Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Анатолій ПОНОМАРЕНКО: Німці готові співпрацювати з нами

заради ствердження основ громадянського суспільства в Україні
20 вересня, 2001 - 00:00


Минулої середи в Берліні відбулось урочисте святкування десятиріччя незалежності України. Того дня Німеччина перебувала в жалобі по загиблих внаслідок терактів у Сполучених Штатах, i Посольство України в Німеччині зробило все можливе, щоб присвячені нашому національному святу заходи пройшли в атмосфері солідарності з США. У конференції «10 років незалежності України — шанси та виклики» взяли участь Державний міністр МЗС ФРН Крістоф Цьопель, інші високі німецькі посадовці, міністр культури та мистецтв України Юрій Богуцький, головний редактор газети «День», уповноважена ВР України з питань прав людини Ніна Карпачова, екс-прем’єр-міністр України Віктор Ющенко. Про інші заходи та значення святкування незалежності України в Берліні «Дню» розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Анатолій Пономаренко.

— Як виглядало в зовнішньополітичному контексті святкування 10-річчя незалежності України в Берліні?

— Берлін є однією з важливих європейських столиць, і ми ще минулого року домовились iз нашим партнером, Німецько-українським форумом, що на річницю незалежності проведемо цілу низку заходів. Минулого тижня в міністерстві закордонних справ ФРН відбулась конференція, присвячена десятиріччю незалежності України. Потім ми разом iз українською діаспорою поклали вінок на могилу президента Західно-Української народної республіки Євгена Петрушевича — це важлива постать у нашій історії. Мабуть, за своїм політичним значенням його можна прирівнювати до президента УНР Грушевського. За участю міністра культури України, представників уряду Берліна та міністерства закордонних справ ФРН було відкрито меморіальну дошку видатному кінорежисеру Олександру Довженку, на одній iз центральних вулиць Західного Берліна — Бісмаркштрассе, 69 — на стіні будинку, в якому він мешкав, коли працював секретарем консульського відділу торговельного представництва Української РСР.

— Це було увічнення пам’яті колеги?

— Певною мірою, так. Я теж колись займався консульською діяльністю й думаю, що для Довженка це було непросто, бо він був творчою людиною. Але він як творча людина використав своє перебування ще й для того, щоб спілкуватися з відомими німецькими митцями. Його друзями були критик Конзвич, класик німецького живопису 20 — 30-х років Гайнріх Цигель. Довженко бував у художніх салонах. Його дуже добре прийняли відомі в той час німецькі кіноартисти й режисери. І результатом цього стало те, що у 30-х роках у Берліні проходили дні культури тоді Української РСР, тут відбулась прем’єра фільму Довженка «Арсенал». Фільм дуже сподобався берлінцям, і зараз один iз кінотеатрів Берліна, який знаходиться на Потсдамер-плац, називається «Арсенал». Це не випадкова назва, — це назва фільму Довженка, яка збереглася до цих часів. Я думаю, що увічнення пам’яті великого кінорежисера має певний символізм не тільки для нас, але й для німців. Це справедливий жест, тому що він нагадує, що великий український кінорежисер був дуже тісно пов’язаний iз німецьким мистецтвом, що культурні зв’язки, які існують в Європі, мають дуже важливе значення і давню історію.

Нарешті, відбулась урочиста акція з концертом та державним прийомом з нагоди 10-річчя незалежності України. На тлі політичних подій, які зараз розгортаються в світі у зв’язку з терористичними нападами у Сполучених Штатах, провести ці заходи було непросто. Ми не знали, як нам вчинити спочатку. В Німеччині було оголошено дводенний траур. Ми порадились iз нашими митцями, що прибули з України, і вирішили не відміняти концерт, не відміняти урочистий акт. У такий складний час важливіше не мовчати, а щось говорити. Я думаю, це нам вдалося, я дуже вдячний нашим артистам, які виконали разом iз німецьким хором музичний твір, який присвятили жертвам цього безпрецедентного терористичного нападу в Сполучених Штатах. І за цим є також певний символізм, бо вони виконували оду з архіву Карла-Емануеля Баха — одного із родичів знаменитого композитора. Ця ода називається «Ода дружбі». За цим є також певний символізм і з іншого боку — цей архів повертається з України в Німеччину.

— Як, на ваш погляд, змінюється ставлення до України в Європі?

— Це, звичайно, непросте питання. Я можу лише сказати, що в залі були депутати німецького Бундестагу, було багато дипломатів та послів інших країн, було багато представників німецького бізнесу, діячів культури — вони всі прихильно ставляться до України. І я думаю, що відзначення річниці незалежності України у Німеччині справді позитивно працювало на імідж нашої держави. На жаль, іноді можна почути й критичне зауваження в бік України. В першу чергу, це стосується питань, пов’язаних iз свободою преси. Я думаю, досить проблематичним питанням залишається існування громадянського суспільства в Україні. Але це дуже добре розуміє керівництво нашої держави, і, я думаю, що під час політичних консультацій між керівництвами обох держав на вищому рівні, Президент Леонід Кучма говоритиме про це з федеральним канцлером Герхардом Шредером (iнтерв’ю вiдбулось 12 вересня — Ред. ). Німці готові з нами співпрацювати, що б допомогти нам стверджувати основи громадянського суспільства в Україні, що сприятиме подальшому просуванню України у європейський простір, наближення до стандартів Європейського Союзу.

Лариса IВШИНА, «День», Берлiн
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ