися для допомоги прикордонникам і міліціонерам, адже останнім часом побільшало правопорушень, крадіжок. Допомагає також місцеве козацтво, — коментує «Дню» голова Херсонського регіонального меджлісу Асан АЛІЄВ. — Ми переважно патрулюємо на блокпостах і на вулицях, ведемо роз’яснювальну роботу для місцевих. Через окупацію Криму виникло багато проблем, з якими важко розібратися багатьом людям. Це стосується довідок, паспортів, інших документів і перетину кордону. Та й на тих же блокпостах місцеві радше довіряться нам, своїм, якщо ми повторимо те саме прохання військового, але без автомата. Співпрацюємо й із представниками ООН, ОБСЄ. Їх цікавлять проблеми переселенців. Щодо ситуації з кримськими татарами в Криму, то вона непроста. Росіяни чинять сильний психологічний тиск на меджліс. Ви знаєте про викрадення людей, залякування. Проводяться обшуки в мечетях, в сім’ях активістів. Але ми це витримаємо. Ми обрали свою дорогу. Вона — з Україною. Тому не сидимо на місці й хочемо бути корисними для наших громадян».

Фото автора

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон — Чонгар — Херсон
Газета: 
Рубрика: