Фіни демонструють характер,

Цьогорічні вибори президента по-новому висвітлили характер фіннів. Вони не хочуть розплачуватися за чужі прорахунки й фінансову безвідповідальність інших країн єврозони. Саме цим, за словами найімовірнішого переможця президентських виборів у Фінляндії Саулі Ніїністо, пояснюється успіх партії «Справжні фінни» на парламентських виборах у квітні минулого року. Фіни не хочуть нести тягар порятунку Греції, вважаючи це несправедливим, оскільки вони слідували Акту солідарності, який ухвалювався одночасно із введенням євро. Про це сказав на зустрічі з міжнародними журналістами лідер партії «Національна коаліція», який точно проходить у другий тур голосування.

Він попросив розглядати протестні настрої, які останнім часом з’явилися у країні, ширше, ніж просто як антиєвропейські. На його думку, такі настрої пояснюються дуже швидкою інтернаціоналізацією Фінляндії після 1990-х років. «Пересічні громадяни не вважають, що вони багато виграли від глобалізації, навіть якщо макроекономічні показники є гарними. В багатьох людей склалося досить негативне враження щодо деяких речей, зокрема приводом для цього стало закриття на півночі та сході Фінляндії фабрик із випуску паперу та інших підприємств. Це невеликі речі, але вони дуже конкретні під час «розмови на кухні». Люди вважають, що вони втратили робочі місця через глобалізацію. Я думаю, що не всі розуміють уплив глобалізації або ж цього добре не пояснюють», — сказав Ніїністо.

Розповідаючи на прохання журналістів про своє бачення щодо подолання кризи в зоні євро, колишній міністр зазначив, що, перш за все, потрібно мати дуже надійну дисципліну в питаннях витрат, чого сьогодні немає в деяких країнах, які підписали Пакт стабільності.

Пан Ніїністо нагадав, що від початку кризи він був невдоволеним тим, як це питання вирішувалося, й особливо президентом Франції Ніколя Саркозі, який навесні 2010 року заявив, що МВФ не повинен втручатися у справи Європи, зона євро сама справиться зі своїми дітьми-членами. «Як виявилося, — додав він, — ми не могли самі справитися з цією проблемою й тому МВФ мав негайно втрутитися в ситуацію з кризою в Греції».

Лідер партії «Національна коаліція» дав чітко зрозуміти, що Фінляндія, яка має рейтинг ААА, не збирається бігти й рятувати Грецію, попри заклик глави Європейського центрального банку Маріо Драгі, що країни з таким рейтингом мають у першу чергу виділити кошти на порятунок. «Фіни добре пам’ятають дисципліновану фіскальну історію своєї країни. Тому їм важко пояснити, чому вони мають платити за чиїсь борги, до накопичення яких, на противагу деяких європейський банків та установ, вони не мають ніякого відношення»,— підкреслив Ніїністо. Йому, до речі, на посаді міністра фінансів довелося скорочувати державні витрати більш ніж на 20% протягом кількох років. Пан Ніїністо як міністр фінансів був ініціатором запровадження євро і приєднання Фінляндії до ЄС. Він твердо заявив журналістам, що не вірить у провал євро. Разом із тим він підкреслив, що не вважає себе федералістом і не відчуває, що Європа готова стати федеральною.

Досить дивним для багатьох журналістів, у тому числі для фінських, було й те, що тема Росії не порушується під час цієї виборчої кампанії. Хоча відносини з Росією входять до компетенції саме президента, на противагу відносинам з Європейським Союзом, що є сферою компетенції уряду.

Пан Ніїністо на пряме запитання, чому останні події в Росії — протести проти фальсифікації парламентських виборів — не обговорюються кандидатами, чи можлива демократизація Росії з приходом на третій президентський термін Володимира Путіна, відповів так:

«Росія завжди була важливим питанням для Фінляндії. Я думаю, що ми всі поділяємо думку, що фінсько-російські відносини є добрими. Ми проявляли великий інтерес щодо виборів до Думи. Й уважно стежимо за президентськими виборами в цій країні. На мою думку, під час парламентських виборів у Росії ми побачили дві проблеми. Перша — погана. Це — часткова фальсифікація виборів, що визнала й сама російська влада. Але, з іншого боку, росіяни висловили свою думку, послали чіткий сигнал урядові. Й характерно, що цей феномен був позитивно сприйнятий з точки зору демократії. Саме такими я бачу останні події в цій країні».

Тим часом міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміоя, відповідаючи на запитання, що мала б зробити Фінляндія та ЄС, аби допомогти Росії трансформуватися із суверенної демократії в справжню демократію західного зразка, сказав таке:

«Для Фінляндії та ЄС життєво важливо, щоби на континенті розвивалася демократія. Але це стосується й росіян, щоб вони бажали розвивати демократію й були відповідальними. Ми лише можемо підтримувати демократичні сили, модернізацію Росії, офіційна мета й позиція якої — модернізувати себе. Але я не вірю, що модернізація буде успішною без одночасної демократизації й лібералізації. Й саме цього, здається, російські лідери досі не визнають. Якщо вони серйозно збираються модернізувати країну, а я переконаний, що це так, то це має сприяти більшій відкритості й більшій демократії, а також справедливі, й у майбутньому мають пройти чесні вибори. Наразі ми побачили дуже позитивну реакцію з боку росіян після останніх виборів та відповідь влади, яка не застосовувала насильства проти демонстрацій».

Між тим пан Ніїністо не дав відповіді на запитання: чи після поверненням Франції у військове командування Альянсу настала пора Фінляндії приєднатися до НАТО? Як відомо, прем’єр-міністр Юркі Катайнен і міністр у справах Європи Александр Стубб підтримують вступ Фінляндії до НАТО. Так само вважає 75% військових. У 2007 році пан Ніїністо заявляв, що не заперечував би вступу країни до Північноатлантичного альянсу, якщо той стане більш європейським. «Ви посилаєтеся на те, що я говорив шість років тому, коли ставлення Франції до НАТО було іншим, — зазначає Ніїністо. — І тепер у дискусіях в ЄС говориться про посилення військової співпраці всередині Євросоюзу. Військовий бюджет у Фінляндії, як і в більшості європейських країн, зменшився. Тому звідси можна відразу зробити висновок, що нам потрібно більше співпрацювати».

Відповідаючи на запитання щодо доцільності якомога скорішого підписання Угоди про асоціацію між Києвом і Брюсселем, пан Ніїністо відзначив, що важливо, щоб ЄС щиро дивився і ставився до всіх своїх сусідів, включаючи Україну, Росію, Туреччину, бо це дуже важливі наші сусіди.

Зі свого боку глава фінського МЗС вважає, що сказане ним відносно Росії стосується й підписання з Україною угоди про асоціацію. «Ми маємо уважно стежити за тим, чи дотримують в Укпаїні верховенства права. Звісно, справа Тимошенко, яка є не єдиною, також викликає в нас стурбованість. І ми будемо тримати в замороженому стані цю угоду, поки не побачимо, в який бік буде повертатися Україна», — сказав Ерккі Туоміоя.

Після спілкування з багатьма кандидатами в президенти, які всі вільно розмовляють англійською мовою, склалося враження, що фіни почали проявляти свій характер, попри те, що країна має чисельність населення трохи більше 5 млн. Вони знають, чого хочуть, і не збираються слухати команди із Брюсселя, а пропонують власне бачення вирішення проблем Євросоюзу.

І при цьому фінни залишаються прихильниками ЄС. Хотілося би, щоб євроспільнота прислухалася до офіційного Гельсінкі, зокрема до міністра закордонних справ Фінляндії, який відзначив: «Ми дуже стурбовані тим, що з деяких причин ЄС у зовнішній політиці діє слабше, ніж раніше. Однією з причин, звісно, є фінансова криза. Глави держав та урядів не мають часу для зовнішньої політики. Й міністри не беруть участі в засіданні Європейської Ради. Нова Європейська служба зовнішніх дій досі розчаровує й не використовується належним чином. Якщо ми в Європі хочемо мати вплив на поведінку решти світу, стратегічних партнерів, зокрема таких, як Росія та інші країни, то цього зможемо досягти, коли матимемо просту стратегію, якої дотримуватимуться інші країни-члени ЄС».