Бути «тигром», а не «ханством»

Цієї неділі в Казахстані вибирали нижню палату парламенту — мажиліс. Згідно з попередніми даними, що надійшли вчора на момент здачі номера, за партійними списками лідирує партія «Отан» («Вітчизна», близько 40% голосів виборців), очолювана президентом Нурсултаном Назарбаєвим. Друге місце з 19% голосів у партії «Асар» («Усім світом»), очолюваної донькою Назарбаєва Дарігою. На третьому місці (16%) — помірковано опозиційна партія «Ак Жол» («Світлий шлях»). Семивiдсотковий бар’єр подолав також блок «АІСТ», що об’єднує Аграрну та Громадянську партії. Альянс радикально опозиційних Комуністичної партії та «Демократичного вибору» здобув близько 6%. У виборах взяли участь більше половини зареєстрованих виборців. На 67 місць у нижній палаті парламенту за одномандатними округами претендували 552 кандидати, ще 10 місць у мажилісі будуть розподілені серед тих, хто балотувався за партійними списками. У нинішній кампанії брали участь усі 12 зареєстрованих у Казахстані політичних партій, повідомляє Інтерфакс. Спостерігачі від СНД визнали голосування, що відбулося, легітимним. Спостерігачі від США відзначили, що «ці вибори були найбільш відкритими та конкурентними в історії незалежного Казахстану». Але місцева «Республіканська мережа незалежних спостерігачів» заявила, що всі стадії виборного процесу відбулися з численними порушеннями правових норм.

Парламентські вибори — важлива подія для Казахстану з цілої низки причин. Казахстанська влада, в тому числі особисто президент Назарбаєв, постійно твердить про неприпустимість тотальної стрижки всіх країн під одну демократичну гребінку, закликає враховувати особливості розвитку своєї держави та суспільства. Але при цьому для казахстанської еліти є природним прагнення легітимації свого становища завдяки дотриманню загальноприйнятих норм. Влада повинна зберегти правління шляхом відкритих і демократичних виборів. Прозорі урни, система електронного голосування на 10% дільниць, пам’ятки виборцям, призначення на посаду міністра інформації представника опозиційної партії «Ак Жол» Алтинбека Сарсенбаєва (який, щоправда, вчора подав у відставку через незгоду з результатами виборів) — все це було покликано забезпечити прозорість волевиявлення.

Казахстан прагне закріпити імідж «середньоазіатського тигра», а ніяк не «середньовічного ханства». Нурсултан Назарбаєв, один із головних ініціаторів реінтеграції на пострадянському просторі (зовсім недавно господар саміту СНД), водночас може похвалитися обсягами західних інвестицій в економіку своєї країни. За інформацією посольства Казахстану в Україні, обсяг прямих іноземних інвестицій за період з 1993 по 2003 рр. становив $23,4 млрд. Частка США — 30,7%, Великої Британії — 13,7%, Італії — 7%, Швейцарії — 5,7%. Кілька років тому Сполучені Штати визнали Казахстан країною з ринковою економікою. Зростання казахстанського ВВП минулого року становило 9%. «Казахгейт» — скандал навколо обвинувачень вищого керівництва країни в отриманні хабарів від американських нафтових компаній — усе ще загрожує Астанi неприємностями. Але водночас нафта та інвестиційний клімат здатні забезпечити Назарбаєву досить безболісне висування на президентських виборах 2006 року, на відміну від жорсткої реакції Заходу на референдум, оголошений президентом ще однієї країни ЄЕП — Олександром Лукашенком. Тим більше, що Назарбаєву не доведеться змінювати Конституцію: її нинішня редакція дозволяє чинному президенту балотуватися знову.

Прагнення Астани до всебічного міжнародного визнання втілилося в намірі отримати посаду голови в Організації з безпеки і співробітництва в Європі 2009 року. Що, проте, не завадило президенту Назарбаєву цього літа під час неформального московського саміту разом зі своїми колегами з країн СНД жорстко розкритикувати ОБСЄ. Західна частина ОБСЄ так сформулювала своє ставлення до прагнення Казахстану: «ЄС вважає, що задоволення заявки на головування залежатиме від просування реформ у країні і від того, як Казахстан виконуватиме умови та стандарти ОБСЄ у сфері прав людини, верховенства закону та демократії». Звісно, дотримання вказаних критеріїв у ході парламентських виборів відповідало інтересам Астани. Однак спостерігачі ОБСЄ вважають, що вибори не відповідали стандартам цієї організації, зокрема, в тому, що стосується роботи ЗМІ, заявив учора керівник місії, народний депутат України Ігор Осташ.

Нинішня кампанія мала ще одне завдання — підготовку до президентських виборів 2006 року. Прагнення Нурсултана Назарбаєва вдихнути нове життя у свою стару партію «Отан», розкручування «дочірньої партії» «Асар», спроба визначити нішу для поміркованої опозиції, представленої партією «Ак Жол», оголошена у країні політична реформа, пов’язана з підвищенням ролі парламенту та політичних партій, запровадження виборності акимів нижньої ланки — основні віхи цієї роботи. Багато експертів вважають, що в Казахстані стартував проект «спадкоємиця»: Дарігу Назарбаєву готують у президенти. Очевидно, в керівництві країни є й незгідні з такою перспективою. Однак це не зменшує ролі «Асара» — демонструвати наявність дискусії в лавах влади і подавати електорату певні свіжі ідеї та образи.

Якими є бажання казахстанських виборців? Посольство Казахстану в Україні вважає, що найкрасномовніше характеризують суспільно-політичну ситуацію результати опитувань, проведених Інститутом порівняльних соціальних досліджень «ЦЕССІ-Казахстан». Згідно з ними, понад 90% населення підтримують чинного президента, більшість громадян (63%) визнають Казахстан країною, що послідовно здійснює демократичні реформи. При цьому проблема демократизації суспільства є для населення найменш значущою. Зниження тарифів майже вп’ятеро, а доступність житла вчетверо більше турбують респондентів, ніж здійснення демократичних реформ. Відповідаючи на навідні запитання соціологів, 19,7% респондентів сказали, що найбільша загроза порушення стабільності в Казахстані може виходити від націоналістів, 15,2% назвали як дестабілізуючий чинник іноземне втручання у внутрішнє життя, 13,8% — діяльність радикальної опозиції, 2,7% — «нечесних журналістів». Щоправда, лідирують у списку «електоральних антипатій» все ж таки кримінальні структури, міжнародні терористи та корумповані чиновники. З огляду на непросту ситуацію в Центральній Азії, 68,8% опитаних вважають Казахстан країною, що має унікальний досвід міжетнічної злагоди та міжконфесійного діалогу. Що ж до оцінок економічного становища країни, то 49,3% вважають, що за останні кілька років воно покращилося, а 39,5% кажуть, що залишилося на колишньому рівні.

КОМЕНТАР

Бахитжамал БЕКТУРГАНОВА, президент Асоціації соціологів і політологів Республіки Казахстан:

— У мажоритарних округах також перемагають кандидати «партії влади». Дуже хороші результати у представників пропрезидентського аграрно-індустріального блоку «АІСТ». Очевидне зношення образу старої опозиції. Основні радикальні лозунги, які вони намагалися розкручувати на виборах, не користуються популярністю. Наявна криза електоральної підтримки радикал-демократичної опозиції — комуністів, «Демократичного вибору». Це об’єктивна тенденція: дуже змінився соціально-демографічний склад виборців. Міжетнічний баланс змістився на користь казахів, які сьогодні становлять 57,2% населення, і лише 27% населення Казахстану — росіяни. Основний російськомовний протестний електорат виїхав за межі республіки. А більшість казахів традиційно дотримуються конформістських позицій. Лояльність, повага до глави держави, традицій миру та спокою, аполітичність — особливості сучасного електорату. Крім того, чинник Беслана напередодні виборів вельми динамізував підтримку влади.

До президентських виборів 2006 року конфігурація влади визначена. Триває процес хай камуфляжної, але демократизації в міру розумного та можливого. Наявність опозиції заважає владі «затвердіти», вона змушена йти на компроміси. У вищих ешелонах існує розуміння, що упиратися в ретроградний тоталітаризм — невигідний політичний проект.

На моє переконання, проект «спадкоємиця» можливий лише в разі «аварійної заміни». Наприкінці парламентської кампанії рейтинг Даріги Назарбаєвої почав падати. «Асар» припустився низки тактичних помилок, зокрема, вступивши в агресивну полеміку з президентською партією «Отан». Цікавіший інший політичний проект адміністрації президента — «Ак Жол». Ця група намагається закріпитися та претендувати на владу, існує ще і третя група — «АІСТ». Отже боротьба інтересів серед провладних еліт точиться неабияка.