Захист дисертацій чи профанації захистів?

Ця історія тягнеться довше, ніж рік, і серед науковців набула потужного розголосу. Йдеться про імітацію діяльності двох спецрад луганського вишу, який зараз працює в Рубіжному, — при захисті дисертацій зі спеціальностей «Патологічна фізіологія» та «Медична біохімія». Це питання не один раз обговорювалось на засіданнях Атестаційної колегії МОН, починаючи з червня 2017 року, і дотепер остаточно не вирішено. Розглядали його і на останньому засіданні Атестаційної колегії МОН 20 березня, де мав нагоду побувати «День».

Чому така увага до цього випадку? Власне, ми дізналися про попередні засідання колегій МОН, зокрема про засідання 1 лютого цього року, яке викликало багато дискусій, а потім нас здивувало, чому така начебто зрозуміла історія розтягнулася в часі. Отже, що не так?

ЗАЇЖДЖЕНА ЕКСПЕРТНА «ПЛАТІВКА»

Вкидання бюлетенів пачками, підробка підписів, «мертві душі» — таке можливе у процесі не тільки виборів, а й захисту наукової роботи. Відомості про порушення під час захисту дисертацій у ЛДМУ з’явились ще 2016 року. У лютому 2017-го на засіданні експертної ради МОН вирішили створити комісію з перевірки тамтешніх спеціалізованих вчених рад.

Комісія виявила масштабні порушення. В її висновку, який має на руках «День», зокрема, йдеться, що на відео захистів зі спеціальності «Патологічна фізіологія» видно навіть без додаткової експертизи, як вчений секретар бере декілька бюлетенів, робить відмітки в кожному і всі кидає до урни.

Також із відео зрозуміло, що члени спецради, які числяться як присутні, насправді відсутні, включаючи проректора з наукової роботи закладу Ірину Комаревцеву та її чоловіка. До речі, вони вдвох входять до складу спецрад як зі спеціальності «Патологічна фізіологія», так і «Медична біохімія».

На захистах зі спеціальності «Медична біохімія» здійснювалися аудіозаписи. Наявність «мертвих душ» встановлено й у цій спецраді ЛДМУ. Наприклад, там числилась людина, яка звільнилася з вишу ще на початку 2015 року й відповідно до запису в трудовій книжці працює в так званій «ЛНР», або ті, хто жодного разу не був на засіданні спецради і взагалі в Рубіжному. Крім заяв про це саме від так званих членів цієї спецради, у певних випадках у цьому особисто переконався перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець, що він підтвердив на засіданні 20 березня 2018 року.

І вже геть дрібницею виглядає те, що на сайті ЛДМУ авторефератів дисертацій не опублікували у визначений термін, як вимагає наказ МОН.

Всі порушення були зафіксовані у присутності співробітника Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування.

Тож комісія запропонувала скасувати рішення спецрад відповідно до пункту 26 Положення про присвоєння наукових ступенів шести здобувачам, яким науковий ступінь ще не було присвоєно на попередніх колегіях.

Усі факти грубих порушень були детально представлені на попередніх колегіях. Здавалося, єдина можлива реакція міністра на такі факти — сказати, що всі дисертації, захищені з такими порушеннями Порядку присвоєння наукових ступенів, не можуть бути затверджені.

ПОПРИ ДОКАЗИ ПОРУШЕНЬ...

Але далі почали відбуватися цікаві речі. Двом особам, які захистили дисертації зі спеціальності «Патологічна фізіологія», з огляду на грубі порушення під час захисту і відповідний висновок експертної ради, скасували рішення спецради ще у червні 2017 року. Водночас до цього, попри одноголосний негативний висновок експертної ради, Атестаційна колегія рішення луганської спецради затверджує. Ще дві дисертації, захищені з порушеннями нормативно-правових актів, чомусь вирішують направити на колективне рецензування, а потім затверджують на засіданні колегії 1 лютого 2018 року. Одна з них, теж зі спеціальності «Патологічна фізіологія», — саме та, де на відеозапису зафіксовано вкидання декількох бюлетенів вченим секретарем. Інша — зі спеціальності «Медична біохімія», де комісією встановлено невідповідність стенограми аудіозапису. Зафіксовано, як мінімум, що чотири члени спецради відсутні на захистах, а їхню участь протягом усього процесу як попереднього розгляду дисертації, так і захисту сфальсифікували. З приводу цього випадку на колегії 1 лютого співробітник Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації кадрів і ліцензування Ігор ШПИЛЬОВИЙ зауважив: «Таких доказів є чотири. Є запитання, поставлене однією особою, а у стенограмі воно порізане на трьох».

Водночас директор департаменту Андрій ШЕВЦОВ коментує це так: «Але дискусія була? Була». Так звана дискусія з виступами і запитаннями від людей, які не були на жодному засіданні, справді була.

Раніше у пресі висвітлювався такий факт, що керівництво департаменту намагалося приховати висновок комісії з перевірки фактичної діяльності спецрад луганського закладу і перешкоджало членам комісії його підписати. Виглядає так, наче департамент зацікавлений у затвердженні цих дисертацій.

Зрештою, залишилися на розгляді ще чотири дисертації, захищені в луганському закладі в останній час із порушеннями відповідних нормативних документів.

ФЕНОМЕНАЛЬНЕ ВІДЕО АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ

Відео із засідання Атестаційної колегії МОН за 1 лютого цього року зібрало на YouTube 6,7 тисячі переглядів, наукове середовище гуділо після цієї події. У чому секрет?

На цьому засіданні прозвучало багато цікавого, наприклад, заступник голови Атестаційної колегії Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ каже: «Робити винним пошукувача не можна. Це девальвація нашої ради. І буква закону, якийсь там документ, він не вартий того, щоб ми це робили».

А пропозиція іншого члена Атестаційної колегії пана Власюка була наступною: «Треба удосконалити процедуру, щоб через звернення однієї людини колегія не стояла на вухах».

Це стосувалося саме дискусії навколо фейкових спецрад Луганського медичного університету. Дивні коментарі та пропозиції від членів Атестаційної колегії. По-перше, зовсім не одна людина, а комісія з шести професорів надала висновок із доказами суцільної фальсифікації всього процесу атестації кадрів у спецрадах цього закладу. По-друге, як це так, що не треба виконувати закон?

Дивно було чути на засіданні 1 лютого й зацікавлених осіб, яких запросили на колегію, зокрема батьків однієї дисертантки, котрі, зрозуміло, емоційно захищали свою доньку.

Також на всі засідання Атестаційної колегії МОН потрапляє проректор із наукової роботи ЛДМУ Ірина Комаревцева. Насамперед вона звинувачує тих, хто викриває фальсифікації, в бурхливій діяльності спецрад ЛДМУ. Засідання колегії 20 березня, де ми побували, не стало винятком.

І АМЕРИКАНСЬКОГО ПОСЛА ЗАЛУЧИМО

На засіданні Атестаційної колегії МОН 20 березня питання щодо луганського вишу було останнім, його віднесли до «Різного». Заступник міністра освіти і науки Юрій РАШКЕВИЧ надав докази фальшування  аудіозаписів. Відсутні записи зрештою привезли до МОН на вимогу міністра Лілії Гриневич, чому на засіданні колегії 1 лютого дуже противилася Ірина Комаревцева.

Юрій Рашкевич почав виступ з аналізу захисту дисертації пані Бондаревої, чиїм науковим керівником була якраз Ірина Комаревцева. Проведений аналіз показав, що аудіозапис містить яскраві ознаки монтажу: «нарізки», виразні паузи саме там, де виступають або ставлять запитання відсутні на захисті члени спецради.

«Фонограма є змонтованою, не є цілісною, містить ознаки фальсифікації. Моя пропозиція — скасувати рішення спецради», — так підсумував Юрій Рашкевич.

Спрямування досліджень доктора технічних наук Юрія Рашкевича протягом багатьох років — адаптивні технології перетворення структури мовних сигналів, тобто він є фахівцем із цієї теми. До того ж, міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ зауважила, що в МОН готові віддати записи на експертизу правоохоронців.

Продовжити виступ Юрію Михайловичу завадила проректор ЛДМУ Ірина КОМАРЕВЦЕВА. Вона заявила, що поліція перевіряла аудіо і нічого підозрілого не виявила. «Я працюю з силовими структурами і працюватиму. Написала листа на ваше ім’я, Ліліє Михайлівно, президентів НАН і НАМН, до НАБУ і на ім’я посла Сполучених Штатів», — прокричала пані Ірина.

МОН У ПОШУКАХ НОРМАТИВНИХ ВИМОГ

Отже, на останньому засіданні Атестаційної колегії все йшло до питання про скасування рішення спецрад щодо наукових робіт, які захищалися таким дивним чином. Але серед членів Атестаційної колегії є думка, що пошукувачі стали жертвами ситуації і потрібно оцінювати саме роботи — чи мали місце там плагіат, фальсифікації тощо. А як же нормативна база?

У Порядку присвоєння наукових ступенів є два важливих у даній ситуації пункти. Так, у пункті 7 ідеться: «Спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість схвалених нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їхнього захисту. У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присвоєння наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради».

Пункт 26 стверджує: «Якщо під час проведення експертизи дисертації встановлено порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, то МОН скасовує рішення ради про присвоєння наукового ступеня, вживає заходів зокрема...»

На Атестаційній колегії МОН 20 березня знову апелюють до «аж» у пункті 7. Тобто скасування рішення спецради — це крайня норма, не обов’язкова в даній ситуації. Але тоді виникає питання, яке ще може бути «аж», якщо наявні докази присутності «мертвих душ», підробок підписів та повної фальсифікації на кожному етапі розгляду дисертацій у спецраді?

Більше того, існує пункт 1.9 Положення про спеціалізовану вчену раду, де зазначено: «У разі порушення радою вимог нормативно-правових актів з питань присвоєння наукового ступеня доктора чи кандидата наук МОНмолодьспорт скасовує ухвалене радою рішення...»

На це заступник міністра освіти і науки Роман ГРЕБА каже, що МОН не може керуватися цим Положенням про спецраду, бо його затверджувало Міністерство освіти і науки, молоді та спорту ще 2011 року. Зараз такого відомства не існує — його розділили на МОН і Міністерство молоді та спорту. Але тоді виходить, що спецради працюють без нормативів, які регулюють їхню діяльність. Як таке можливо? До речі, багато нормативно-правових документів, які використовуються міністерством зараз, затверджувались, коли існувало Міністерство молоді та спорту.

Так чи інакше, Лілія Гриневич наголосила, що на наступному засіданні Атестаційної колегії потрібно поставити крапку в цьому питанні. Відбудеться це у квітні.

*  *  *

Скоріш за все, ви вже втомилися читати про ці перипетії. На втому і роздратованість дотичних осіб, здається, і розраховують у Луганському державному медичному університеті. Коли постійно влаштовуються затяжні й безрезультатні розбірки — мало хто це витримає. Але крапку в цій історії можна було поставити рік тому. «Діти», як їх називали на колегії, вже могли б повторно захиститись — і довести, що їхні дисертації класні й вони самі їх писали, якщо це так. Більше сил учасників експертної ради та Атестаційної колегії пішло б на розвиток науки. А її долею в цій історії, здається, переймаються лише окремі вчені.

Чому чотири дисертації з луганського вишу зависли в МОН? Не будемо вдаватися до теорій змов, але зараз міністерству потрібно довести, чи здатне воно захищати українську науку. Фальсифікація дисертаційних справ фактично є фальсифікацією державних документів. А така фальсифікація — це вже кримінальний злочин та відповідна стаття Закону. Звісно, що Міністерство освіти і науки повинно приймати рішення відповідно до чинного законодавства.

У ногу з прогресом

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Якщо ви хочете підтримати українських науковців, хоча б морально, долучайтеся до Маршу за науку, який пройде у Києві 14 квітня. Хода стартує о 14.00 у парку імені Тараса Шевченка.

Глобальний Марш за науку започаткували у США у 2017 році на противагу політиці президента країни Дональда Трампа. Акція спрямована на захист наукових досліджень і проти псевдонауки. Ініціатива настільки сподобалась людям по всьому світу, що тоді марш відбувся у понад 600 містах, зокрема у Києві.

Цього року традиція закріплюється: в Іспанії, Нігерії, Канаді, Чилі та багатьох інших країнах на суботу заплановано понад 230 заходів на підтримку науки.

Марш у Києві пройде під неофіційним гаслом «Хто врятує світ від катастрофи?». Відповідь, яка мається на увазі, — «Учені». Учасники події ретельно готуються до неї, обіцяють креативні костюми і плакати. Більше того, учені охоче розкажуть про свою роботу — щоб переконати, що наука в Україні є і треба її підтримувати.