Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Європа — це наш дім, і ми хочемо будувати його власноруч»

Ініціатива Europe on Track цей рік присвятила темі сталого розвитку та зміни клімату
05 квітня, 10:33
ФОТО З ФЕЙСБУК-СТОРІНКИ організації Europe on Track

Не один раз українці чули про сталий розвиток і важливість екологічної складової. Проте як це працює на практиці?

В Європі для поширення цих знань велику роль відіграє неформальна освіта. Україна теж поступово долучається до європейських тенденцій, зокрема завдяки міжнародним молодіжним організаціям. Наприклад, 4 — 6 квітня в межах проекту Europe on Track від організації AEGEE в Києві працюють представники Бельгії, Швейцарії та Болгарії. Вони проводять лекції та воркшопи на тему сталого розвитку й збереження довкілля.

Ми вирішили більше дізнатися про цей проект, тому зустрілися з одним із організаторів Europe on Track у Києві Станіславом МАГУЛОЮ. А також розпитали учасницю проекту Алієнору ПІРЛЕ, яка прибула до столиці, про її пріоритети щодо сталого розвитку.

ЯК РЕАЛЬНО ПРАЦЮЄ «ЄВРОПА БЕЗ КОРДОНІВ»

— У чому специфіка AEGEE, що ініціювала проект Europe on Track?

Станіслав МАГУЛА: — AEGEE — це міжнародна організація, яка об’єднує близько 165 різних представництв по всій Європі. Вона була створена 1985 року у Франції. Тоді молодь була дещо невпевнена, не знала своїх пріоритетів. Тому AEGEE засновувалася, щоб направити студентство, збільшити його мобільність. Загалом понад 30 років вона популяризує такі ідеї, як Європа без кордонів, підтримує культурний обмін, неформальну освіту. 

Київському представництву вже більше ніж 23 роки. Ми пов’язані напряму з європейською ланкою організації, тому що в нас немає національного рівня. Тобто не існує AEGEE-Україна, є лише AEGEE-Європа й далі — Лондон, Париж й інші міста. Це підкреслює ідею Європи без кордонів, те, що всі ми творимо мережу об’єднаних міст. І це вирізняє нас з-поміж інших організацій.

Кожні три роки ми обираємо чотири напрями діяльності, на яких організація фокусується найбільше. На 2017 — 2020 роки ними є громадянська освіта, європейське громадянство, тобто поширення європейської культури, рівність прав і розвиток молоді.

Для втілення цих цілей проводимо різні заходи, зокрема Літні університети. Ми намагаємося дати молоді максимальний спектр того, чим вона може займатися в позауніверситетський час. До того ж ми часто кажемо, що Європа — це наш дім, і ми хочемо будувати його власноруч. Ці ініціативи — хороший шанс для реалізації таких задумів.

Коли на Генеральну асамблею організації, що відбувається восени і навесні, приїжджає близько тисячі молодих людей із різних країн — це справді шанс побачити, наскільки великі речі може робити молодь, об’єднавшись. До речі, двічі Генеральна асамблея відбувалася в Києві, у 2009 та 2015 роках. Тож ми теж організовували такі великі саміти — до нас приїжджали близько 600 людей. І ми намагалися зустріти їх із максимальною українською гостинністю.

20 КРАЇН, БІЛЬШ НІЖ 10 000 КІЛОМЕТРІВ

— Яка головна мета проекту Europe on Track?

С.М.: — У Раді правління AEGEE у Києві я відповідаю за зовнішні зв’язки, тому координую Europe on Track. Проект засновано 2012 року. Кожного разу він присвячений новій темі, тож і мета дещо відрізняється. Наприклад, 2017-го нею була популяризація громадянської освіти, зокрема прагнення «достукатися» до Європейського парламенту, щоб вони включили у свій порядок денний пункт про збільшення громадянської освіти в школах. Адже бачимо, що в нас молодь часто-густо не готова до дорослого життя: вона політично не орієнтована, легко піддається впливу, не вміє аналізувати тощо.

Цього року на Генеральній асамблеї на Сицилії обрали нову тему — «Сталий розвиток. Зміни клімату». Тож завданням є підвищити обізнаність населення щодо цих питань, показати, наскільки шкідливим може бути стратегія, коли люди не дбають про довкілля, а живуть лише у своє задоволення.

— Що включає  цей проект?

С. М.: — Раніше в подорож містами Європи з лекціями та воркшопами відправлялося дві команди з трьох людей (де один виконує роль журналіста, другий — оператора, а третій — фотографа). Цього року, оскільки це ювілейний, п’ятий старт, у проекті беруть участь три команди по три людини. І маємо рекордні показники — 20 країн, більш ніж 10 000 кілометрів.

Ще рекордним став цьогорічний конкурс — подалося близько 700 людей. І хоч назва проекту Europe on Track, учасники можуть бути з усього світу. Зокрема, до дев’яти найкращих увійшли одна дівчина з Канади, одна — з Індії, хлопець із Філіппін. Є представник із Єгипту і, звісно, молодь із Європи. До України приїжджають представники з трьох країн — Бельгії, Болгарії та Швейцарії. 

Щодо витрат, то амбасадорам оплачується все, окрім подорожі від їхнього місця проживання до місця старту. Цього року це були Салоніки в Греції. Там відбулася чотириденна конференція на тему екоміст, були представники влади. І звідти всі три команди вирушили по своїх маршрутах — на захід, північ, схід. За місяць вони зустрінуться в Кракові на нашій Генеральній асамблеї, яка відбуватиметься з 24 до 29 квітня.

Значно посприяла в організації Europe on Track підтримка Interrail — це загальноєвропейська мережа залізничного сполучення, яка дає змогу за єдиним квитком подорожувати різними видами транспорту.

— А хіба Україна до неї «під’єднана»?

С. М.: — Так, допомога Interrail більш помітна на прикладі інших європейських країн. Щодо України, то ми ще не є частиною цієї мережі. Це стало причиною, чому наша держава так довго не брала участь у Europe on Track, цього року лише вдруге. За таких умов достатньо дорого відправити амбасадорів до України, оскільки подорож, яка за межами географії Interrail, відбувається коштом AEGEE.

Однак ми вирішили, що не можна тільки через це не направляти до нас амбасадорів. Тому зробили краудфандингову кампанію. Кожен міг пожертвувати гроші, щоб дати можливість представникам із інших країн поїхати не тільки в країни, де діє квиток Interrail, а й в Україну чи Білорусь. Ми зібрали значну суму, і це дало змогу покрити більшість організаційних витрат.

КОРИСТУЄШСЯ ТРАНСПОРТОМ — САДЖАЙ ДЕРЕВА!

— Яку саме інформацію представлять амбасадори в Києві?

С. М.: — Насправді далеко не всі українці знають, що таке сталий розвиток. Тому ці воркшопи направлені на те, щоб максимально простою мовою пояснити, що це таке і що треба змінити в нашому суспільстві. Усі наші амбасадори обрані не випадково. Вони вже якось відзначилися у своїх країнах як активісти екологічної сфери. Тому зможуть не просто розказати вивчений матеріал, а й поділяться власним досвідом, підкажуть, що саме ми могли б покращити. Адже, наприклад, Бельгія і Швейцарія пішли далеко вперед у цьому питанні.

Та й сам проект — ілюстрація того, як можна бути дружнім до довкілля. Бо Europe on Track — повністю СО2-нейтральний. Оскільки учасники подорожують різними видами транспорту, то в повітрі через це будуть певні викиди вуглекислового газу. Тому в кожному місті амбасадори висаджуватимуть дерева, щоб компенсувати забруднення повітря.

Мені здається, саме такі малі кроки зможуть у майбутньому дати великий імпульс. Ці заходи, можливо, не всі й не одразу, але дають поштовх, щоб люди потроху змінили своє ставлення і до споживацтва, і до довкілля.

«НЕФОРМАЛЬНА ОСВІТА НАДИХАЄ МОЛОДЬ ДІЯТИ»

Алієнор Пірле, представниця з Бельгії, яка завітала до Києва завдяки проекту Europe on Track, прокоментувала мотивацію команди так: «Ця тема особливо важлива для нас, оскільки пов’язана з нагальними проблемами, які можуть бути вирішені лише завдяки співпраці усіх. Через брак освіти і просто обізнаності з теми сталого розвитку багато людей не піклуються про захист довкілля. Тому ми вважаємо, що неформальна освіта відіграє важливу роль у зміні цього, сприяючи обговоренню екологічних питань та надихаючи молодь діяти».

Найважливішою ініціативою задля сталого розвитку команда Алієнор Пірле вважає інвестицію в постачання питної й збільшення якості водопровідної води. «Люди зазвичай не усвідомлюють це, але щоб виробити будь-який інший напій, ми повинні використати величезну кількість свіжої води, — додає Алієнор. — Крім того, кількість пластикових пляшок дуже критична, й цикли переробки повинні значно покращуватись скрізь. Нині переробляється лише 9% усієї пластмаси».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати