Звідки з 'явилося поняття «драконівський» характер?
Східний календар ділиться на 60-річні періоди, що складаються з 12-річних циклів. Кожен з 12 років проходить під знаком якоїсь тварини. Вважається, що вона зумовлює характер і долю людини, народженої в рік цієї тварини. Вірити чи не вірити — діло хазяйське. Але цікаво. Особливо хвилює те, що останній рік століття, яке минає, — 2000-й, якому передрікають різні всесвітні катаклізми, буде роком Дракона. Образ цієї фантастичної істоти з давніх-давен використовувався в емблематиці та геральдиці. У міфах багатьох народів дракон — зле чудовисько, втілення сил пекла. Але в деяких країнах він символізує позитивне начало. Напередодні року Дракона не будемо брати на себе роль астрологів і вигадувати свої або переписувати чужі прогнози. Просто для забави можна спробувати створити для себе певний образ, з яким варто подружитися хоча б на один рік.
ХОЧЕШ ПОЗБУТИСЯ ВОРОГА — ЗРОБИ ЙОГО ДРУГОМ
У драконів все, як у людей. Чому, скажіть, будь ласка, вони вимерли? Та тому, що найперший дракончик був плодом не любові, а ненависті. А було так. Колись дуже давно жив божественний мудрець Каш'япа, який брав участь у створенні світу. Його дружина Віната народила Гаруду (давньоіндійською garuda — пожирач). Дитя з крильцями випромінювало сліпуче сяйво. Боги подумали, що це Агні, i співали йому славу як уособленню Сонця. Що тут вдієш, і боги помиляються. І поводяться, до речі, часом теж дещо дивно. Гаруду вони назвали царем птахів і зробили... конем Вішни, одного з найвищих індуїстських богів. Характер у Гаруди — виявився далеко не ангельським. А сяйво — не благодатним. Тому, мабуть, і щодо нащадка Гаруди — дракона згодом виголосили принцип: «Не все те золото, що блищить».
Інша дружина Каш'япи Кадру народила Нагу — напівбожественну істоту з людською головою та зміїним тулубом. Нага народила нагинят уже з декількома головами. Вони охороняли скарби підземного світу, що їм належали. Діти Вінати та діти Кадру, як нерідко трапляється й мiж людей, коли батько заводить на стороні іншу сім'ю, стали затятими ворогами. Мабуть, не могли поділити спадщину. Вони ненавиділи одне одного лютою ненавистю i знищували, коли траплялася зручна нагода. Не дарма ж кажуть: від любові до ненависті — один крок. І навпаки. Одним словом, хтось із нагів і гарудів зрадив інтереси роду, тобто згрішив. Від цього таємного зв'язку народився перший дракончик. Він був симпатичненький — ну викапаний крокодил Гена. Тільки ще й з ангельськими крильцями. Але його характер, на жаль, дуже зіпсувала вічна, як у Монтеккі й Капулетті, ворожнеча між родичами — гарудами та нагами. А зовнішність спотворилася від надлишку жовчі через нетравлення неїстівних предметів, які дракон часом ненавмисне ковтав. Діти дракона вже не були схожі на симпатягу Гену.
БОЧКУ ОТРУТИ ДОДАЛА ГЕЯ
І все ж таки ця східна лінія — від Каш'япи — набагато добродушніша, ніж західна. Чого тільки не витворяла в молодості Гея (в грецькій міфології богиня Землі). Вона народила таких чудовиськ, що лише від згадки про них кров застигала в жилах. Найстрашніших — дракона Ладона та страховисько Тіфона — вбили Геракл і Зевс. У Тіфона був вигляд просто виплодка пекла: сотня драконячих голів, частина тулуба до стегон людська, а нижче за стегна замість ніг — кільця змій, що звивалися. Тіло покрите пір'ям. Сам бородатий і волохатий. А кожна з горлянок кричить голосами левів, биків, псів і, можливо, макак. Як наші п'яницi. Гея з роками взялася за розум і стала завзятою берегинею древньої мудрості. Але її діти — дракони та змії, не одержавши своєчасно пристойного виховання, стільки наколобродили у своєму житті — просто жах! У царстві богів, на жаль, не було виправно-трудових колоній для малолітніх...
НЕ БЕЗГРІШНІ Й ГЕРОЇ
У міфах і казках народів світу Дракон (Змій Горинич, або семи-дванадцяти-стоголовий Змій) є чудовиськом, яке охороняє незліченні скарби. Воно й зрозуміло: людям завжди бракує грошей. Заробити їх власними руками не кожен уміє, та й не кожен хоче. А те, що є таким омрiяним і недосяжним, завжди набуває гіперфантастичних форм. І, звичайно ж, потребує боротьби. Якби дракон був більш поступливий і не такий жадібний, не наплодилося б стільки героїв, що вбивали його. Але дракон, як і деякі люди, ніяк не міг припинити накопичувати. А це, як ми знаємо, завжди призводить до сумного кінця. Крім того, була ще одна причина, чому треба було вбити дракона. Він мав дуже погану рису — ласувати молодими дівчатами й хлопцями. Подавай йому таку данину на обід, і все тут! Народові, звичайно, набридло терпіти. Але, як завжди, він був просто нещасною, розрізненою масою. Народ чекав свого героя. Серед найвідоміших (можливо, в хронології я помилюся) були наш православний Георгій Побiдоносець, оборонець Росії, герой німецько-скандинавського епосу Сігурд (або Зігфрід), а також божество з японської міфології Сусаноо. До речі, за Сусаноо, як і за Геєю, теж водилися грішки. Хоч і не такі жахливі. Знаєте, що він зробив на радощах, коли в нього одне за одним почали народжуватися гарні дочки та сини? Сусаноо розорив межі й канали на полях брата, сплюндрував своїми випорожненнями священні покої, що призначалися для святкування піднесення богам «першої їжі», і кинув шкуру, зідрану з живого коня, до кімнати, де богиня разом iз небесними ткалями пряла ритуальний одяг... За це хуліганство Сусаноо вигнали з храму. З горя він убив восьмиголове й восьмихвосте чудовисько Ямата-но Ороті i став народним героєм. Можна сказати, бiдолашний дракон йому потрапив під гарячу руку. До речі, нерiдко драконів перемагала не сила й хоробрість сміливців — дракони гинули через свої, ну, суто людські, слабкості.
НЕ ПИЙ БАГАТО — БЕЗ ГОЛОВИ ЗАЛИШИШСЯ
Досить типовим для сюжетів, де дракона вбивають не в сутичці, а завдяки хитрощам, є давньояпонський міф про Ямата-но Ороті. Перше на японській землі подружжя — Асінадзуті та Тенарзуті — розповіло Сусаноо про те, що величезний змій проковтнув їхніх сімох дочок. Божество просить старих віддати за нього восьму дочку. Він перетворює дівчину на гребінь і встромляє його у своє волосся (щоб наречена була з ним). Старому він наказує зварити вісім разів очищене саке (рисову горілку), збудувати огорожу, в ній відкрити вісім воріт, біля кожних воріт спорудити поміст і поставити на кожен поміст повну бочку саке. З'явився Ямата-но Ороті за дівчиною. Куди не тикнеться головами, скрізь горілка. Звичайно ж, наклюкався і заснув. А Сусаноо тут як тут. Порубав змія на шматки, через що «в ріці Хі замість води текла кров».
Тому, відзначаючи прихід року Білого Дракона, хочеться побажати читачам врахувати всі обставини життя й загибелі драконів і зробити правильні висновки. Особливо це стосується нестриманості щодо спиртного.
