Тим часом у Латвії вважають інакше. Першими проблему порушили «зелені».
Перед литовським посольством у центрі Риги вже третій тиждень триває голодовка
протесту і збирання підписів проти будівництва морського терміналу й за
додаткову екологічну експертизу. Свої підписи поставило вже понад тисячу
чоловік. Серед них — майже всі члени кабінету міністрів на чолі з міністром
закордонних справ Валдісом Біркавсом. Президент Улманіс також приділив
увагу проблемі й наприкінці липня надіслав Адамкусу лист із побоюваннями,
що литовський термінал створить загрозу для довкілля і, зокрема, для рибних
нерестовищ.
І нарешті Адамкус — американець литовського походження, котрий довго
працював в екологічних службах США і заслужив за цю діяльність вдячність
президента Клінтона, — відповідає Улманісу, що проблеми немає. Термінал
будують відповідно до новітніх технологічних досягнень, і його екологічну
безпечність гарантовано. У листі навіть висловлено подив (мовою дипломатії
це означає немало!) у зв’язку з побоюваннями латвійської сторони. Підкреслюється,
що вони необгрунтовані та є віддзеркаленням нерівної конкуренції і політичного
лобіювання. Йдеться про конкуренцію з боку латвійського нафтокомплексу
в місті Вентспілсі.
Стало відомо, що литовський уряд й американська компанія «Вільямс Інтернешнл»
щойно підписали протокол про наміри стосовно придбання третини акцій литовського
нафтотерміналу за $300 млн. Це буде найбільшою інвестицією США в країнах
Балтії. Другу третину акцій запропоновано російському ЛУКОЙЛу, який постачає
Литву нафтою. Як то кажуть, дружба — дружбою, а тютюнець нарізно...
Рига






