Якщо ми вирішимо всі проблеми світу, але провалимо вирішення освітніх проблем, наші діти зруйнують те, що ми їм заповіли.
Томас Джефферсон, 3-й президент США, один з авторів Декларації незалежності США

Відмовитися від зайвого – заради планети

Кліматолог пояснює, як прості звички можуть вплинути на клімат
4 квітня, 2019 - 10:27
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

29 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про Основні засади (Стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року». Це дуже важливий документ, в якому прописані кроки до «озеленення» економіки, тобто, до збалансованого розвитку країни, що вкрай актуально в контексті кліматичних змін.

Дослідження кліматологів і метеорологів показали, що за останніх 20 років середня температура в Україні підвищилася на понад 1 градус за Цельсієм. Це більше, ніж загалом по планеті, і вже призвело до того, що в південних областях України місцями формується кліматична зона, яка раніше була лише в Криму. Також, за даними науковців, за найгіршого варіанту розвитку кліматичних змін, до кінця 2050 року степ може дійти до північних областей України, а такі дерева, як дуб, сосна і береза залишаться в районі півночі Львівської області. 

Кліматолог, член Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату Світлана КРАКОВСЬКА, яка працювала на станції «Академік Вернадський» під час другої української антарктичної експедиції, вважає, що попри песимістичні прогнози, кожна людина на планеті може зробити свій внесок у ситуацію. Основне — зменшити власні викиди вуглекислого газу, які, власне, провокують парниковий ефект на планеті.

ПРИНЦИПИ «СМІТТЄВОЇ ПІРАМІДИ»

— Пані Світлано, одне з найбільш актуальних екологічних питань для України — накопичення відходів. Держава неохоче займається розв’язанням цієї проблеми. На вашу думку, як кожна конкретна людина може вплинути на ситуацію?

— Навіть при тому, що ми, як кажемо, погано живемо, ми продукуємо дуже багато сміття. В цьому секторі в нас збільшилася кількість викидів. Насправді його 30% — це пакування. Відмовитися від цього просто. Відома так звана «сміттєва піраміда» — перевернута піраміда, яка показує, де ми можемо заощаджувати, щоб зменшувати викиди.

Перше — це відмовитися від зайвого. Це основне, тому що, якщо розібратися, людство купує багато непотрібних речей. Далі — відповідальне споживання, таким чином ми можемо навчитися економити ресурси. Потім — використовувати речі повторно та віддавати на переробку те, що не можемо використати. За ним — відновити в природі те, що можна відновити: якщо побудували будинок і вирубали ділянку дерев, то можете посадити їх в іншому місці. Також — утилізація непотрібного, є технології, які це вирішують. Усе це робити неважко. Якщо виконувати хоча б три вимоги, вже буде великий плюс.

Загалом кожна людина може щось придумати. Наприклад, ходити в супермаркет зі своєю тарою, купувати каву в свою чашку. Якщо ви — власник кафе, то можна робити акції: наприклад, приніс десять кришечок від пляшок — отримав каву. В мене є ініціатива об’єднати учених, активістів і митців, щоб разом створювати такі продукти мистецтва, які б спонукали думати про зміни клімату — щоб надихнути людей.

«БУТИ БАГАТИМ НЕ ОЗНАЧАЄ — БАГАТО КУПУВАТИ»

 — Коли рівень життя виростає, до чого ми прагнемо, люди, зрозуміло, починають більше споживати. Як знайти баланс між забезпеченням своїх потреб і турботою про довкілля?

— Я вивчала тему зв’язку подолання бідності і змін клімату — як це поєднати в Цілях сталого розвитку. Дійсно, якщо людей виводити з бідності, то вони починають продукувати більше парникових газів, адже купують великий автомобіль, орендують великий будинок, купуютьусе, що треба і не треба. Тому разом із виходом із бідності, людей маємо навчити, як цінувати ресурси Землі.

Люди мають зрозуміти, що бути багатим — це не означає, що треба багато всього купувати. До речі, на нашій станції «Академік Вернадський» був Білл Гейтс. На жаль, мене тоді не було там, але колеги розповідали, що він поводився дуже скромно. І, до речі, інвестував останню велику суму в біотуалети, а не в ІТ-технології (йдеться про туалет, який працює без води, а нечистоти перероблює на добрива, такий апарат засновник корпорації Microsoft представив торік на виставці в Китаї. — Ред.).

Потрібно також зазначити, що кількість людей на планеті зростає. Але при цьому на Землі є незаселеними дуже великі площі. Планеті потрібно було 200 тисяч років, щоб сягнути першого мільярда жителів. І всього 200 років, щоб — семи мільярдів. Нас дуже багато. Тому треба змінювати наші звички, зокрема в їжі.

Часто мене запитують куди поїхати, де буде краще. Планета одна, і всюди підвищується температура. В Україні — на один градус. Більше, ніж у середньому по планеті. Щодо України, то ми бачимо начебто невеликі зміни, бо живемо в період похолодання, який є посеред епохи потепління. Саме це дає нам можливість компенсувати і балансувати. А далі знову буде потепління — і буде ще гірше.

«ДО 2030 РОКУ ЛЮДСТВО МАЄ ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ВИКИДІВ СО2 УДВІЧІ»

— Серед науковців побутує думка, що, навіть якщо різко зменшити викиди СО2 на планеті, вплинути на нагрівання Землі ми вже не зможемо...

— Проблема в тому, що зміни, які ми маємо, відбуваються дуже швидко — впродовж життя одного покоління. За всю історію людства вони не були такими швидкими. Якщо ми навіть перестанемо викидати сміття і користуватися викопними джерелами енергії, температура підвищуватиметься, бо океан набрав стільки тепла, що ще довго його віддаватиме. 

Але в будь-якому разі нам потрібно діяти. Кліматологи дають кілька прогнозів розвитку ситуації, і краще, щоб гірший варіант не справдився, адже температура може підвищитися не на 1—1,5 градуса, а й до 4-х. А 4 градуси — це вимирання тварин, рослин, зміна природних зон, поширення пустель, поширення хвороб, збільшення смертності, велика міграція населення.

Тільки один сценарій може втримати нас у межах двох градусів. Для цього потрібно швидко діяти вже сьогодні. Так, до 2030 року людство має зменшити кількість викидів СО2 удвічі. Це можливо, але для цього потрібна дія кожного. Тоді кожен на своєму місці і всі разом зможемо втримати температуру в рамках.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ