Як не стати «цифровим аутсайдером»

Мозок людини — один із найскладніших за будовою та за функціональними можливостями орган і найменш вивчений. Різні спроби знайти взаємозв’язок між матеріальною (фізичною) природою будови мозку та його функціональною активністю поки не дають можливості зробити певний висновок. Мабуть, проблема зводиться до нових напрямків сучасної науки, до особливих колективних процесів у живому організмі, які зрозуміти й описати з позицій сучасної науки і насамперед фізики практично неможливо. Основні процеси в живій природі ґрунтуються на принципово новій фізиці, яка ще не сформована. Сьогодні вчені досліджують, як змінюється діяльність мозку під впливом Інтернету, і вже є цікаві висновки.

УСЕСВІТНЯ ПАВУТИНА ВПЛИВАЄ І НА МИСЛЕННЯ, І НА ПОВЕДІНКУ ЛЮДИНИ

Дослідження медиків переконливо засвідчили, що в тих, хто проводить в Інтернеті багато часу, інтенсивно розвиваються дві частини головного мозку — частина, яка відповідає за короткочасну пам’ять, і центр, відповідальний за швидкі рішення. Проте ті зони мозку, які відповідають за детальний аналіз, глибоке обдумування проблеми, по суті залишаються без навантаження і постійно втрачають навики інтенсивної роботи. Зрештою, залежні від Інтернету люди перетворюються на імпульсивних, не здатних до інтелектуальної праці.

Як повідомляють інформаційні джерела, якщо користувач працює в глобальній мережі десять і більше років, у нього змінюється не лише поведінка, а й спосіб мислення, і найголовніше — змінюється звична робота мозку. Такі люди стають «цифровими аборигенами».

У книжці, що недавно вийшла за кордоном — «Як пережити технологічну зміну мозку», автор Брейн пише: «Оскільки Інтернет зменшує здатність концентруватися і споглядати, то мозок із часом починає чекати надходження інформації в тому вигляді, в якому її поширює всемережжя — у вигляді швидкого потоку часток. Мислення стає уривчастим, читання — поверховим. Користувач лише по діагоналі переглядає заголовки й анотації. І як наслідок — перетворюється на «простих дешифрувальників інформації. А зони мозку, які відповідають за абстрактне мислення та співпереживання, практично атрофовані».

Десятки тисяч років тому мозок людини збільшував свої лобові долі й дав поштовх розвитку мислення і мовлення. Нашим предкам тоді знадобилися підручні предмети для добування та приготування їжі. Мабуть, сьогодні мозок людини має зазнати певної трансформації, оскільки технологічний процес змінює його інформаційне середовище.

Інтернет сьогодні — це дуже серйозна проблема для людини, особливо молодої, — це читання книжок, власне розвиток інтелекту, духовності людини. Виявляється, що читання книжки, статті на звичайному паперовому носієві чи слухання музики, тексту «наживо», без обробки тексту провайдером (інтернет-видання) або цифрова обробка звуку, фотографічного зображення за своїми біоенергоінформаційними впливами на людину істотно різняться.

При цьому слід ще пам’ятати, що читання інформації з комп’ютера — це постійний вплив на організм людини слабких або надслабких техногенних полів самого комп’ютера. Ці поля негативно впливають на властивості зв’язаної, внутріклітинної води організму людини, змінюють її в гірший бік у сенсі її функціональної ролі в організмі людини, особливо функціонування клітин мозку.

ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ МИСЛЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ІНТЕРНЕТУ

Існують гіпотези, що під впливом Інтернету люди стануть інакше запам’ятовувати інформацію; пам’ять стане схожою на систему гіперпосилань; людина навчиться витягувати з підсвідомості інформацію за асоціаціями. Однак незабаром люди стануть менш зосередженими й не зможуть концентруватися на найважливіших справах або довго займатися однією якоюсь важливою проблемою. Стане звичайним фактом поверхове сприйняття нового, невміння зосереджуватися на чомусь конкретному. Передбачається, що «найрозумнішими» стануть люди, здатні знаходити компроміс між умінням концентруватися на важливому і здатністю до багатофункціональності. Мабуть, будуть зміни в освіті. В усякому разі виникає необхідність навчати дітей орієнтуватися у величезній кількості інформації, уміти її фільтрувати, відстежувати й аналізувати.

З’явилися результати досліджень людей, активних користувачів глобальної інформаційної мережі, які свідчать, що Інтернет прискорює роботу мозку аж удвічі, людині легше думати й орієнтуватися в складних ситуаціях та приймати правильні рішення. Нещодавно з’явилася стаття відомого вченого і публіциста з Росії С.П. Капіци, яка називається: «Росію перетворюють на країну дурнів». У статті автор б’є на сполох з приводу того, що скоро в Росії не буде молодих людей, які хоча б зрідка беруть до рук книжку. Нинішня молодь утрачає інтерес до читання книжок про історію, культуру, музику, живопис — одним словом, про історію розвитку свого народу, цивілізації загалом.

Для того щоб у країні діти, молодь знову відчули потребу читати, потрібно, щоб склалося відповідне культурне середовище в суспільстві.

«Колись рушійною силою в розвитку культури була Церква. Люди у неділю йшли до Храму і замість телевізора дивилися на фрески, ікони, вітражі — ілюстрації життя в образах... Сьогодні люди ходять до Церкви значно рідше, а узагальнену картину життя дає людині телебачення. Але ніякої великої традиції, ніякого мистецтва тут немає, нічого окрім мордобою і стрілянини...» — пише С. Капіца.

МОЗКУ ПОТРІБНА ВИСОКОЯКІСНА ВОДА

Організм людини, як і Землі загалом, складається на дві треті з води. Вода в організмі — це внутріклітинна вода, яка і є основою життя клітин організму, та міжклітинна, позаклітинна або незв’язана вода організму. Стосовно клітин мозку, то частка води в їхній структурі дуже велика, є окремі ділянки мозку, для яких зв’язана вода становить 90—95%. Звідси дуже важливу роль грає якість тієї питної води, яку сьогодні споживає людина. Якщо зовнішня, питна вода за всіма своїми біоенергоінформаційними і структурними властивостями не відповідає саме цій внутріклітинній воді мозку, то й функціональна активність, і ефективність самих клітин мозку, а отже й активність мозку, в цілому не відповідатиме природним, біоенергоінформаційно повноцінним властивостям розвитку й функціонування мозку. Вивчення поведінки внутріклітинної води клітин мозку під впливом електромагнітних полів комп’ютерів, стільникового зв’язку та інших побутових приладів, є не лише основною проблемою сучасної фізіології мозку людини, а й неймовірно складною в технічному її виконанні. Це означає, що проблема електромагнітної безпеки мозку людини є, можливо, проблемою безпеки самого існування людини.

З погляду профілактики, оздоровлення людського мозку, людині сьогодні слід уживати особливу питну воду — воду найвищої якості (див. статтю «Вода і мозок», газета «День», №117, 10 липня 2009 р.).

ІНТЕРНЕТ, ІНФОРМАЦІЙНІ ПОЛЯ І МОЗОК ЛЮДИНИ

Часте користування «всесвітньою павутиною» та особливо популярними сьогодні соціальними мережами Інтернету, як однозначно стверджують учені, спричиняють зміну структури головного мозку людини. Дослідження, проведені зі сканування мозку людини, виявили пряму залежність між кількістю друзів у Facebook і розмірами певних відділів нашого мозку (!). Ніхто поки з учених не може сказати, що коли такі зміни наявні, то вони позитивні чи негативні для організму людини. Вважається, що перший, основний відділ мозку, який збільшується внаслідок активного використання людиною Інтернету, — це відділ пам’яті, а другий відділ пов’язаний з розвитком аутизму (!).

В Інтернеті наведені результати дослідження, які опубліковані в журналі Королівського співтовариства біологічних наук, тривимірного сканування головного мозку 125 студентів університетів. Виявилося, що розміри окремих ділянок головного мозку пропорційні як кількості друзів людини в соціальних мережах, як спільних, так і тих друзів, з якими людина справді постійно й активно спілкується.

Як стверджує один з авторів досліджень, доктор Ріота Канаї (Ryota Kanai), «комп’ютер має досить сильний вплив на головний мозок — він розвиває один процес і гальмує інші. Утім, раніше ми не могли сказати те ж саме про Інтернет. Зараз нам належить з’ясувати ще одне цікаве питання — чи будуть ці зміни розвиватися з часом».

Ці дослідження лише на початковій стадії розвитку, проте вже почали з’являтися численні спекуляції щодо шкоди, яку завдають мозку людини сучасні комп’ютерні технології. Є гіпотеза, що Інтернет провокує розвиток аутизму. Фахівці стверджують, що такі висновки робити передчасно. Збільшення відповідного відділу головного мозку ще не означає, що хвороба має розвинутися в майбутньому.

Група китайських учених із Центру магніторезонансних досліджень у місті Ухань сканували мозок 17 дорослих людей, у яких було виявлено інтернет-залежність. Ці результати вчені порівняли з даними 16 здорових людей. Як наслідок, виявили ураження білої речовини головного мозку в ділянках, що відповідають за емоційну обробку даних, ухвалення рішень і когнітивний контроль. Аналогічні зміни білої речовини головного мозку зафіксовані, зокрема, при вживанні алкоголю та кокаїну. За даними єдиної у Великобританії клініки для інтернет-залежних людей та ігроманів, довготривале проведення часу в Інтернеті може вважатися інтернет-залежністю.

На завершення статті наведемо коментар автора монографії «Походження мозку», керівника відділу ембріології НДІ морфології людини РАМН Сергія Савельєва: «Інтернет створює лише ілюзію доступності інформації та технічної оснащеності. У так званих цифрових аборигенів навантаження на мозок безперервно знижується. Від програмістів сьогодні не вимагається того інтелектуального рівня, який був їм необхідний 10—15 років тому. Вони пишуть програми — наче складають кубики. Інтелектуальна деградація за таких умов гарантована».

Мабуть, основною проблемою ХХI століття — століття інформаційних технологій — є екологічна безпека мозку людини. Не хотілося б, щоб вона втратила людські риси свого «Я». Розвиток культури, духовності, інтелекту, науки — це питання майбутнього країни. Держава не може існувати, якщо вона не сприятиме розвитку духовності, культури та інтелекту своїх громадян.