Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Берлін і справа Тимошенко

Карл-Георг ВЕЛЛМАНН: Треба розглядати як позитив сильне бажання наблизити Україну до Європи
19 червня, 2013 - 10:54
Карл-Георг ВЕЛЛМАНН: «Ми маємо зупинити холодну війну в Європі, яка все ще триває. Росія бореться за Україну, і Захід діє подібним чином. Тому ми повинні співпрацювати, а не боротися один проти одного»

Останнім часом офіційні контакти між Україною та Німеччиною досить обмежені, й причина цього — негативне ставлення Берліна до того, як у нашій країні вирішують «справу Тимошенко». Яким бачать у Німеччині розв’язання цієї справи? Чи розуміють у Берліні важливість підписання Угоди про асоціацію і для Європи, і для України? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю впливового депутата Бундестагу, члена комітету в закордонних справах, відповідального у правлячій фракції ХДС/ХСС за співпрацю з Україною Карла-Георга ВЕЛЛМАННА, який на чолі німецької делегації брав участь у Першій міжнародній бізнес-конференції «ABC: Ukraine & Partners-2013», що відбулася минулого тижня.

Пане Веллманн, оскільки ми зустрічаємося одразу після завершення бізнес-конференції, то хотілося б почути ваші враження від неї. Чи була вона корисною, на вашу думку?

— Конференція була дуже корисною. Адже на неї приїхали представники понад 60 країн. Тут було багато бізнесменів, політиків. І в нас була дуже добра дискусія, особливо щодо енергетичних питань. Україна є важливою країною для західних інвесторів. І багато з них були тут присутні. Ми мали можливість зустрітися з дуже впливовими українськими політиками, прем’єр-міністром, віце-прем’єром. Це була гарна можливість обговорити економічні та політичні питання.

Чи вплине ця конференція на німецьких інвесторів (які, як відомо, останнім часом покидали український ринок), щоб вони, навпаки, почали заходити з капіталом?

— Так. Деякі компанії наразі інвестують в Україну. Наприклад, Ferrostaal працює в енергетичному секторі. І якщо така велика компанія, як Ferrostaal, іде в Україну, то за нею підуть інші. Тому що вони говорять: зараз можна працювати, ми маємо хороший досвід, і політики в Україні хочуть змінити ситуацію на краще.

Тобто ви бачите, що українські політики прагнуть проводити зміни. А якщо говорити відносно Угоди про асоціацію, чи готова канцлер Німеччини Ангела Меркель підписати її зараз?

— Поживемо — побачимо. Ми працюємо над цим.

Що саме ви маєте на увазі?

— Треба розглядати як позитив сильне бажання наблизити Україну до Європи. Я особисто досить активно виступаю за підписання Угоди про асоціацію. Це дуже важливий рік для України.

Це так. Але, мабуть, і для Європи цей рік є важливим...

— Так, звісно. Україна — європейська країна. Це не Африка чи Азія, це Європа, і Київ — це європейська столиця. Тому, безсумнівно, ви належите до Європи.

Сьогодні на саміті держав Центральної Європи у Братиславі президент Коморовський сказав, що європейські країни мають допомогти Україні зробити все, щоб у листопаді підписати Угоду про асоціацію...

— Так, Коморовський — дуже розумна людина. І ми підтримуємо його. У нас добра співпраця з польським урядом, який активно підтримує приєднання України до ЄС.

І не тільки Польща. Як відомо, зараз підписання Угоди про асоціацію підтримує більшість країн ЄС, за винятком четвірки: Німеччини, Франції, Швеції та Нідерландів. Чи в Німеччині інша позиція?

— Ні, названі вище чотири країни не проти підписання. Вони говорять: у нас є певні умови, які було визначено європейськими міністрами закордонних справ півроку тому. Тож вони чекають, що Україна досягне поступу в реалізації певних реформ у судовій сфері. Ми дуже сподіваємося, що так і буде.

Але ж до саміту лишилося декілька місяців. А реформи потребують багато часу...

— Як завжди, все впирається у час. Якщо не в листопаді, то в березні наступного року. Але якщо вам потрібен час, ви його матимете.

Наскільки важливо для Німеччини при ухваленні рішення про підписання Угоди, щоб Тимошенко була звільнена? Тим більше, що це не така проста справа, як здавалося спочатку.

— Для громадської думки це досить важливо, оскільки це — питання вибіркового правосуддя. Але я особисто проти втручання у судові справи. Я маю на увазі те, що український суд має вирішити справу Тимошенко.

До речі, деякі західні експерти, які часто бувають у Німеччині, розповідають, що справа Тимошенко стала ледь не одним із головних внутрішньополітичних питань країни. Це правда?

— Ні, сьогодні це не так. Ця справа вже не має такої актуальності, іншими словами, вона охолола. Тимошенко — красива жінка зі світлим волоссям. І звісно, це завжди — гарний привід для написання статей. Але було б добре, якби щодо неї ухвалили рішення, яке ми запропонували: відпустити її на лікування до Німеччини. Або до Швейцарії чи до Америки, де б вона могла дістати медичну допомогу. Це якраз те, про що президент Коморовський веде переговори з українським урядом.

Тобто ви вірите, що таким чином справа Тимошенко буде вирішена?

— Я на це сподіваюся. Це краще для психологічного клімату, для громадської думки. Це б багато що полегшило і водночас багато що прискорило б. Я знаю, що це складно для України. Але ви знайшли рішення у справі Луценка. Отже, давайте спробуємо знайти рішення і в цій справі.

А чому Меркель не контактує безпосередньо з Януковичем? Через Тимошенко?

— Ні, не зовсім. Ми визначили умови, і якщо Україна підпише Угоду про асоціацію, тоді будуть дуже нормальні контакти. Хоча, у принципі, нормальні відносини існують між членами уряду. Ми зараз працюємо щодо візиту віце-прем’єра Арбузова до ??Берліна, де він проведе зустріч із членами уряду. Отже, взаємний інтерес існує.

Яке ваше враження про українську опозицію? Чи є продуктивними її дії на шляху підписання Угоди про асоціацію?

— Всі вони виступають за підписання Угоди про асоціацію. І пан Кличко, і пані Тимошенко, і Луценко, і Яценюк та інші. З другого боку, ми зацікавлені в тому, щоб опозиція мала єдиного кандидата в президенти. Але ми зі сторони не можемо втручатися, бо це — українське питання.

Сьогодні деякі українські видання написали, що Захід підтримує Кличка.

— Ні, безумовно, ми не підтримуємо жодного кандидата. Якщо хтось говорить, що Кличко є кандидатом канцлера Меркель, це абсолютно неправильно. Пан Кличко, або обоє Клички, — дуже популярні в Німеччині, тому що вони чудові спортсмени, блискучі боксери. Німці люблять їх обох, але як спортсменів, як чемпіонів із боксу. Я люблю їх також. Проте політичне питання — це інша справа. Але ми не будемо втручатися й казати, що він — наша людина, він — наш кандидат. Ми сприймемо усіх, кого обере український народ на справедливих і чесних виборах.

В Україні чимало експертів вважає, що Меркель зробила помилку на Бухарестському саміті, виступивши проти надання ПДЧ Україні. Чи не повторить вона такої ж помилки цього разу на саміті у Вільнюсі?

— Я не думаю, що це було помилкою. Ви не можете танцювати швидше, ніж грає музика. І це було б занадто рано і надто неорганічно. На мою думку, це було правильне рішення. А надання ПДЧ могло розірвати українське суспільство на частини. Я вважаю, що ми маємо зупинити холодну війну в Європі, яка все ще триває. Росія бореться за Україну, і Захід діє подібним чином. Тому ми повинні співпрацювати, а не боротися один проти одного.

Як це може бути зроблено? Адже Росія намагається фактично відновити Радянський Союз.

— Але тут у першу чергу йдеться про те, що це рішення українського уряду, українського народу. Від вас залежить, чого ви хочете. І ми чуємо від усіх: ми хочемо вступити до Європейського Союзу і в даному разі — підписати Угоду про асоціацію. Зі свого боку ми хотіли б, щоб Росія була близькою до нас. Ми хотіли б мати асоціацію з нею, адже Росія також належить до Європи. З огляду на культуру, історію, цінності — це також європейська країна. От чому ми маємо працювати разом, а не протидіяти одне одному.

До речі, як у Німеччині поставилися до того, що Україна минулого тижня підписала меморандуму про співпрацю з Митним союзом, який передбачає в майбутньому отримання статусу спостерігача?

— Це добра позиція, адже Україна має великий обсяг торгівлі з Росією. Звичайно, тут є інтерес України в митних і податкових питаннях з цим об’єднанням. Я повністю розумію прем’єр-міністра Азарова, коли він говорить: у нас там є торговельні інтереси. І ми не хочемо Україні в цьому заважати. Але абсолютно ясно, повноправне членство в Митному союзі не сумісне з Угодою про асоціацію. Україна відчайдушно потребує модернізації. І ви отримаєте це з боку ЄС. Запитайте в Польщі, яка має досвід із 1993 року. Тепер вона є дуже успішною і процвітаючою країною. І це може бути моделлю для України.

Микола СІРУК, «День», фото автора
Газета: 
Рубрика: