«Доволі загрозлива тенденція»

Державний секретар США Гіларі Клінтон обговорила з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським ситуацію в Україні. Як повідомили у прес-службі польського МЗС, телефонна розмова Клінтон і Сікорського відбулася 11 лютого з ініціативи американської сторони й була присвячена насамперед ситуації в Сирії. «Говорили також про ситуацію в Україні. Міністр Сікорський поділився спостереженнями після нещодавньої поїздки до Києва», — зазначили у прес-службі. Нагадаємо, що в ході візиту до Києва минулого четверга шеф польської дипломатії взяв участь у засіданні керівництва МЗС України й Польщі, а також зустрівся із Президентом Віктором Януковичем, представниками української опозиції та донькою екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко Євгенією.

Під час зустрічі з українськими й польськими журналістами, дванадцять із яких супроводжували голову зовнішньополітичного відомства Польщі, Сікорський зазначив: «Мене непокоїть стан політичного конфлікту в Україні, який стримує інтеграцію України до Європейського Союзу». Він висловив сподівання, що парламентські вибори в Україні в жовтні цього року будуть чесними й конкурентними, що означає участь у них провідних українських опозиціонерів. Польський міністр повідомив, що Президент України Віктор Янукович запевнив його, що вибори буде проведено за найвищими європейськими стандартами.

Що означає загалом обговорення ситуації в Україні шефами американської та польської дипломатії? «День» попросив заступника генерального директора Центру Разумкова, екс-заступника міністра закордонних справ Валерія ЧАЛОГО прокоментувати це повідомлення, поширене польським зовнішньополітичним відомством.

— Зрозуміло, якщо таку інформацію дають у публічному повідомленні, то це недарма. Значить, зроблено певний акцент на тих питаннях, які було обговорено. Для мене все це — сигнал. Це значить, що, по суті, точиться певна дискусія і можуть бути узгоджені дії і в США, й у країнах ЄС, і навіть у країнах, які до останнього обстоювали компроміснішу позицію, зокрема Польща, щодо можливих дальших дій, викликаних незмінністю внутрішньополітичної ситуації і браком реагування на ті зауваження, які непублічно (у безпосередніх зустрічах тет-а-тет з вищим керівництвом України) і публічно (через документи європейських структур) чітко вказують Україні на наявні проблеми, без розв’язання яких неможливо буде надалі просуватися в напрямі європейської інтеграції.

Тому телефонну розмову Клінтон із Сікорським я розглядаю як ще один сигнал. Але таких месиджів було достатньо. Мабуть, уже відбувається серйозне обговорення конкретних кроків. Це досить загрозлива тенденція й месидж, бо, по суті, заручником внутрішньополітичної ситуації, що склалася в нас, може стати не так і не тільки персоналії, а й уся держава загалом.

— Чи це звичайна подія в міжнародній практиці, коли дві країни обговорюють третю?

— У принципі при зустрічах, зокрема й між главами зовнішньополітичних відомств, обговорюють, як правило, цілий спектр питань, який уміщує не лише двосторонні відносини, а й питання регіонального розвитку, питання викликів і загроз глобального масштабу. Це не є чимось дивним. Якщо обговорюють ту чи іншу країну, то, як правило, це свідчить або про можливості, або про проблеми. У нашому випадку робіть висновки самі.