Гості міжнародної конференції «Демократична революція — через десять років», організованої в Будапешті «Фрідом Хаус», у розмовах з кореспондентом «Дня» висловлювалися як один, що це означає перш за все капітуляцію нинішнього белградського режиму. І що президент Слободан Мілошевич має зійти з політичної сцени.
«Косово обов'язково буде нормальною незалежною державою — але в жодному разі не частиною Югославії чи Албанії, а державою, яка захищатиме права людини, розвиватиме демократію та ринкову економіку», — сказав «Дневі» виконавчий директор Приштинського інституту досліджень розвитку Мухамет Садіку. Лише в такому разі, на його думку, можлива нормальна співпраця Косово з Югославією, Македонією, Албанією та іншими країнами, а отже, — і стабільність у регіоні. Поки що Захід твердить, що про жодну незалежність Косово не йдеться.
Посол Боснії та Герцеговини в ООН, колишній міністр закордонних справ Мухамед Сачірбей був дуже скептичним щодо оголошених намірів створити щось подібне до плану Маршалла для Балкан — «я виходжу з досвіду Боснії, якій міжнародна спільнота дуже багато обіцяла напередодні підписання Дейтонських угод. Але нічого з цього не виконано». За словами Сачірбея, він не має проблем на кордонах, лише коли показує свого американського (але не дипломатичного боснійського) паспорта — і цей приклад свідчить про все. Було оголошено про запровадження програми відродження Боснії вартістю $5 млрд. — але на сьогодні зібрано лише близько $1,7 млрд. Сачірбей також дуже скептично ставиться до відправної точки, з якої вирішуються проблеми направлення міжнародних миротворчих сил до Косово — різне командування над контингентами НАТО та Росії, на його думку, означатиме перш за все поділ Косово. І подальші проблеми — адже росіяни боронитимуть Мілошевича, і Захід не зможе заарештувати його на території, контрольованій російськими військами, не спровокувавши серйозного інциденту.
Взагалі, на думку боснійського дипломата, корінь зла на Балканах — не лише в постаті Мілошевича, але й у підтримці його політики російськими націоналістами.
Генеральний секретар МЗС Чорногорії Мілорад Йовович був у розмові з кореспондентом «Дня» відвертим: Чорногорія також повністю погоджується з тим, що балканську кризу спричинила саме політика Мілошевича. Сьогодні, на його думку, ще існує можливість зберегти на Балканах саме наявну сьогодні кількість незалежних держав. Але... Багато що залежатиме від того, як Белград сприйме останню чорногорську надію — розроблені Подгорицею базові принципи нової угоди між Сербією та Чорногорією, яка перетворює Югославію на конфедерацію двох країн — з проголошенням повної державності Чорногорії, і — що особливо важливо — з повним контролем Подгориці над розташованими в Чорногорії військовими частинами. В усякому разі, сьогодні Чорногорія заявляє, що це необхідно для досягнення стабільності в усьому регіоні і не виключає, що може розглядати й питання про повну державну самостійність.
Що і як буде на Балканах далі — невідомо. Сьогодні, зокрема, багато говориться, що вже не Сербія, а Хорватія, яка має свої проблеми з демократією та розвитком, має стати ключовою державою, що до югославської політики має повернутися її колишній прем'єр-міністр Мілан Панич, президент американської «Ай-Сі-Ен Фармацетікелс». Він свого часу програв сербські вибори Мілошевичу лише через те, що косовари тоді взагалі не голосували. Але якоїсь певної й чіткої програми дій на Балканах світове товариство, схоже на те, просто не має.






