Воєнні злочини проти культурної спадщини
В Україні розпочали збирати інформацію про пошкодження та втрати пам’яток
Місяць в Україні триває війна, за цей час жахлива трагедія забрала життя тисяч українців. Величезної руйнації зазнало багато пам’яток культурної спадщини України, особливо – на півночі та сході. Зокрема, у Харкові пошкоджено Свято-Успенський собор XVIII століття, зазнала руйнування площа Свободи, будівля університету, зруйновано значну частину історичного центру; суттєві руйнування історичних пам’яток зафіксовані у Чернігові, Маріуполі та Сумах.
Аби збирати інформацію про втрати та пошкодження, Міністерство культури та інформаційної політики запустило спеціальну платформу. Це спроба оцінити масштаби руйнування та знищення.
- Майже повністю зруйновані Маріуполь, Волноваха, Охтирка, Ізюм, катастрофічні наслідки бомбардувань маємо у Харкові, Сумах Чернігові, страждають Київ, Миколаїв, Запоріжжя. Перевага росії у повітрі створила ситуацію, коли жоден населений пункт не є в безпеці, і не може так почуватися. Одеса і Львів намагаються захистити об’єкти культурної спадщини (зараз така робота почалася й у Києві). Значну роль відіграють громади. На жаль, це не зробили у низці міст, це є підтвердженням, що до війни неможливо бути повністю готовим, - сказала заступниця міністра культури Катерина ЧУЄВА. – Сьогодні у нас є приблизні уявлення про масштаби руйнування об’єктів культурної спадщини: ціла низка міст перебуває в облозі, деякі вже окуповані, що ускладнює зв'язок із органами виконавчої влади. Кілька днів тому ми втратили зв’язок із маріупольською громадою – не знаємо, який масштаб там. Значна кількість втрат пов’язана із застосуванням важкої артилерії, ракет, бомбардування.
Експерт зазначила, у селищі Іванків на Київщині повністю згоріла будівля музею творчості Катерини Приймаченко і достеменної інформації про долю колекції картин наразі немає; в Охтирці вибуховою хвилею пошкодили будівлю місцевого краєзнавчого музею 1902 року – це один із найдавніших музеїв України; внаслідок вибуху пошкоджено Чернігівський обласний історичний музей ім. Василя Тарновського, а також архітектурна пам’ятка будівля-монумент ХХ століття – колишній кінотеатр ім. Щорса; пошкоджена будівля ХІХ століття садиби-музею Василя Попова у Василівці на Запоріжжі; зазнала ураження Святогірська лавра на Донеччині; уражена пам’ятка архітектури Дерев’яна Покровська церква 1862 року у селі В’язівка на Житомирщині; пошкодження зазнав храм Різдва Богородиці 1862 року на Житомирщині; пряме влучання зруйнувало будівлю драмтеатру у Маріуполі; згоріла дерев’яна церква 1878 року на Київщині у селі Заворичі, яка теж мала статус пам’ятки архітектури... Невідомими залишаються долі музеїв на непідконтрольній території України.
За словами заступниці міністра, фахівці документують настільки, наскільки це можливо, верифікують інформацію.
- Державна платформа для збору інформації про пошкодження та руйнування прив’язана до сайту Мінкультури. Ми розробили форму, у яку необхідно вносити дані – їх потрібно заповнювати правильно, аби згодом використовувати. У базі зафіксовано перевірену інформацію про 59 об’єктів, база поповнюється, - розповіла заступниця міністра. Вона також наголосила, що міністерство просить громадян не поширювати інформацію про переміщення об’єктів культурної спадщини, зокрема, музейних колекцій, адже це наражатиме і людей, які їх зберігають, і самі колекції на небезпеку.
За словами Катерина Чуєвої, вони можуть стати мішенями мародерів та ворогів. Також експерт додала, що об’єкти культурної спадщини в Україні хочуть захистити емблемами Блакитного щита – це статус посиленого захисту. Для цього ведеться робота із ЮНЕСКО: згідно з міжнародними нормами, якщо відбувається руйнування такого об’єкту, це є прямим свідченням воєнного злочину проти культурної спадщини.
