Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

Випробування природою

Для адаптації до змін клімату експерти радять кожній ОТГ уже нині готувати плани та заходи збереження природних ресурсів
17 березня, 2021 - 20:17
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Експерти вважають, що всі екологічні питання дозріють в Україні до 2030 року, зокрема питання з водою. Поки в країні ще витримує інфраструктура, зміни клімату — очевидні, але ще справляємося. Основні виклики постануть перед громадами. На сьогодні більшість громадян в Україні розуміє важливість адаптації до змін клімату: за даними Київського міжнародного інституту соціальних досліджень, 82% українців вважають зміни клімату важливими, 10% — основною проблемою. Проте мало в яких громадах створюються програми адаптації до цих змін і ведеться хоч якась робота.

Нині на сайті Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів оприлюднено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до змін клімату на період до 2030 року. Після її затвердження необхідно буде створити план заходів, при цьому кожен регіон, навіть громада, має розуміти і враховувати специфіку свого регіону в своїх програмах.

«КОЖЕН ДОЛАР, ВКЛАДЕНИЙ У ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗМІН КЛІМАТУ, ЕКОНОМИТЬ ШІСТЬ ДОЛАРІВ»

За словами начальника відділу політики адаптації до зміни клімату та кліматичної звітності Міндовкілля Михайла ЧИЖЕНКА, сьогодні навіть багаті країни не можуть розробити документ, що охоплював би всі питання: «Ми розробили Стратегію екологічної безпеки та адаптації до змін клімату до 2030 року. Це рамковий документ, після його прийняття буде підготовлений план заходів. Дуже важливо розуміти, що в нас відбувається на рівні громад і регіонів. Україна — дуже різноманітна, в нас навіть у межах однієї області можуть бути різні завдання, різні нагальні проблеми. Ніхто краще за громаду не розуміє питання, які їм слід вирішувати».

«Ризики для національної безпеки в контексті змін клімату — це економічні втрати, втрати людського здоров’я через нестачу води, втрати промисловості, домогосподарств, втрати врожаю, втрати від лісових пожеж, втрати від почастішання стихійних лих, втрати біорізноманіття, загроза продовольчій безпеці, втрати від затоплення прибережних зон, — наголосила національна координаторка ЄС/ПРООН EU4Climate Вікторія ЯШКІНА — Сектори, які є найбільш вразливими — це водні ресурси, сільське господарство, інфраструктура, лісова галузь тощо. Нам необхідно бути готовим до стихійних лих. Проте нині в Україні — низький рівень реагування на загрози, відбувається точкове розв’язання проблем. Також відсутня технічна база, неготовність гідрометслужб збирати показники для оцінки поточних змін клімату, низький рівень обізнаності громад. Україні потрібні кваліфіковані кадри з питань адаптації до змін клімату, які розумітимуть, як впроваджувати стратегію, в що вкладати фінанси. Кожен долар, вкладений у попередження змін клімату, економить шість доларів. Зокрема, торік ми були свідками великих стихійних явищ в Україні: це пилова буря в Києві, повені в Західній Україні (збитки оцінені в три-чотири мільярди гривень), пожежі на Луганщині, торнадо на Житомирщині, посуха на Півдні України. За прогнозами, до 2100 року можуть бути підтопленими і порти, і курортна зона, і території природно-заповідного фонду, берегові зони. Громади все більше страждатимуть, тому вони мають знати про заходи для запобігання цьому».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як додала Вікторія Яшкіна, до загроз для громад на найближчі роки зараховують тепловий стрес через перегрів (переважно в містах, де погано циркулює холодне повітря), води буде менше, а її якість може гіршати. Для прикладу: в тих районах міст, де є зелені насадження, температура зазвичай на три-шість градусів нижча, ніж там, де їх немає. До того ж підвищуються ризики підтоплення через непристосованість інфраструктури.

ЩО ГРОМАДИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ БЕЗ ФІНАНСУВАННЯ?

В Україні сьогодні налічується 1469 громад. Нещодавно Асоціація об’єднаних територіальних громад провела дослідження, чи приймаються на місцевих рівнях програми з запобігання змінам клімату. На жаль, поки над цим переважна більшість керівників громад не задумується.

«Ми ставимо перед собою мету, щоби кожна громада знала, що їй робити в попередженні змін клімату. Загалом тема цікава для переважної більшості громад, не можна сказати, що над цим не задумуються. Але коли ставимо питання, що ж робиться в цьому напрямі, чи є у вас стратегічні чи поточні плани — схвально відповідають дуже мало, — розповіла Валентина ПОЛТАВЕЦЬ, виконавча директорка Асоціації об’єднаних територіальних громад. — Такі програми є у великих містах, у маленьких таких програм депутати не приймають. Винятки — громади, які є в угоді мерів. Це громади, які на крок-два йдуть попереду, вони вже проаналізували те, що відбувається, і можуть стати прикладами того, як організовувати роботу. Ми сформували теми, до яких слід привернути увагу тих, хто ще не задумувався. Запропонували шість. Зокрема, вони стосуються економіки, енергозбереження, як залучати до цього громадськість. Наступним кроком ми хочемо розробити програму дій, дружньої до довкілля».

Вона зазначила, що представники громад хочуть запропонувати своє бачення розмежування повноважень у сфері охорони довкілля між Міндовкіллям і місцевою владою — де повноваження делегуватиме держава, де громада сама має обирати, як опікуватися певними питаннями.

«Доведеться провести багато роботи. Хай якою б гарною була стратегія, все доведеться реалізовувати на місцях, без роз’яснень це не зробити. Ключові питання — це питання забезпечення водою, відсутність інколи питної води у верхніх горизонтах, низький рівень води в малих річках. У деяких громадах прийнята стратегія спасіння малих річок. Зелені насадження і лісові масиви — це справжня проблема і для великих, і малих, і середніх міст. Важливим питанням є збереження болотних угідь, створення заповідних територій, збору й утилізації відходів, зокрема — небезпечних», — зазначив заступник голови Асоціації об’єднаних територіальних громад Олексій РЯБОКОНЬ.

Керівники територіальних громад свою пасивність пояснюють відсутністю коштів. Натомість фахівці наголошують, що вже сьогодні, за відсутності грошей або при невеликому фінансуванні, можна зробити дуже важливі речі для покращення місцевого клімату. Зокрема, створити планувальну документацію, узгодити дії з сусідніми ОТГ; почати відновлювати полезахисні смуги, розчистити малі річки, русла, берегти питну воду, зберігати рослинний покрив, збільшити площі неорних земель за рахунок збереження лук, лісів та водно-болотних угідь.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: