Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

«Відкрита можливість»

Столичний Центр сучасного мистецтва М17 запрошує на виставку творів з приватних колекцій
10 червня, 2021 - 16:06

Приводом для проведення виставки стала передача до колекції французького Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду 164 робіт українських митців зі збірок членів Українського Клубу Колекціонерів Сучасного Мистецтва. Експозиція в М17 включає інші роботи авторства цих художників, а також дещо доповнює цей список. Акт передачі творів до Центру Помпіду назвали не лише своєрідним способом музеєфікації українського мистецтва, але й фактом визнання його в контексті світової культури. Чи буде зроблено аналогічний подарунок якомусь з українських музеїв — наразі невідомо.

Насправді цей жест Клубу викликав неоднозначну реакцію професійної спільноти. З одного боку тут можна побачити власний інтерес. Центр Помпіду наразі має найбільшу колекцію сучасного мистецтва в Європі (а у світі поступається лише нью-йоркському MoMA). Тож мати у власній колекції те саме, що є у найкращій європейській збірці, — означає одразу підвищити репутацію власної збірки. Але це також діє і у інший бік. Колекціонування як «механізм збереження культурного спадку та підтримки українських сучасних митців» заявлено у програмі Клубу, і у випадку з цим даруванням — стратегія працює. Центр Помпіду виступає як певна інстанція визнання для українського мистецтва, втіленого у цих конкретних іменах і творах, включених до загальносвітових художніх процесів. Включених до кола зору провідних дослідників сучасного мистецтва.


СЕРГІЙ ПАНИЧ. «ВОЛАЮЧИЙ».1989 РІК. КОЛЕКЦІЯ ОЛЕКСАНДРА САМЧЕНКА


ОЛЕКСАНДР ГНИЛИЦЬКИЙ. «ЧАЙ». 2008 РІК. КОЛЕКЦІЯ МИХАЙЛА ЦАРЬОВА

 

Виставка «Відкрита можливість» дозволяє побачити близько 200 творів 50-ти майстрів живопису, фотографії, скульптури, відеоарту. Тим самим цей проєкт претендує на власне поле розуміння простору сучасного мистецтва України і ролі приватного колекціонера. Так складалось упродовж історії: приватні збірки сильних світу цього на перспективу ставали основою колекцій провідних світових збірок. Зібрання родини Медічі — це основа славнозвісної флорентійської галереї Уффіці, Лувр і Бельведер — націоналізовані збірки королів і аристократії, наші київські NAMU і Музей Ханенків — так само результати ініціативи відданій своїй справі збирачів прекрасного. Приватні смаки і вподобання визначали долю національного мистецтва.


ВІКТОР СИДОРЕНКО. ІЗ СЕРІЇ «НЕСВОЄЧАСНІ». 2019 РІК. КОЛЕКЦІЯ ЗЕНКА АФТАНАЗІВА


ФЕДІР ТЕТЯНИЧ. «ЖІНОЧА СИЛА». 1970-ТІ. КОЛЕКЦІЯ ЛЕОНІДА КАМСЬКОГО

 

Експозиція містить твори від кінця 1950-х років до початку 2020-х, від одеського концептуалізму, Харківської школи фотографії і творів львівських шістдесятників до київського нонконформізму й української «нової хвилі», а також твори митців, що працювали «поза системою». Для поціновувачів сучасного мистецтва це наразі дійсно шанс побачити в одному часі і просторі кілька унікальних тенденцій. Директорка ЦСМ М17 Наталія Шпитковська підкреслює: «Головна ідея — виділити ті напрями, тих художників і ті роботи, які заслуговують на увагу з усього світу, зокрема мистецтвознавців і критиків. Ми маємо надію, що з часом ці твори будуть музеєфіковані і відриті для широкого загалу, як для українських глядачів, так і глядачів з-за кордону».


ОЛЕКСАНДР РОЙТБУРД. «ГІМН ДЕМОНАМ І ГЕРОЯМ». 1989 РІК. КОЛЕКЦІЯ ВАДИМА МОРОХОВСЬКОГО

Оглянути одну з можливих моделей зібрання Музею сучасного мистецтва України «тут і зараз» і скласти власне враження про проєкт можна до 25 липня за адресою вул. Антоновича 102-104.

Надія ПАВЛІЧЕНКО, кандидат культурології
Газета: 
Рубрика: