«Безумовно, створення ПРО в Польщі загострить відносини із РФ»

Днями президент Польщі Броніслав Коморовський виступив із заявою про внесення доповнень до закону про модернізацію збройних сил. Ініціатива має закріпити створення національної системи протиракетної оборони в Польщі.

Таким чином, Варшава, по суті, продовжить політику колишнього президента США Джорджа Буша, який планував розмістити 10 ракет-перехоплювачів GBI в Польщі, а також радіолокаційну станцію в Чехії. Ці елементи ПРО мали б захистити США і Європу від атак «проблемних країн» — Іраку, Ірану, Лівії та Сирії. Відповідні угоди було підписано 8 липня та 14 серпня 2008 року. Завершити будівництво планувалося у 2014—2016 рр.

Система ЄвроПРО зазнавала багато злетів і падінь. І завжди перепоною поставала Росія, яка звинувачувала США у вимушеній гонитві озброєнь. Кремль також відзначав: у разі розташування елементів ПРО в Європі — він розмістить ракетні комплекси «Іскандер» в Калінінградській області.

З приходом до влади в США демократа Барака Обами ситуація дещо змінилася. 44-й президент виявився «гнучкішим» за свого попередника, «перезавантажив» відносини з Росією. Обама відмовився від розміщення ПРО в Європі. Натомість, він запропонував створити рухому систему ПРО змішаного (морського і наземного) базування, яка має охопити всю Європу.

Утім, Росії виявилося цього замало і вже на Лісабонському саміті НАТО 2010 року, тодішній президент РФ Дмитро Медведєв запропонував створити спільну систему ПРО, але спіймав облизня.

Одразу ж після цього саміту пролунала заява на той час секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової: «Україна засвідчила не тільки бажання долучитися до створення європейської протиракетної оборони, а й надати свої спостережні можливості як практичний крок участі України в європейській системі ПРО». Трошки згодом Богатирьову «підкоригував» її заступник Степан Гавриш: не зважаючи на устремління України співпрацювати з НАТО, вона також «розвиває стратегічне співробітництво з Росією»...

Сьогодні ж ЄвроПРО дістала нове дихання. За словами аналітика Польського інституту міжнародних справ Яцека ДУРКАЛЕЦА, Польща вдалася до такого кроку, оскільки «протиповітряні пострадянські системи Польщі майже не відповідають сучасним стандартам технологічного розвитку». А одним із пріоритетних напрямків розвитку польських збройних сил є наявність принаймні однієї системи ПРО. «Наявність подібних елементів ПРО дуже важливе для захисту стратегічного середовища від ракетних загроз. До того ж, ці системи не тільки захищають від ракет, а й від ворожої авіації і в цілому підвищують рівень протиповітряної і ракетної безпеки. Однак не варто вважати, що ця система ПРО може нести якусь загрозу Росії. Лунають також думки, що ця ПРО створюється на противагу російським ракетам, які знаходяться в Калінінграді, але я так не вважаю», — розповів «Дню» польський експерт.

Однак з ним не погоджується директор Центру аналізу світової торгівлі зброєю Ігор КОРОТЧЕНКО (Москва). У коментарі «Дню» він зазначив: Росії «абсолютно байдужі» заяви польського керівництва щодо ПРО — росіяни реагуватимуть за кінцевим результатом. «Якщо Польща хоче на законодавчому рівні забезпечити розміщення елементів ПРО — ради Бога! — говорить пан Коротченко. — У Польщі немає національного технологічного потенціалу для того, щоб створювати національну систему ПРО. В будь-якому разі, це буде або у вигляді закупівель конкретних систем, або ж їхнє розміщення відбуватиметься під американським контролем. Тому ми виходимо з тих оцінок, які були оголошені російськими лідерами раніше. До будь-якої країни Європи, яка розмістить на своїй території об’єкти американської системи ПРО, — а російський генеральний штаб вирішить, що це є загрозою для нас — буде вжито відповідні заходи». Під відповідними заходами мається на увазі розміщення на західних кордонах Росії ракетних комплексів «Іскандер», які «призначатимуться для завдавання превентивних ударів у воєнний час по об’єктах системи ЄвроПРО, зокрема і по території Польщі».

Поляки також не приховують, що їхня країна не має достатніх потужностей для створення елементів ПРО без міжнародної допомоги. «Польські підприємства не здатні на це, нам потрібно покластися на технології інших країн. Це може бути, наприклад, придбання американських систем типу Patriot, французької Aster чи ізраїльської системи ПРО. До того ж Франція вже почала з Польщею співпрацю в цьому напрямку для створення радарної системи, яка стане частиною майбутньої ПРО. Але на нинішньому етапі ще не ясно, яку ж саме протиракетну систему обере Польща», — каже Яцек Дуркалец.

Щоправда, такими аргументами навряд чи вдасться переконати Росію, яка щоразу висувала НАТО ультиматум, коли йшлося про системи ПРО в Європі. «Ніякого оборонного характеру ЄвроПРО не має. Північна Корея найближчих 200 років при рівні її технологічного розвитку не зможе створити ракету, яка могла б долетіти до Європи. Тому північно-корейська ракетна загроза — це міф, блеф. Те саме стосується й Ірану, — пояснює російську позицію Ігор Коротченко. — Що ж до інших країн, то коли НАТО заявляє, що 30 чи 28 держав представляють ракетну загрозу — це також міф. Максимум, що можуть дозволити собі деякі з них — мати на озброєнні застарілі радянські ракети типу «СКАД», дальність польоту яких не перевищує декількох сот кілометрів. Для Європи ракетних загроз не існує. Звідси ми робимо висновок: ЄвроПРО створюється для того, щоб впливати на російський потенціал стратегічного та ядерного стримування».

Судячи з розмови з російським експертом, Москву не дуже хвилюють добросусідські відносини. «Перш за все ми оцінюємо військові ризики. Поява у Польщі позиційного воєнного ЄвроПРО означатиме виклик військовій безпеці РФ, — додає пан Коротченко. — Ми не створюємо проблем для Польщі. Польща сама створює їх для себе, зокрема й для своєї військової безпеки, яка ставить ці об’єкти під приціл російських «Іскандерів». Тому, якщо Польща хоче таких проблем, вибачте, це її суверенне право! Росія не буде байдужим спостерігачем, коли створюється потенціал, який може становити загрозу для її стратегічних та ядерних сил. Наші міри будуть у відповідь. Ми нікому не загрожуємо».

Тим часом, учора на з’їзді Демократичної партії США було оприлюднено програму, в якій, зокрема, йдеться й про ЄвроПРО. «Президент працює над створенням системи ПРО в Європі. Ц я система захистить як Європу, так і США від ядерної загрози, яка може надійти з боку Ірану та звідки-небудь ще. Ми віримо, що США і Росія можуть співпрацювати у сфері ПРО, але ми також дали чітко зрозуміти, що рухатимемося вперед у створенні системи, починаючи з кроків, які ми вже зробили в плані розміщення елементів системи у Польщі, Туреччині й Румунії», — йдеться в документі.

Місяць тому Броніслав Коморовський заявив, що своїм рішенням щодо відміни системи ПРО в Польщі, Обама її зрадив. «Ми заплатили високу політичну ціну. Ми не хочемо наступати на одній й ті ж самі граблі. Ми маємо мати протиракетну систему як елемент нашої оборони», — сказав польський президент.

Який же погляд в України на цей конфлікт сусідів?

КОМЕНТАР

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

— Цей крок говорить про те, що Польща піклується про власну безпеку. Поляки підтримали цю ініціативу ще за правління Буша, однак вона так і не була реалізована. Сьогодні Обама знову повертається до ідеї розміщення ПРО в Європі. Та якщо говорити про польську сторону, то тут Польща переслідує свої власні національні інтереси безпеки. В чому вони полягають? Найперше, зміцнення власної оборони, оскільки попередня угода зі США передбачала розміщення не тільки елементів ПРО, а й продаж і передачу системи Patriot — американських комплексів протиповітряної і протиракетної оборони. Таким чином, Польща намагається зміцнити власну протиповітряну оборону. Це також обумовлено і побоюванням поляків, як і країн Балтії, зростанням воєнного потенціалу Росії. З іншого — відсутністю сучасної оборонної інфраструктури НАТО по периметру кордонів Альянсу. Оскільки розширення НАТО було не військовим, а політичним, — у формі єднання нових країн до членства в цій організації. Але далі не було жодного реального розміщення оборонних елементів на території цих країн на випадок, якщо Росія розв’яже агресію проти них. Тобто політичні зобов’язання 5 Статті (Вашингтонського договору. — Ред.) не були підкріплені воєнними планами НАТО щодо оборони країн, які межують із Російською Федерацією. Стурбованість висловлювали і країни Балтії, зокрема щодо порушення їхнього повітряного простору з боку РФ бойовими літаками. В результаті НАТО прийняло рішення про розміщення сил бойового чергування.

Розміщення елементів ПРО у Польщі саме й забезпечує розбудову оборонної інфраструктури. Елементи ПРО не є наступальною зброєю, вони — виключно для оборони території від ракетних ударів.

Розміщення у Польщі елементів ПРО дає їй змогу ближче «прив’язатися» до Сполучених Штатів або ж наблизити інтереси США до Польщі. Це зміцнить партнерські і союзницько-воєнні відносини між ними.

На жаль, українська влада не може зробити жодних висновків із цього. Питання про участь України в ЄвроПРО розглядалося і РНБО. Як видно з інтерв’ю її очільників, Україна може виступати тільки як співпідрядник тих замовлень, які буде мати Росія у випадку якщо будуть підписані контракти на побудову елементів такої системи з РФ. У цьому разі український народ, навіть з боку власного керівництва, розглядається як сегмент російської сторони.

Однак Україна нічого не може запропонувати європейцям. Нас не приймуть до цієї кооперації, оскільки ми репрезентуємо себе як частину російських проектів. У такій воєнно-технічній співпраці Україна, сама по собі, не цікава ні Європі, ні НАТО. Наші технології вже вкрай застріли. Єдине, що Україна може зробити — запропонувати, як і Польща, свою територію для розміщення елементів ПРО. Але це навіть в гіпотетичній перспективі уявити неможливо. Наші перспективи на участь там дуже примарні.

Безумовно, створення ПРО в Польщі загострить відносини з РФ. Але якщо Польща пішла на такий крок, то вона вважає потенційну воєнну загрозу з боку Росії вищою, ніж ризик посилити напруження в політико-дипломатичних відносинах із нею.