Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

«Вікіпедія» – ізсередини

Як працює українська версія всесвітнього проєкту і чим завойовує свою аудиторію?
5 червня, 2020 - 11:26
ФОТО РОМАНА НАУМОВА

Українську «Вікіпедію» подеколи критикують: мовляв, деякі статті так і не були написані, в деяких теми висвітлені недостатньо. Однак проблема не так у «Вікіпедії», як в активності її користувачів. Кожен може написати чи доповнити статтю, поскаржитися на неї і розпочати обговорення щодо її вилучення. Хоч як би нам хотілося, щоб уся інформація походила із перевірених наукових джерел, «Вікіпедія» залишається «стартовим» (а для декого й основним) джерелом інформації у пізнанні маловідомої теми. І статистика це підтверджує: у квітні українська «Вікіпедія» зі 101 мільйоном переглядів здобула 16-те місце у світі. Тож які можливості української «Вікіпедії», чому над проєктом працюють патрульні, чим допомогли її статті в дистанційному навчанні школярів — про це «День» поспілкувався з менеджером проєктів у «Вікімедіа Україна» та адміністратором української «Вікіпедії» Антоном ПРОЦЮКОМ.


 

— Якою є візія української «Вікіпедії» і яка роль ГО «Вікімедіа Україна» в її досягненні?

— Є загальна візія «Вікіпедії» як інформаційного ресурсу, якої дотримується також українська мовна версія «Вікіпедії». По-перше, це вільна онлайн-енциклопедія, доступ до якої мають усі охочі. Другий важливий елемент — «Вікіпедія» завжди безкоштовна і некомерційна, там немає реклами, вона існує завдяки пожертвам читачів. Цих критеріїв і дотримується українська «Вікіпедія», з урахуванням специфіки української мови. Вона, мабуть, є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь була створена. І це дуже важливо саме для розвитку української мови.

«Вікімедіа Україна» — це не те саме, що спільнота «Вікіпедії». Ми — громадська організація, яка активно працює над популяризацією «Вікіпедії», але ми не уособлюємо її спільноту і не керуємо нею.

«ЗА ЯКІСТЮ ІНФОРМАЦІЇ ПИЛЬНУЮТЬ АДМІНІСТРАТОРИ І ПАТРУЛЬНІ»

— Доступність «Вікіпедії» є і її перевагою, і основним викликом. Які існують механізми, щоби протидіяти викривленню інформації та неправдивим статтям?

— Так, доступність має два виміри. По-перше, доступність для читачів: «Вікіпедію» може читати будь-хто, у кого є доступ до інтернету, і навіть ті, у кого його немає. Зараз є певні проєкти для надання доступу до «Вікіпедії» офлайн. По-друге, «Вікіпедію» наповнює широка аудиторія, до якої кожен може долучитися. Це справді є викликом, але з ним вдається непогано справлятися. Насамперед, з невідповідною інформацією вдається боротися завдяки спільноті «Вікіпедії»: оскільки в неї дописує багато людей, то багато людей і стежать за її якістю, бо вказати на неточність може кожен користувач.

Разом з тим в українській «Вікіпедії» є окремі групи користувачів, які мають трохи більше прав — адміністратори й патрульні. Вони стежать за якістю, за тим, щоб до статей додавалася коректна інформація, а неправдива одразу вилучалася. Адміністратори й патрульні є волонтерами, не отримують грошей і не мають фіксованих робочих годин, але оскільки їх досить багато, то завжди є хтось, хто вкаже на помилку. В українській «Вікіпедії» 45 адміністраторів і майже 500 патрульних.

— Як саме працює цей механізм? Дописувач вносить правку чи створює статтю, і адміністратори, патрульні мають це перевірити?

— У «Вікіпедії» існує постмодерація, тобто будь-хто може внести зміни у статтю, а потім вони будуть розглянуті в кілька способів. По-перше, є технічні сторінки, де вміщено всі зміни та редагування до статей, їх перевіряють на відповідність до вимог «Вікіпедії». Крім того, є користувачі, які моніторять теми, що їх цікавлять. Наприклад, я добре розуміюся в історії та політиці США і можу додати у свій «список спостереження» на цю тему й приділяти їй більше уваги. Тоді є змога виправити не лише очевидні помилки, а й складніші випадки. І так само роблять багато людей щодо тем, які їм цікаві і на яких вони розуміються.

ШЛЯХ ДО «ВИБРАНОЇ» СТАТТІ

— Якою має бути стаття, щоб її було зараховано до «вибраних статей»?

— В українській «Вікіпедії» зараз понад мільйон статей, майже тисяча з них є «вибраними» й «добрими». Загалом, така стаття має бути близькою до ідеальної енциклопедичної статті, по максимуму відповідати правилам «Вікіпедії». З найголовнішого — вона має бути досить повною, детально розкривати свою тему. Також мають велике значення перевіреність даних, посилання на джерела. Звичайно, стиль, мова, ілюстрації також впливають. Процедурно зарахування статті до «вибраних» виглядає так: кожен може номінувати статтю на надання їй цього статусу, далі відбувається обговорення та голосування. Кожен може висловити свої коментарі, зауваження, сказати, чи відповідає ця стаття критеріям «Вікіпедії», чи не відповідає. У підсумку, якщо є консенсус, то стаття набуває цього статусу.

— Статті на які теми є найбільш дискусійними? І як відбувається їх обговорення у спільноті української «Вікіпедії» й з іншими мовними розділами «Вікіпедії»?

— Це ті ж теми, які є найбільш дискусійними в суспільстві: політика, історія, скандали, що пов’язані з відомими людьми... Як вирішуються питання, що пов’язані з ними? Якщо виникають питання до змісту статті, можна вгорі сторінки натиснути на посилання «Обговорення» й ініціювати дискусію на певну тему. Відповідно, що популярнішою є стаття, то більше людей беруть участь у цій дискусії.

Для складніших випадків належать інші процедури дискусії. Зокрема, існують спеціальні сторінки на зразок форумів, де можна порушити певне питання серед ширшої спільноти, якщо дискусія стає особливо складною. Так само у «Вікіпедії» є низка сторінок для обговорення конкретних дій — чи варто надавати статус «вибраної» для статті, чи варто вилучати статтю.

Щодо інших мовних розділів, це правда, що вони по-різному можуть висвітлювати певні теми. І часом справді виникають гарячі дискусії. Проте немає широкого та постійного діалогу між різними мовними розділами «Вікіпедії».

«У СПІЛЬНОТІ «ВІКІПЕДІЇ» ВИНИКАЮТЬ «ВІЙНИ РЕДАГУВАНЬ»

— Відомо, що переважна більшість дописувачів «Вікіпедії» — чоловіки. Як це впливає на вибір тем для статей? І що здійснюється для того, щоб змінювати цю тенденцію?

— Приблизно 85 — 90% дописувачів «Вікіпедії» справді чоловіки. Статистика трохи відрізняється за різними мовними розділами, але тенденція очевидна. Це, ясна річ, не спричинено якимись обмеженнями з боку «Вікіпедії»: її може редагувати кожен, основна причина — соціальна, зокрема гендерна нерівність. На жінок покладається більше домашніх обов’язків — жінкам потрібно більше працювати, щоб заробити ті ж гроші, які платять чоловікам, тож у жінок менше вільного часу, який вони можуть приділяти волонтерству, а редагування «Вікіпедії» якраз є волонтерством. Атмосфера «Вікіпедії» також грає роль, хоч і меншу: у спільноті «Вікіпедії» трапляються конфлікти, зокрема «війни редагувань», і цей чинник може відштовхувати від редагування деяких жінок.

Одним із напрямків роботи організації є централізована боротьба з тематичними прогалинами в українській «Вікіпедії». І якщо будь-хто зі спільноти «Вікіпедії» може запропонувати тематичний тиждень на будь-яку тему, підтвердивши її потрібність аргументами, то «Вікімедіа Україна» намагається підійти до визначення цих тематичних прогалин більш стратегічно: ми проводимо статистичний аналіз, дивимося на рівень висвітлення певних тем і проводимо тематичні акції з закриття цих прогалин. Звичайно, до них може долучитися кожен; ми зі свого боку пропонуємо тему, популяризуємо інформацію про цей конкурс і пропонуємо призи для найактивніших користувачів та авторів найбільш якісних статей.

 

Що ж до вибору тем, то оскільки дописувачі «Вікіпедії» висвітлюють те, що їм цікаво, то з’являється більше статей на теми, які стереотипно пов’язані з чоловіками. Скажімо, відомо, що в англійській «Вікіпедії» дуже добре розвинуті статті на військову тематику. Можна припустити, що це частково через те, що більше чоловіків редагують «Вікіпедію». Не можна сказати, що це переважання тем впадає у вічі одразу, але при детальнішому аналізі висвітлення тем це помітно.

«Вікіпедія», звісно, не може змінити соціальні причини, які зумовлюють це явище, але є кроки, які вона може здійснити і вже робить. По-перше, це привернення уваги до цієї теми. По-друге, проведення публічних заходів, тренінгів для залучення жінок до «Вікіпедії». По-третє, гармонізація атмосфери серед дописувачів і дописувачок.

— Серед таких публічних заходів варто згадати й марафон #WikiGap...

— Так, «Вікімедіа Україна» проводила його в березні. Мета марафону — привернути увагу до недостатньої присутності жінок на сторінках «Вікіпедії», недостатнього представлення жінок серед редакторів «Вікіпедії». #WikiGap — це міжнародна ініціатива, яка проходить у кількох десятках країн. В Україні ми змогли провести кілька офлайн заходів у Києві та Маріуполі. Планували ще кілька, але вони були скасовані через карантин. Тому робили вебінари, співпрацювали з медіа, щоб привернути увагу до цієї теми.

«НАПИСАННЯ СТАТЕЙ ДО «ВІКІПЕДІЇ» МОЖЕ СТАТИ ЧАСТИНОЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ»

— В одному з інтерв’ю ви казали, що більшість дописувачів «Вікіпедії» не фахівці. Як вдається налагоджувати роботу з фахівцями?

— Для цього «Вікімедіа Україна» співпрацює з культурними установами: бібліотеками, музеями, галереями, архівами. Ми намагаємося залучати інформацію, яка міститься у фондах цих установ, і спонукати фахівців до наповнення «Вікіпедії». Зі свого боку ми доволі часто проводимо тренінги з редагування «Вікіпедії», і вони бувають як загальними, до яких може долучитися кожен, так і більш тематичними, куди ми запрошуємо певну цільову аудиторію. Наприклад, минулого року ми проводили тренінг для журналістів та представників книжкової спільноти.

Ми також співпрацюємо з освітніми установами для інтеграції «Вікіпедії» в освітній простір. «Освітня програма» «Вікіпедії» — це теж дуже гарна модель для залучення фахівців. Адже «Вікімедіа Україна» виступає за інтеграцію «Вікіпедії» в освітній простір. Ми не кажемо, що студенти мають брати інформацію для рефератів із «Вікіпедії», а якраз навпаки. Ми заохочуємо написання статей до «Вікіпедії» як частину освітнього процесу. Це вигідно студентам, бо це можливість готувати тексти, які будуть потрібні широкому читацькому загалу, а також викладачам, бо це нова освітня активність. І, звичайно, вигідна для «Вікіпедії», в якої з’являється більше нових дописувачів, котрі діляться своїми дослідженнями певної теми.

«Вікіпедія» не є науковим джерелом, і її не варто так розглядати, бо вона, звичайно, ніколи не зрівняється з науковими статтями чи монографіями, але «Вікіпедію» варто розглядати як певну стартову точку у вивченні якоїсь теми.

— Наскільки активно, наприклад, університети долучаються до освітньої програми?

— «Вікімедіа Україна» підписувала меморандуми про співпрацю з багатьма університетами, і це корисна річ, але якщо немає ініціативи «знизу», то результати мінімальні. Цей процес є ефективним тоді, коли є не лише меморандуми про співпрацю з самим університетом, а й зацікавлення викладачів. З боку «Вікімедіа Україна» ми готові надавати підтримку, проводити безоплатно тренінги. Станом на зараз я сказав би, що є кілька сотень викладачів, які в тій чи іншій формі працюють з «Вікіпедією», але, звичайно, тут є дуже широке поле для вдосконалення.

«ПОПУЛЯРНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРСІЇ ЗРОСТАЄ»

— Якими мовами українці читають «Вікіпедію» та яка динаміка?

— В Україні найбільше читають україномовну та російськомовну «Вікіпедію». Зараз російськомовна більш популярна на території України, але популярність української «Вікіпедії» зростає. Якщо говорити про інші мовні розділи, то їхній відсоток невисокий: лідирує англійська.

— У квітні українська «Вікіпедія» стала 16-ю у світі за відвідуваністю. Чи пов’язано це з карантином та освітою онлайн? Чи переважали теми зі шкільної програми?

— Теми шкільної програми завжди популярні. Поки що у нас немає даних, щоб точно сказати, що саме перегляд цих тем став причиною історичного рівня популярності української «Вікіпедії». Але за нашими спостереженнями, так, це зіграло роль. Ми бачимо, що в перші дні квітня, коли почалася «Всеукраїнська школа онлайн», помітно збільшилося відвідування української «Вікіпедії». Також вагомою є роль карантину загалом — ми знаємо, що багато ресурсів побачили збільшення відвідуваності: від розважальних сайтів, наприклад Netflix, до освітніх — Coursera, Prometheus. Звичайно, це вплинуло й на «Вікіпедію».

— Нещодавно закінчився конкурс «Вікіпедія для школи». У чому він полягав та які результати?

— Конкурс «Вікіпедія для школи» провела громадська організація «Вікімедіа Україна», щоб покращити і доопрацювати статті на тему певних предметів шкільної програми. За його результатами було створено й доповнено 230 статей. Найпопулярнішими виявилися статті зі всесвітньої історії, фізики та інформатики. До цього конкурсу міг долучитися кожен, водночас ми робили акцент на тому, щоб долучити освітню спільноту, вчителів та викладачів.

«ІНКОЛИ НАШ ФОТОКОНКУРС ФІКСУЄ ПАМ’ЯТКУ, КОЛИ ТА ЩЕ ІСНУВАЛА»

— Наскільки успішним був конкурс «Культурна спадщина України»? Скільки втрачених чи таких, що перебувають під загрозою знищення, пам’яток вдалося зафіксувати, зберегти хоча б в інформаційному просторі?

— «Культурну спадщину України» ми проводили в межах значно ширшого проєкту, який має назву «Вікі любить пам’ятки». Ми проводимо цей конкурс щороку протягом вересня і спонукаємо всіх охочих завантажувати до Вікісховища світлини пам’яток України. Волонтери цього проєкту розробляють загальні списки всіх культурних пам’яток; ми розробили технічну платформу, яка спрощує їхнє використання. І щороку до Вікісховища завантажують кілька десятків тисяч фотографій.

У КОНКУРСІ «WIKI ЛЮБИТЬ ЗЕМЛЮ» 2017 РОКУ ПЕРШЕ МІСЦЕ ЗДОБУВ ЗНІМОК «КОСАРІ В ДЕЛЬТІ ДУНАЮ» СЕРГІЯ РИЖКОВА, ДО РЕЧІ, НЕОДНОРАЗОВОГО УЧАСНИКА І МІЖНАРОДНОГО ФОТОКОНКУРСУ «ДНЯ»

 

Це дуже важливо для нас. Не лише тому, що ми створюємо базу вільних фотографій, а й тому, що це дає змогу привернути увагу до стану пам’яток культури й документувати зміни (ми здійснюємо цей проєкт з 2012 року). Буває, що пам’ятки зникають, і наш фотоконкурс фіксує, як виглядала пам’ятка, коли вона ще існувала. Цьогоріч ми проводили марафон, який був присвячений пам’яткам, які уже втрачені чи перебувають під загрозою знищення. Загалом було створено і доповнено 46 статей, зокрема про церкви Львівщини, про будинок Сурукчі в Харкові, за збереження якого вже сім років борються місцеві активісти, про втрачені храми Сумщини, про Раковецький замок, про втрачені чи занедбані синагоги в Рогатині, Глухові, Євпаторії та інших містах і містечках України, які мають багату історію.

— Проєкти «Місяць Криму», «Місяць сучасної політики США» — як і ким визначаються такі теми, що їх прагнуть посилити в українській «Вікіпедії»? Чи існує певна стратегія добору таких тем?

— В українській «Вікіпедії» є практика тематичних тижнів. Кожен дописувач може організувати тематичну акцію з написання статей на певну тему, якщо розуміє, що у «Вікіпедії» не вистачає статей на цю тему. І кожен може долучитися до цієї тематичної акції. Це хороший приклад самоорганізації волонтерської спільноти. Наприклад, станом на кінець травня в українській «Вікіпедії» тривали «Місяць української дипломатії», «Тиждень Єгипту», «Тиждень кулінарії» та «Місяць мистецтва Північного Відродження».

Трохи інший вимір — ті конкурси, які проводить ГО «Вікімедіа Україна». Одним із напрямків роботи організації є централізована боротьба з тематичними прогалинами в українській «Вікіпедії». І якщо будь-хто зі спільноти «Вікіпедії» може запропонувати тематичний тиждень на будь-яку тему, підтвердивши її потрібність аргументами, то «Вікімедіа Україна» намагається підійти до визначення цих тематичних прогалин більш стратегічно: ми проводимо статистичний аналіз, дивимося на рівень висвітлення певних тем і проводимо тематичні акції з закриття цих прогалин. Звичайно, до них може долучитися кожен; ми зі свого боку пропонуємо тему, популяризуємо інформацію про цей конкурс і пропонуємо призи для найактивніших користувачів та авторів найбільш якісних статей.

УКРАЇНСЬКА «ВІКІПЕДІЯ» ТА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

— Травень цього року був оголошений як «Місяць української дипломатії», це спільна ініціатива з Міністерством закордонних справ. Наскільки часто відбувається взаємодія з державою і в який спосіб?

— У нас немає централізованої взаємодії з державою. Зазвичай «Вікімедіа Україна» може якось точково, в межах певних проєктів співпрацювати з певними профільними державними органами. У межах тематичного «Місяця української дипломатії» ми співпрацюємо з Міністерством закордонних справ. Звичайно, МЗС не має контролю над змістом статей, але МЗС долучилося до того, щоб популяризувати інформацію про цей проєкт, щоб залучити більше людей і нагородити найактивніших учасників. Ми проводили й інші проєкти з державними установами, наприклад «Тиждень Антарктики», організований спільно з Національним антарктичним науковим центром, який є структурою Міністерства освіти і науки. Тож ми відкриті до таких проєктів, але широкої співпраці з державою у нас немає.

— Як щодо написання українцями статей для «Вікіпедії» англійською, іспанською та іншими мовами? Адже це свого роду була б популяризація знань про Україну. Чи є певна стратегічна робота в цьому напрямку, чи це радше локальні ініціативи?

— Щодо стратегічних, програмних ініціатив, то такі мені невідомі. Більше того, мені здається, що їх було б досить складно імплементувати, оскільки потрібен баланс. Широка ініціатива з українського уряду тут не є доречною, тому що для «Вікіпедії» мають особливе значення нейтральність та незалежність від якихось державних акцій.

Однак існують точкові проєкти з популяризації України в іншомовних розділах «Вікіпедії». Зокрема, «Вікімедіа Україна» проводила проєкт «Це зробила вона», присвячений українським жінкам, і закликала міжнародну спільноту долучатися, створювати статті про українських жінок. Статті писали різними мовами — від англійської до японської та бенгальської.

— Які поради ви дали б тим, хто прагне стати активістом української Вікіпедії?

— Будь-хто може долучитися до творення української Вікіпедії. Якщо ви побачили помилку у статті, знайдіть кнопку «Редагувати» зверху статті чи біля назви розділу і дотримуйтеся інструкцій. Так ви зробите свій внесок у розвиток найбільшої україномовної енциклопедії. Щоб долучитися більш системно, заходьте на Вікіпедії у розділ «Довідка», там знаходиться уся потрібна детальна інформація.

Підготувала Марія ЧАДЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: