Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини
Ярослав Стецько, один із провідників українського національно-визвольного руху

Як врятувати дитину від цькування в інтернеті

Україна — в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11—15 років. Але механізми протидії є
29 травня, 2019 - 11:33
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Інтернет-технології стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. В три роки малюки самостійно дивляться мультики на YouTube, а першокласники шукають необхідну інформацію за допомогою Google, спілкуються в соціальних мережах. Проте популярність інтернет-ресурсів, крім позитивних моментів швидкого доступу до необхідної інформації, призвела до зростання кількості порушень прав та поширення недостовірної й конфіденційної інформації.

На жаль, більшість дітей не володіють інформацією про небезпеку інтернету й не мають сформованої онлайн-культури. Тому часто вони не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. А батьки та вчителі своєю чергою не знають, як реагувати на це.

ВИПАДКИ З УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

Старше покоління, зокрема бабусі та дідусі, часто заперечують, для чого дітям інтернет... Намагаються обмежити доступ до смартфона чи комп’ютера. Проте в світі сучасних технологій діти про можливості глобальної мережі дізнаються значно раніше за своїх батьків. Зупинити процес глобалізації не можливо. Можливо лише пристосуватися до змін та навчитися правильно використовувати сучасні технології.

Невміння орієнтуватися в онлайн-просторі навіть порівнюють із невмінням писати та читати. Так, жартівний обмін школярів фотографіями через телефон або суперечки в групах у Viber часто переростають у справжнє цькування, шантаж, агресію. Нерідко діти під час уроків або на перервах фотографують одне одного в незручний момент, виставляючи фото в соціальні мережі з образливими підписами «по приколу». Але насправді — це злочин, який має назву «кібербулінг».

Так, дожартувались школярі в Київській області. Наприкінці минулого року на сайті OLX у розділі «Собаки» з’явилося оголошення про продаж дитини. На фото був зображений підліток, що закриває обличчя від фотографа. Все це відбувалося просто в школі. Оголошення мало грубий підпис, у якому йшлось про те, що діти «продавали» однокласника. Випадок був кваліфікований як хуліганство, справою зайнялась кіберполіція.

Подібна історія на різних дітей може подіяти по-різному. Одні пройдуть усе та стануть сильнішими, а інших це може зламати. В Дніпрі був випадок, коли в жарт студенти розклеїли в місті брехливі оголошення про однокурсника. Хлопець не впорався з психологічним напруженням, у нього розпочалася депресія і пізніше шизофренія...

ЗАГАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

Пам’ятайте, саме в родині закладаються основи поведінки дитини в світі, й віртуальний простір не має бути винятком. Ваша дитина — це зона вашої відповідальності. Батькам варто приділяти серйозну увагу онлайн-вихованню дітей й підвищенню їхньої обізнаності про загрози інформаційного середовища.

Україна — в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11—15 років. За цим показником ми лишаємо далеко позаду не лише Данію чи Норвегію, а й Угорщину з Грецією.

Через соціальні мережі інформація поширюється миттєво. Один клік — і принизливі фото, відео, пародійні зображення, чутки стають абсолютно публічні. Кіберагресори можуть цілодобово залякувати своїх жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки.

Діти часто не розповідають про булінг, бо бояться, що будуть покарані за «донос». Це захоплює агресора, і його методи стають більш жорстокими і завдають усе більшої шкоди жертві. Часто кібербулінг завдає навіть більшої шкоди, аніж побиття.

ЩО ТАКЕ КІБЕРБУЛІНГ?

Кібербулінг — це новітня форма агресії, що означає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Кібербулінг має кілька проявів, жоден із яких не можна ігнорувати:

• надсилання погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;

• демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;

• створення груп ненависті до конкретної дитини;

• пропозиція проголосувати «за» чи «проти» когось у образливому опитуванні;

• поширення (спам) відео та фото порнографічного характеру;

• провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (це можуть бути група смерті на зразок «Синій кит»).

СПОСОБИ ЗАХИСТУ

Захиститися від кібербулінгу допоможе довіра. Саме так! Налагодьте з дитиною дружні стосунки, щоб вона не боялася розповісти вам усе те, що з нею відбувається.

Проте не забувайте про батьківський контроль. Робіть це обережно, зважаючи на вікові особливості дітей (для молодших — обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших — час від часу переглядайте історію браузеру).

Застерігайте від передачі інформації в мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків — мають бути збережені в секреті.

Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі — правда.

Розкажіть про правила поведінки в мережі. В інтернеті діти мають бути такі самі, як і в реальності, зокрема, виховуйте в дітей повагу до себе та співрозмовників.

Головне, станьте прикладом для дитини.

ПОКАРАННЯ

Якщо уникнути булінгу не вдалось, пам’ятайте про відповідальність за булінг як для тих, хто його вчиняє, так і для тих, хто просто спостерігає.

• Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи — штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин.

• Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб — штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи строком від 40 до 60 годин.

• Якщо булінг (цькування) вчинить дитина у віці до 16 років — відповідатимуть її батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

• Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Не бійтесь захищати свої права, вони гарантовані законом! Статтею 3 Конституції України передбачається: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Також cтаттею 28 гарантується право кожного громадянина на повагу до його гідності.

ПРИКЛАД ЗІ ШТАТІВ

Сполучені Штати Америки, наприклад, надзвичайно продуктивно працюють над цією проблемою. На сьогодні ще не ухвалений федеральний закон, який гарантував би захист від кібербулінгу, але кожен з 50-ти штатів має законодавство, яке певним чином регулює кібербулінг. У 20-ті штатах передбачена кримінальна відповідальність за інтернет-знущання.

Ключовий механізм, через який пропонують реалізувати положення законодавства, — це навчальні заклади. В кожному штаті, крім Монтани, закон наділяє повноваженнями адміністрацію шкіл для ідентифікації випадків кібербулінгу та формування формальних та/або неформальних заходів дисциплінарного впливу на інтернет-агресорів. У 15-х штатах такий вплив поширюється і на поведінку поза школою.

У деяких штатах, наприклад, у Колорадо, закон зобов’язує адміністрацію шкіл прийняти так звані кодекси безпеки (Safe School Plan), які передбачатимуть всі заходи та міри відповідальності, що застосовуватиме навчальний заклад з метою боротьби проти кібербулінгу.

* * *

Небезпека кібербулінгу підсилюється специфікою інтернет-середовища: анонімністю, можливістю фальшувати ідентичність, мати величезну аудиторію одночасно, тероризуванням жертви будь-де і будь-коли. Куди звертатися за допомогою? Департамент кіберполіції Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України та реагує на всі випадки кібербулінгу та небезпеки в онлайн-просторі: +380 (44) 374 3713.

За правовою консультацією звертайтесь до правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» 0800 213 103 та захищайте свої права разом з Мін’юстом!

Станіслав КУЦЕНКО, очільник київської юстиції
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ