Зазираючи в майбутнє

Читаючи про наукові відкриття, завжди слід тримати в голові відомий афоризм Айзека Азімова: «Найбільш хвилююча фраза, яку можна почути в науці, — це зовсім не «еврика!», а «ось це забавно»...»

Час від часу — приблизно раз на 20 — 30 років, відповідно до періодів соціальних трансформацій, — суспільство накривають хвилі заперечення прогресу. Зараз вони переважно не настільки потужні та актуалізовані, як, наприклад, відомий рух англійських луддитів, але теж широкі й резонансні. Люди, які ще двісті років тому, найімовірніше, не дожили б свого віку через голод, хвороби і злидні, розлого і розумно обґрунтовують «історичну відсутність» ба навіть «неможливість» прогресу, а їхні думки читають, схвалюють і поширюють ті, хто ще півтора століття тому не пережив би власного дитинства через епідемії, сто років тому не мав би змоги нічого прочитати через тотальну неписьменність, а тридцять років тому не мав би доступу до цієї інформації через відсутність глобальних комунікацій. Втім, релігія деградації, смерті й зубожіння, окремим видом якої є рух заперечення прогресу, жодним чином не страждає від невідповідності реальності, бо базується на такій простій і зрозумілій людській емоції, як страх змін. І протистояти цьому може лише інша притаманна людині риса — цікавість.

Цікавість завжди була ключовою рисою людства, нестримне бажання знати — як все влаштовано? — завжди було рушієм розвитку, воно відрізняло людину від усіх інших видів живих істот на Землі, зрештою призвело до розвитку наших адаптивних здібностей і зробило зі слабкої істоти домінуючий вид на планеті.

Системна, інституціалізована наукова діяльність є квінтесенцією цього прагнення, тому вона залишається запорукою конкурентної переваги окремих спільнот і відповідає глибинним внутрішнім прагненням людини.

Щороку науковці отримують багато різноманітних результатів, які складаються в нескінченне мереживо взаємопов’язаного системного знання. Саме це системне знання забезпечує культурний розвиток, технологічний поступ — те, що ми визначаємо як цивілізацію. На цьому спільному інтелектуальному і культурному полі зростають найвидатніші мрійники й відбуваються найбільші прориви у майбутнє.

2018 рік не став винятком. Він приніс людству багато різноманітних наукових і технологічних результатів у різних галузях.

ЩО ДОСЛІДЖУВАЛИ НАУКОВЦІ І ЩО ЦІКАВИЛО ЗАГАЛ

З точки зору статистичних показників, підбивати підсумки 2018-го ще трохи зарано: деякі важливі дані, зокрема дані про публікації, будуть доступні в повному обсязі лише за кілька місяців, коли будуть наповнені бази реферативних журналів і великі міжнародні моніторингові проекти зберуть і опрацюють цю інформацію. Сьогодні можна говорити переважно про попередні, оцінювані дані. Ось, наприклад, зараз можна приблизно сказати, що протягом 2018 року було опубліковано понад два мільйони 900 тисяч наукових статей, що на кілька відсотків більше, порівняно з минулим роком. Серед них найбільше статей — понад 15% — було опубліковано в галузі інжинірингу і технологій; до 14% — з інформатики; близько 12% — з фізики та астрономії; 11% — з біохімії, генетики і молекулярної біології; 10% — з хімії; менше, ніж 9% — із соціології та антропології; близько 8% — з математики; 7% — із сільського господарства й біотехнологій; до 5% — з наук про Землю; менше, ніж 3% — з мистецтвознавства та соціогуманітарних наук. На інші предметні галузі припадає менше, ніж по одному-двох відсотках від загальної кількості публікацій. Цей розподіл приблизно відображає кількість нових результатів (які, до певної міри, можна вважати відкриттями) в різних галузях науки, показує інтерес науковців до різних напрямків науки та уявну перспективність окремих галузей.

При цьому, звісно, не варто забувати, що найцікавіші результати, які й набули найбільшого розголосу в медіа, було отримано в межах міжгалузевих та міждисциплінарних проектів, і подання їх як результатів у тій чи інший галузі є дуже умовним.

Разом з тим, у широку світову пресу, у провідні видання новини про наукові відкриття потрапляли близько 300 разів, у середньому — чотири-шість разів на тиждень. Цікаво, що найбільше новин продукували відкриття в галузі фізики та астрономії — майже 30%, на другому місці за популярністю стоять новини в галузі біології та медицини — майже 17%, екології і наук про Землю — близько 11%, інформатики — близько 8%, інжинірингу і технологій — 6% і соціальних наук — близько 4%, інші галузі науки продукували менше, ніж один-два відсотки новин.

Ця різниця між розподілами продуктивності науковців за різними напрямками та увагою медіа до наукових результатів показує як різницю в усвідомленні прогресу, так і те, що саме насправді цікавить і турбує суспільство сьогодні найбільше.

Різниця усвідомлення полягає в тому, що, грубо кажучи, науковці вперто підштовхують людство в наступний технологічний устрій, а людей цікавить ціна, яку за це доведеться заплатити, і персональна вигода, яку кожен із нас зможе з цього отримати. Коло інтересів окреслено порядком денним, який складається із дослідження космосу, проблем здоров’я та якості життя, екології та кліматичних змін і розвитку новітніх технологій — як віртуальних, так і реальних. І це, мабуть, нормальна ситуація, бо такою є суперечлива природа людини...

ФІЗИКА ТА АСТРОНОМІЯ

Виокремити серед усіх наукових результатів, отриманих 2018-го, якісь найголовніші чи найцікавіші, — то є дуже непроста річ. І кожен науковець або аналітик, мабуть, запропонує свій перелік, спираючись на власні переконання, світогляд, досвід і професійні деформації.

На мою думку, на звання досягнень року 2018-го можуть претендувати кілька кластерів важливих результатів, здобутих науковцями цього року.

У традиційно цікавій і важливій для людства галузі фізики та астрономії сталося кілька помітних подій, які є результатом попереднього системного багаторічного розвитку.

Без сумніву, окремо слід відзначити результати дослідження Марса як такі, що традиційно привертають увагу людства. У січні науковці Геологічної служби США повідомили про відкриття під поверхнею Марса великих запасів водяного льоду. У листопаді вони представили докази на основі досліджень марсоходу Curiosity в кратері Ґейл, що на ранньому Марсі було багато води. І вже 19 грудня NASA повідомило про успішну посадку марсіанської місії InSight та розгортання сейсмометра на Марсі.

Також цікавим і перспективним результатом планетології слід вважати серпневе повідомлення про те, що вченими оголошено про перші прямі докази наявності водяного льоду на поверхні Місяця, який було виявлено в окремих постійно затінених областях.

У вересні було повідомлено, що дослідники отримали докази того, що сполуки фосфору, які є ключовими компонентами життя, продукуються в міжзоряному просторі й поширюються Всесвітом — відтак вони могли потрапити і на ранню Землю, що істотно впливає на наші уявлення про зародження та еволюцію життя.

У лютому вчені повідомили про відкриття нової форми світла, яка може містити поляритони, що може бути корисним для розробки квантових комп’ютерів.

2018-го тривали дослідження бозону Хіггса в межах експерименту ATLAS і CMS у CERN, зокрема, у серпні офіційно повідомили про перше спостереження народження та розпаду бозону Хіггса.

ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНЖИНІРИНГ

Ці галузі упродовж 2018-го бурхливо розвивалися. У січні інженери Техаського університету в Остіні         — у співпраці з вченими Пекінського університету оголосили про створення пристрою пам’яті завтовшки в один атом.

Серед важливих технологічних досягнень також слід відзначити те, що 6 лютого компанія SpaceX здійснила перший запуск надважкої ракети Falcon Heavy на геліоцентричну орбіту. При цьому дві з трьох ракет першого ступеня успішно повернулися на Землю.

БІОЛОГІЯ ТА МЕДИЦИНА

Тут 2018-го було зроблено традиційно багато. Зокрема, дослідники з Університету Рокфеллера винайшли новий антибіотик, який здатен боротися з резистентними штамами бактерій. Наприкінці серпня дослідники Китайського університету Гонконгу повідомили про новий спосіб управління наноботами, який базується на управлінні поведінкою роїв і спрямований на виконання складних завдань у мінімально інвазивних операціях. У листопаді китайські вчені повідомили про народження дівчаток-близнят Лулу і Нани, які стали першими у світі генетично відредагованими дітьми. Їхні гени були відредаговані, щоб протистояти вірусу ВІЛ.

ЕКОЛОГІЯ І НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ

У цих галузях продукувалося багато цікавих результатів, що стосувалися впливів людини на довкілля та ескалації небезпечних явищ. Зокрема, 8 жовтня IPCC (Міжурядова група експертів з питань змін клімату. — Ред.) опублікувала спеціальну доповідь про глобальне потепління, попереджаючи, що «швидкі, далекосяжні й безпрецедентні зміни в усіх аспектах життя суспільства» необхідно контролювати, щоб утримати глобальне потепління на рівні, нижчому за 1,5°C.

СОЦІОГУМАНІТАРНІ НАУКИ

У цій сфері також можна виокремити кілька приголомшливих результатів. Так, у липні вчені повідомили про виявлення в Китаї одного з найстаріших кам’яних знарядь за межами Африки, вік якого вірогідно становить 2,12 мільйона років. У вересні було оприлюднено повідомлення про виявлення в Південній Африці найбільш ранніх серед відомих малюнків людини, вік яких оцінюється в 73 тисячі років. У серпні, базуючись на генетичному аналізі викопних організмів, вчені повідомили, що життя могло зародитися на Землі майже 4,5 мільярда років тому, тобто набагато раніше, ніж стверджувалося раніше.

І в підсумку, наукова новина, яка може зацікавити нас під кутом зору контексту. 24 жовтня з’явилося повідомлення, що вчені виявили найдавнішу відому зброю. Її було знайдено в Північній Америці. Це стародавні наконечники списів, вік яких становить 13,5—15,5 тисяч років. Це — уточнений «вік війни», яка сьогодні, як і 13 тисячоліть тому, визначає життя нашого суспільства...

УКРАЇНА: ПРИВІД ДЛЯ ОПТИМІЗМУ

Для української науки, яка робить менше, ніж пів-відсотка внеску в глобальний науковий доробок, і традиційно вже багато років перебуває в середині четвертого десятку країн (у списку з більш ніж 230 країн і територій), за кількістю публікацій 2018-й був важливим, бо саме цього року відбулася знакова подія          — формування Національного фонду досліджень, який має стати базою для реформи національної науки, добігло фінальної стадії.

Про реформу науки — якщо без популістських гасел і радикальних закликів — говорити особливо складно, позаяк якось доволі швидко наш суспільний дискурс виявився настільки спрощеним, що доводиться пояснювати цілком очевидні й ще вчора всім зрозумілі речі. Наприклад, що реформи — це не масові страти під популістські гасла і задоволений регіт натовпу. Реформи для розвитку — це поступові інституційні перетворення. Саме інституційні зміни і є революцією, бо докорінно змінюють систему управління. І саме вони потребують найбільше зусиль, часу, докладання інтелектуальних ресурсів та ретельної підготовки.

Особливо, коли йдеться про реформування інституцій, які, з одного боку, є системотворчими для відтворення і розвитку культурного та інтелектуального самобуття й різноманіття нації, а з іншого — давно перетворилися на корпорації, які здебільшого переймаються самозбереженням і майже не здатні виконувати свою суспільну роль.

Реформування науки та освіти має на меті перетворити їх із чинника стагнації на рушій суспільних перетворень. Що потребує їхньої реінституалізації відповідно до нових соціальних реалій, які склалися як у нашому суспільстві, так і в глобальному середовищі.

Тому 2018-й був для вітчизняної науки позитивним роком: у нас з’явилися реальні підстави сподіватися на те, що ми нарешті виходимо на нормальний шлях розвитку науки. Хоча, безперечно, ми лише зазираємо в майбутнє, жодні зміни — як у науці, так і в суспільстві взагалі — ще не мають незворотного характеру. Отже, попереду багато праці...