Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Держава в офшорі

Українські гроші «наслідили» на Антігуа й Барбуді
11 листопада, 1999 - 00:00

Першим, хто помітив підозрілі рахунки в так званій офшорній зоні, був Євро Фед Банк. Голова Агентства із контролю за відмиванням грошей Ренфорд Ферранс повідомив АП, що ці рахунки можуть бути пов'язаними із справою про відмивання грошей Лазаренком через швейцарські банки. Саме тому й було поширено спеціальні заяви до урядів тих країн, які ведуть нині слідство. Між іншим, Україна відреагувала на заяву з Антігуа як ніколи оперативно: Київ зі свого боку надіслав урядовцям острова інформацію про власне розслідування у справі Лазаренка. Реакція банкірів Антігуа й Барбуда була блискавично швидкою: усі підозрілі рахунки банків Сполучених Штатів, Великої Британії, на Багамах, Кайманових і Вірджинських островах було заморожено. Слідчі ж із Антігуа навіть погодилися на співпрацю в розслідуванні з українськими спецслужбами. Якщо, звичайно, буде на те воля України...

До речі, Вашингтон найбільше звинувачував Антігуа в небажанні припинити незаконне відмивання грошей через банки острова. Перший крок банкіри вже зробили, передавши Сполученим Штатам інформацію про фінансові операції колишнього прем'єра. Однак, незважаючи на певне просування в порушеній справі, ще зарано говорити про кульмінацію розпочатих розслідувань. Той же Ферранс зазначив, що слідство його агентства «не обмежується лише особою Павла Лазаренка. Серед підозрюваних іще є громадяни України». Якраз в останньому ніхто й не сумнівався...

ДО РЕЧІ

Вчорашня «Файненшл Таймс» описала систему розкрадання державного майна в Україні. Автор оглядової статті «Експлуатація тіньової економіки» стверджує, що існує дві України. Одна, за балансовими відомостями — злиденна, у ній панує бартер, хронічні невиплати, заборгованості по зарплатах і пенсіях, а також постійна загроза дефолту. Інша — офшорна, позабюджетна Україна, тіньова економіка якої є чи не найбільшою у світі і, за оцінками фахівців, становить 60 відсотків ВВП.

«Шахівниця» тіньової економіки, на думку «Файненшл Таймс», полягає в наступному: Кабінет Міністрів України розподіляє державні заводи, шахти й колективні господарства серед декількох зв'язаних між собою торговельних компаній, які збирають вершки, встановлюючи невигідні умови заводам щодо продажу їхньої продукції в обмін на енергоносії.

Прибутки державних підприємств головним чином реалізуються посередництвом бартеру енергоносіїв за невигідним для підприємств курсом обміну. В Україні, де фактично не існує банківської системи, ці енерготрейдери є головним джерелом робочого капіталу.

Багато трейдерів, за версією газети, нині заміняють бартер кишеньковими банками, які надають готівку підприємствам за відсотковими ставками 80 — 100 відсотків, і ці гроші потім використовуються на купівлю носіїв у трейдерів. Цю систему й названо шахівницею, бо вона нагадує гру в шахи: з одного боку дошки — трейдери, а з другого — підприємства, а клітини становлять собою відсотки. Найкращим задокументованим зразком шахівниці в дії є, на думку «Файненшл Таймс», газотрейдерська компанія «Об'єднані енергетичні системи України», яка була зв'язана з колишнім прем'єр-міністром України Павлом Лазаренком. Останнього звинувачують, що в 1996 — 1997 роках Лазаренко дав «Об'єднаним енергетичним системам» ексклюзивну монополію на постачання природного газу до провідних промислових регіонів України. Прибутки від операцій перераховувалися в офшорні зони через швейцарські банки. Причому чимало грошей потрапило на рахунки Лазаренка, стверджує газета. Іншим прикладом «втечі» грошей з державних підприємств є використання позабюджетних фондів, заснованих міністерствами і місцевими адміністраціями. Внески до цих позабюджетних фондів часто списуються як видатки на балансовому рахунку державних підприємств. Директор одного зі сталеварних заводів Донецької області назвав такі внески «другим податком». Тим часом близькі до уряду фірми фактично не платять податків. «Файненшл Таймс» навела приклад: «ОЕСУ» 1996 року, приміром, сплатили 26 тисяч гривень податку на прибутки, які перевищували $1 млрд. Узагальнюючи, газета посилається на дані дослідження, здійсненого в рамках програми Європейського Союзу TACIS: торік унаслідок податкових пільг Україна втратила надходження, які дорівнюють дохідній частині бюджету країни.

Газета: 
Рубрика: