Найніжніші рослини прокладають собі шлях через найжорсткішу землю, через тріщини скель. Так і доброта. Який клин, який молот, який таран може зрівнятися з силою доброї, щирого людини! Ніщо не може протистояти йому.
Генрі Девід Торо, американський письменник, мислитель, натураліст, громадський діяч

Як запобігти кліматичній катастрофі?

Експерти обговорили, які зміни чекають на міста і як до них підготуватись
14 листопада, 2019 - 10:20
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як світові кліматичні зміни впливають на нинішню буденність та які способи адаптації до цього середовища і попередження подальшої зміни кліматичних умов — ці питання днями стали предметом обговорення низки експертів під час тематичної пресконференції в Києві.

Адже поступово ті зміни, про які ми думали, що вони жодним чином нас не зачеплять, стали актуальними і все більш чітко нагадують про себе. Наприклад, наразі вже можна спостерігати збільшення теплого періоду на три тижні, адже тепла погода в нашому регіоні для початку листопада — це вже аномально, стверджує кандидат географічних наук Віра БАЛАБУХ, завідувачка відділу прикладної метеорології кліматології Укргідрометінституту.

Представниця організації 350.org Інна ДАЦЮК наполягає: «Нам дуже потрібно залучення людей до розуміння цієї проблеми. Люди не розуміють питання зміни клімату і яку загрозу воно несе, але з іншого боку хвилюються через посухи, повені, буревії, смерчі, які не лише набирають «лайки» в інтернеті під жахливими відео, а й завдають значних економічних збитків. Люди бачать цю проблему, але не пов’язують її зі змінами клімату».

І розуміння цієї проблеми важливе не просто для населення загалом, а так само влади на місцях. Для вирішення питання невдовзі відбудеться форум мерів, на якому представники 50 міст будуть думати, яких заходів уже вживають на міському рівні і яких буде вжито в майбутньому, повідомив Ілля ЯРЕМЕНКО, голова Української кліматичної мережі. Тобто з одного боку стоїть питання про те, щоб зменшувати зміни клімату, а з іншого — є вже незворотні зміни, до яких Україні потрібно адаптуватись, до речі, на цю тему також відбудеться форум, зокрема у Львові 28—29 листопада.

Які шляхи адаптації міст є зараз і як не погіршити кліматичні умови ще більше? Семен ПОЛОПАЙ, засновник проєктної групи Zemlia, вважає, що має бути проведена локальна оцінка вразливості до природних катаклізмів, адже в кожному місті вони можуть бути різними. На жаль, сьогодні ускладнене прогнозування погоди через скорочення пунктів спостереження, а якщо ми не знаємо, що на нас чекає, то відповідно і підготуватись не зможемо. Наступним кроком стане розробка стратегії усунення проблеми, але передусім має адаптуватись мережа екстреної допомоги, яка наразі застаріла і вже не відповідає наявним загрозам.

Актуальним питанням є озеленення: через забудови міст «сірий» масив почав значно переважати, а метою має бути зосередженість на зелено-блакитних екосистемах, наголошують експерти. Для адаптації можна облаштовувати зелені дахи і фасади, крім озеленення самих вулиць. Відсутність кущів, нижнього лісового ярусу в парках, який є в дикій природі, спричинила поширення алергенів і комах, які не притаманні нашій місцевості і раніше просто не могли тут вижити. Із проблеми озеленення випливає інша: системи водостоків не витримують злив, які останнім часом накривають Україну. Тут варто взяти приклад з Берліна, який бореться з тією самою проблемою. Вони використали систему розвитку «Місто, як губка», яка передбачає ті ж зелені насадження, а також архітектурні маневри, що зменшують дощову централізацію потоків води, які власне і завдають великих економічних збитків. Заходи, яких варто вжити вже зараз, — це кожному постаратись допомогти екології власноруч, не чекаючи, поки влада почне діяти. «Крапля дощу потім стає річкою, тому кожен має щось робити», — закликає Семен Поломаний.

Зміни відбуваються значно швидше, ніж прогнозувалось, і боротись з цим буде важко. Це вплинуло на дефіцит водних ресурсів, на проблеми з посівними культурами... І якщо в нас середня температура в рік до кінця століття підвищиться на 3,2°, то на полюсах ці показники можуть бути удвічі більшими, — наголосила Віра Балабух.

За словами Євгена Колішевського, керівника ГО «Голос природи» з м. Кам’янське, кліматичні умови стають не лише питанням комфорту, а й безпеки: через посилення опадів захоронення урану рухаються до Дніпра з Кам’янця набагато швидше, ніж прогнозувалося.

Василь СЕМЕНЧЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ