Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

«Вікна порятунку» в київському форматі

Український старт на міжнародному конгресі із захворювань вен
23 жовтня, 2013 - 10:56
ВОЛОДИМИР МІШАЛОВ

Основа судинної карти життя — артерії та вени... У доданках двоєдиного кровоносного русла, при порушенні їхніх функцій виникають свої небезпеки і ризики, що нерідко загрожують життю. Нещодавно в Бостоні, найбільшому науковому центрі США, де розташовано Гарвардський університет, відбувся IV міжнародний конгрес з флебології — сфери медицини з попередження і лікування патології вен. У форумі вперше брали участь і українські фахівці.

— З венозними порушеннями стикається так чи інакше кожен другий-третій  мешканець планети, — розповідає завідувач кафедрою хірургії №4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця заслужений лікар України, лауреат Державної премії, професор Володимир Мішалов, який представив на конгресі три доповіді. — Серед патологій вен — варикозне розширення, тромбофлебіт, геморой, трофічні зміни на тлі венозної недостатності. Подібні загрози, зокрема трофічні порушення, наростають за наявності цукрового діабету. Венозний застій перешкоджає й необхідному лімфовідтоку. Словом, це велике поле для хірургії.

Таким чином, флебологія охоплює безліч проблем. Одна з них  — забезпечення безперебійної роботи венозних клапанів. Нині в провідних клініках Європи та США успішно використовуються такі штучні клапанні протези. Між іншим, Україна безпосередньо причетна до  пошуків таких замін: в інституті хірургії та трансплантології  імені О. О. Шалімова професори Іван Іванович Сухарев, Микола Федорович Дрюк пересаджували вглиб вен клапани, сформовані із суглобових поверхонь. Однак виявилось, що інертні матеріали кращі, і світ перейшов на них. Інтенсивно впроваджується  тривимірна відеоапаратура, що дозволяє бачити стан глибоких вен. Неможливе вчора стає абсолютно реальним, включаючи протезування вен  на значній довжині.

— У чому полягав сенс Ваших повідомлень?

— Одна з доповідей стосувалася досвіду нашої клініки застосування тромболітиків, що сприяють розсмоктуванню тромбів при глибоких тромбозах. Ми показали, що рятівний ефект при вживанні таких засобів досягається протягом 10—12 годин і навіть більше, тоді як раніше вважалося, що норма часу такої протидії фатуму 3—4 години. Лікарі нашої кафедри, що спеціалізуються зокрема і на судинній хірургії, активно оперують при тромбофлебіті на тлі варикозного ураження вен. І ще одне наше повідомлення стосувалося переваг застосування низькомолекулярних гепаринів при прогресуючих тромбозах. Мої доповіді, які узагальнили ці спостереження, також викликали інтерес, причому все наочно демонструвалося.

— Володимир Григорович, Ви активно оперуєте і при артеріальній патології атеросклерозної природи, причому на всіх судинних басейнах. Що тут нового?

— Небезпеку, наприклад, становлять брахіоцефальні судинні звуження і тромбози. При своєчасному виявленні цієї патології нам удається серйозно допомогти пацієнтам, запобігаючи, зокрема,  судинній недостатності головного мозку. Але нерідко це системні порушення. Скажімо, одного з моїх підопічних з мультиорганними  артеріальними катастрофами мені довелося оперувати шість разів, знов і знов повертаючи його до життя.

— 2000-го року за досягнення в хірургічному лікуванні тромбоемболій легеневої артерії Вам було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Виходить, ця вертикаль рушила і далі вгору?

— Певною мірою це так. Але я б хотів підкреслити, що битва з тромбозами — традиція Александрівської клінічної лікарні. Наприклад, тут на початку минулого століття Василь Парменович Образцов та Микола Дмитрович Стражеско вперше у світі прижиттєво встановили діагноз — тромбоз вінцевих артерій серця, звідси, власне, і почалася цілеспрямована  боротьба з інфарктом. Однак ця лікарня також великий арсенал хірургії в цілому. І тут ми стоїмо на плечах гігантів таких як Михайло Ісидорович Коломійченко, Іван Миколайович Іщенко, Іван Олександрович Зав’ялов, Олександр Лазаревич Пхакадзе, що працювали в цій оселі медицини.

Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: