Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист, політичний і громадський діяч

Як «народжувати» ідеї та перетворювати їх на капітал

Обговорювали представники новостворених територіальних об’єднаних громад на Всеукраїнському практичному форумі в Тульчині
13 червня, 2017 - 11:02

У малих містах України нині мешкає понад 50% населення. Але різниця у комунальних та соціальних стандартах між обласними центрами, містами обласного значення та районами залишається колосальною. Значною мірою ця ситуація була визначена колишньою політикою Радянського Союзу, яка сформувала залежність економіки малого міста від підприємств, що діяли на його території. І коли більшість заводів та фабрик закрилася чи збанкрутувала, перед громадами постало питання розробки власної стратегії розвитку — в нових умовах. Минуло понад 20 років, перш ніж громади малих міст зрозуміли, що попри низький соціально-економічний розвиток, подекуди навіть депресивний стан, вони мають історичну та культурну спадщину, яка є колосальним ресурсом для розвитку. Як завдяки культурним проектам можна розвивати міста і села, підіймати економіку та поліпшувати інфраструктуру, розповідали новим «агентам змін» об’єднаних територіальних громад українські та закордонні експерти. За приклад взяли І Міжнародний оперний фестиваль OPERAFEST-TULCHYN, який 4-5 червня зібрав у Тульчині до 10 тисяч відвідувачів і став своєрідним культурно-економічним проривом року.

«СУСПІЛЬСТВО ВІДЧУВАЄ ПОТРЕБУ В НОВІЙ ФОРМІ КУЛЬТУРНОГО ВІДПОЧИНКУ»

Ідея «качнути» Тульчин, щоб знайти інвестора для реставрації палацу Потоцьких і відродити туристичний потенціал міста, базувалася на досвіді німецького міста Райнсберг, де багато років поспіль відбувається openair-фестиваль у Райнсберзькому палаці. У 90-х роках, після падіння Берлінської стіни і остаточної демілітаризації міст колишньої НДР, у Райнсберзі було стовідсоткове безробіття і більше 10 мільйонів євро боргів. Саме оперний фестиваль допоміг місту не просто ожити, а прийти до процвітання. За 10 років проведення фестивалю у місті було збудовано 16 готелів і понад 18 ресторанів. За рік 8 тисяч мешканців обслуговують 500 тисяч офіційно зареєстрованих туристів. А завдяки здобутому авторитету і популярності мерії вдалося отримати кошти на реконструкцію палацу.

«Цей досвід ми сподіваємося використати на Вінниччині, тим більше, що Тульчин має багатющий туристичний потенціал. Із ним пов’язані імена таких відомих митців та історичних постатей, як Микола Леонтович та Кирило Стеценко, Іван Котляревський і Павло Тичина, а також славетного полководця Олександра Суворова і декабристів, — розповідає арт-директор фестивалю OPERAFEST-TULCHYN Ірина ФРЕНКЕЛЬ. — За кілька тижнів після того як ми запустили у соціальні мережі проморолик про фестиваль, він набрав більше мільйона переглядів, причому як в Україні, так і за її межами. Це свідчить про те, що суспільство відчуває потребу в новій формі культурного відпочинку. Щоб залучити якомога більше глядачів, ми створили мікс культур — класичної і молодіжної. Визначили, що полюбляє молодь — відкрите повітря, можливість ночувати у наметах, розробили кілька туристичних маршрутів. Також об’єднали митців, які працюють у візуальному жанрі, — це візуальні об’єкти, які допомогли перетворити руїни палацу на мистецькі локації. І у перший день фестивалю Тульчин пережив наплив туристів. У місті вперше за всю його історію виникали пробки. Це означає, що завдяки цій події на культурній мапі України з’явилося нове місто з новою культурною подією, яка впливатиме на формування інфраструктури та розвиток готельно-ресторанного бізнесу».

«ТУЛЬЧИН ОТРИМАВ ПОШТОВХ ДЛЯ ТУРИСТИЧНОГО РОЗВИТКУ»

Проведення фестивалю стало для Тульчина випробуванням у хорошому значенні цього слова. Містяни пережили певний культурний шок, бо велика культура прийшла в провінцію. Серед глядачів оперного фесту були й такі, які ніколи в житті не слухали оперу і не знають жодного оперного співака. Подія спонукала «почухатися» і чиновників. За два місяці підготовки до фестивалю палац Потоцьких нарешті отримав зовнішнє освітлення, у центрі Тульчина відремонтували вулиці і тротуари, розмістили туристичні вказівники, а власники кафе та ресторанів навіть розробили оперне меню.

«У підготовці до фестивалю були задіяні тисячі жителів громади. Усі разом ми за короткий термін зробили те, чого не зробили за роки, — каже голова Тульчинської ОТГ Валерій ВЕСНЯНИЙ. — Історія подарувала Тульчину унікальний палац, який ми повинні використати максимально для розвитку нашої громади — і в культурній, і економічній сферах. Організацією фестивалю займалася обласна влада. Ми ж наводили порядок у місті. Нині налічується до 120 комфортабельних місць в готелях і мотелях. Тульчин отримав поштовх для туристичного розвитку, і тепер головне — не втратити його».

ТРЕНД — МІКРОРОЗВИТОК

Проведення широкомасштабних, міжнародних, загальноукраїнських подій у невеличкому містечку — це приклад, який треба розвинути в масштабах країни, переконаний старший експерт проекту Assosiation4U з питань секторальної політики, консультант з питань оцінки регуляторного впливу та стимулювання ринків Ярослав ПЕТРАКОВ.

«Питання не в тому, що держава може зробити для нас, а в тому, що ми можемо зробити самі для себе, для своїх громад. І, виходячи з цього формату, дуже важливо розуміти, які зараз загальносвітові тренди розвитку, бо нині світ розвивається не через розвиток країн, а завдяки діяльності кожної окремої громади. Це такий собі мікророзвиток. І унікальність ОТГ в тому, що вони є конкурентоспроможними і мають ресурси, які можна монетизувати, — пояснює Ярослав Петраков. — Треба навчитися використовувати культуру як ресурс, а ідею чи події як можливість заробити гроші. Але слід пам’ятати, що культура — це не кінець, це лише початок для розвитку. Першоджерелом є не гроші чи інфраструктура, першоджерелом є люди. Якщо у них є іскра і готовність працювати заради громади, то треба спрямовувати їх на проектну діяльність. Але нині нам потрібна не тільки форма, а й новий зміст. Замало збудувати готель «Хілтон» у малому місті, туристи заради нього не приїдуть, а якщо провести культурну подію, то номери будуть заселені. Інновація для розвитку малих міст — це створення додаткових можливостей. А культурний чи історичний ресурс є у кожному українському місті. Нам із цим пощастило».

«ВИКОРИСТОВУВАТИ НЕСПОДІВАНЕ ПОЄДНАННЯ НЕСУМІСНИХ РЕЧЕЙ»

Директор Інституту культурного менеджменту з Берліна Патрик ФЬОЛЬ каже, що коли зіставляєш німецькі та українські проекти у сфері культури — ніби нічого спільного не бачиш, але це не зовсім так. Як доказ наводить приклад проект «План Z», який відбувся у Жмеринці, подібний багато років тому провели у Нойруппіні (Німеччина). Ефект від проекту для обох міст був позитивним.

«Ми переконали міського голову Жмеринки у доцільності розвивати усі локації, які є в місті, навіть закинуті будинки. І цей неформат додав місту особливості, притягнув туристів. Люди почали по-іншому говорити про Жмеринку. Тепер це не просто залізнична станція, а місто зі своєю фішкою. Подібна історія була і в Нойруппіні, який зумів використати приріст туристів для розвитку громади. Чи вдасться закріпити успіх Жмеринці і Тульчину, який став популярним завдяки оперному фестивалю, покаже час, але вже зараз можна сказати, що це прорив, — каже Патрик Фьоль. — Для успішного проекту не потрібно вигадувати велосипед. Я наводив також приклад на форумі, як одна жінка переїхала з великого міста у село і купила ферму. А згодом за підтримки місцевих жителів почала організовувати там оперний фестиваль. І ця неординарність сколихнула усіх, до села потягнулися туристи звідусіль. Українці поки що не розуміють, як можна вирішити проблеми своїх міст завдяки сучасному мистецтву. Раджу використовувати несподіване поєднання несумісних речей, що дозволяє створити зв’язок між мистецтвом й іншими сферами життя. Але культурний розвиток громад буде корисним лише тоді, коли він буде зосереджений на розвитку громади, а не на туристах. І про це треба пам’ятати».

«ПОТРІБНО ЗАПОВНЮВАТИ ПРОСТІР ЯКІСНИМ ДОСВІДОМ»

Представники з кожної об’єднаної територіальної громади упродовж форуму не лише слухали і занотовували поради та ідеї, а й працювали над формуванням списку культурних подій у своїх громадах, які, на їхню думку, стануть локомотивом розвитку міста. Голова Барської об’єднаної територіальної громади Артур ЦИЦЮРСЬКИЙ, до речі, давній читач газети «День», каже, що барчани робитимуть акцент на історії, бо це безпрограшний варіант.

«Ми зараз у пошуку, визначаємося, як треба розвиватися. Барчанам є чим пишатися — місто має багатющу історію. Наступного року ми відзначатимемо 250-ту річницю повстання Барської конфедерації. А цієї осені до Бара плануємо запросити головного редактора газети «День» пані Ларису Івшину, щоб вона поділилася своїми думками зі студентами і школярами, — розповідає Артур Цицюрський. — На форумі мені сподобалося найбільше, що експерти не лише вихвалялися своїм досвідом, а й розповідали про помилки. Потрібно заповнювати простір якісним досвідом. На жаль, власного ми не маємо, він втрачений або понівечений. Тому зараз працюємо над тим, щоб створити стратегію розвитку громади. Проект розробляється як пілотний на рівні Міністерства регіонального розвитку. Також готуємо генеральний план міста, історико-архітектурний, і все це відбувається паралельно. І рано чи пізно ці пазли почнуть складатися в єдину дорожню карту розвитку громади. Головне — не зупинятися, ні на секундочку».

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, фото автора
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ