Ти ніколи не розв'яжеш проблему, якщо будеш думати так само, як ті, хто її створив
Альберт Ейнштейн — один з найвизначніших фізиків XX століття

Як організувати толоку для нових лідерів

Жителі мікрорайону 700-річчя Львова вже третій рік поспіль збираються навесні, аби разом навести лад у своєму парку
4 травня, 2018 - 10:33

Вихідні — це завжди хороша нагода зробити щось корисне. Наприклад, взяти участь у толоці. Вечірня втома після неї обов’язково дасть про себе знати. Та гору візьме певне внутрішнє відчуття... Задоволення, напевно. Хоча радше все-таки гордості. Та не за себе, а за тих небайдужих, які у цей день відгукнулися допомогти і пліч-о-пліч працювали разом із тобою. А коли наступного дня ти прийдеш до парку, який ще вчора прибирали і облаштовували із майже сотнею однодумців, то вкотре переконаєшся, що все це було недаремно.

Жителі львівського мікрорайону 700-річчя Львова вже третій рік поспіль збираються навесні, аби разом навести лад у своєму парку. Два роки тому це були буквально декілька людей. Минулого року прийшли більше десяти осіб. А цього року до толоки в парку 700-річчя долучилася майже сотня небайдужих жителів. Як вдалося залучити стільки людей? І чим взагалі є сучасна толока? Відповіді на ці та інші запитання спробую дати в кількох наступних абзацах.

ЕВОЛЮЦІЯ

Толока як колективне весняне прибирання в містах і селах — соціальне явище, притаманне далеко не лише українцям. Саме походження слова це підказує, адже, як переконують лінгвісти, запозичили ми його з балтійських мов.

Отож, «толока» означає робити щось спільно, разом. Толока — давній український звичай та найбільш поширена форма колективної взаємодопомоги. Недарма в народі казали: «Без толоки — як без руки: ні хати не зробиш, ні сіна не скосиш». Раніше толоки організовували лише на селі для виконання термінових робіт із залученням значної кількості осіб: для збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків тощо. Деколи толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, доріг тощо). На різних історичних етапах значення цього слова дещо відрізнялося. Наприклад, за панщини толока застосовувалася як додаткова робоча повинність кріпаків. Однак це не знищило і не спотворило добру традицію.

Що таке толока сьогодні? Передовсім, зауважу, що це не суботник. Традиція цього явища набагато глибша, ніж у поняття, яке започаткував Ленін у своїй статті «Великий почин», де він пафосно розповідав про «героїзм робочих у тилу», «комуністичні суботники» і «нову людину, яка задля народної влади працює безоплатно».

Толока — справа абсолютно добровільна. Суботник — акція формальна і контрольована раніше комсомольськими та компартійними організаціями. Прийти на толоку — означає проявити небайдужість. Прийти на суботник — значить у черговий раз продемонструвати вірність і слухняність режиму.

Тішить, що нині частіше лунають запрошення не на суботник, а на традиційну українську толоку. Та, на жаль, відголосів радянського минулого вистачає і сьогодні. Керівництво деяких закладів продовжує займатися «вихованням мас», відправляючи підлеглих на громадські роботи в добровільно-примусовому порядку.

ГОЛОВНИЙ СЕНС — В СОЦІАЛЬНОМУ НЕТВОРКІНГУ

Отже, повертаюся до нашої толоки. Парк 700-річчя Львова — головний герой уже мого не першого матеріалу в «Дні». Нагадаю, що заклали цей парк ще в середині минулого століття на торфовищах заплави річки Полтва. Згодом це місце заросло і стало звичайною лісосмугою. Відновлювати парк розпочали 2016 року. Тоді ініціатива жителів із його відродження перемогла у конкурсі в рамках Громадського бюджету Львова. Втім, роботи попереду залишається ще дуже багато.

Толока — хороший шанс не тільки для того, щоб облагородити територію, а і мобілізувати та згуртувати локальну спільноту, наприклад, мешканців одного мікрорайону. Ця спільнодія допомагає побудувати горизонтальні зв’язки в громаді, які так необхідні для її розвитку. Гадаю, що головний сенс сучасної толоки саме в соціальному нетворкінгу. Треба розуміти, що в сучасному світі всі ми взаємопов’язані тонкими ланцюжками, тому реалізуємося й генеруємо зміни саме через взаємодію. Колись на толоку збиралися здебільшого люди, які знали одне одного. Зараз на таких заходах найчастіше гуртуються люди, які раніше були незнайомі, або ж ті, хто нарешті зміг «розвіртуалити» свою «дружбу» в соціальних мережах. Наприклад, саме на толоці я познайомився вживу з багатьма однодумцями, з якими раніше товаришував лише у «Фейсбуці». А щиро поговорити після декількох годин праці за тарілкою свіжозвареного на вогні козацького куліша завжди набагато цікавіше, ніж скупе листування у месенджері.

ШІСТЬ ПРАВИЛ

У цей день було зроблено ще багато інших корисних справ безпосередньо для парку. Зокрема, розчищено частину парку від зайвих пнів, гілляк та дерев, зібрано кілька центнерів сміття, посаджено дикий виноград і вічнозелений плющ на головному вході... Перелік цей ще можна продовжувати. Та цікавіше буде поговорити про інше. Як же залучити людей? Як так зробити, аби твій голос у соціальних мережах із запрошенням на толоку таки виявився почутим?

По пунктах своїми порадами ділиться співорганізатор толоки у парку 700-річчя Львова Юрій ШАНДРА:

1 Передовсім, необхідно зібрати біля себе кількох ініціативних мешканців, які розділяють твоє бажання навести лад у парку.

2 Створити подію у «Фейсбуці» — залучити друзів, лайки і поширення.

3 Подія почала розвиватися. Тепер можна подумати і про партнерів. У будь-кого є великий список знайомих, тому треба відкрити його і спробувати зрозуміти, чим би вони могли тобі бути корисними. Однак слід не забувати, що завжди бажано щось віддати натомість. Як мінімум, це може бути реклама в рамках організованої події: наприклад, банер або інші рекламні елементи залученого партнера. Отож, обов’язково слід звернутися до медіа (місцеве радіо, телебачення, інтернет-ЗМІ, а краще — до всіх відразу), місцевого фотографа, магазинів неподалік (у будівельних крамницях можна отримати робочі рукавички, а в продуктових — перекус для учасників, адже толоки віддавна супроводжувалися смачним частуванням).

4 Напишіть список речей, які вам потрібні. У переліку слід вказати інвентар, його кількість і прописати власників, аби потім повернути річ, яку ви у когось позичили. Усі речі мають бути підготовлені та завчасно перевірені. Наприклад, протестувати варто електропилу, колонку для музики тощо, аби під час толоки не виникло зайвих форс-мажорів.

5 Прописати план і поставити відповідального за виконання кожного пункту робіт. Таким чином організація буде більш структурована і кожен займатиметься попередньо підготовленою ділянкою, справою (посадка дерев, прибирання тощо).

6 За умови хорошого планування на толоці все буде прекрасно. Пропоную вести перелік учасників толоки, в якому б вони, зокрема, вказували свою електронну скриньку (це стане у пригоді в майбутньому, наприклад, для розсилки новин/прохань щодо парку). До речі, якщо серед тих, хто записується у список, організувати розіграш якогось фірмового сувеніра з емблемою (в нашому випадку парку), то, повірте, охочих записатися буде значно більше. Людина отримує пам’ятний подарунок, а ви — список активних осіб для вашої спільноти, яких можна залучати до майбутніх подій.

Також важливо робити фотографії під час толоки. Потім на сторінці події в «Фейсбуці» треба зробити заключний пост з яскравими світлинами. Про хорошу справу необхідно розповісти, продемонструвавши іншим свій приклад. Зокрема, це сприятиме тому, щоб наступного разу до вашої толоки долучилося ще більше зацікавлених і небайдужих.

Дмитро ПЛАХТА, «День», Львів. Фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments